Вирок № 76701446, 26.09.2018, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 538/345/18

Провадження № 1-кп/539/352/2018

ВИРОК

іменем України

26 вересня 2018 року м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Алтухової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Гусак А.О.,

прокурора Стеценко В.О.,

захисника Орленка Р.Е.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

представника потерпілої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018170230000081 від 05.02.2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лубни Полтавської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, який не має утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23.01.2018 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- вироком Оржицького районного суду Полтавської області від 26.02.2018 року С за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06.03.2018 року за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2018 року близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_2, який раніше вчиняв крадіжки чужого майна приїхав до м. Лохвиця Полтавської області для продажу виробів біжутерії. Далі він прийшов до Лохвицької ЦРЛ, яка розташована по вул. Незалежності, буд. 4, щоб запропонувати працівникам лікарні придбання його товару. В той час, коли ОСОБА_2 перебував у педіатричному відділенні, він шляхом вільного доступу проник до кабінету бухгалтерії, де, скориставшись тимчасовою відсутністю працівників бухгалтерії у службовому кабінеті, на грунті раптово виниклого умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, виражених у таємному викраденні чужого майна, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді заподіяння матеріального збитку потерпілій стороні і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою власної наживи, таємно, повторно викрав ноутбук Packard Bell NXC44EVO12634256617600, інвентаризаційний номер 101471373, сірого кольору, який належить та перебуває на балансі у Лохвицькому ЦРЛ, вартість якого згідно висновку експерта №18/222 від 19.02.2018 року становить 5010,00 грн.

Далі ОСОБА_2, реалізовуючи свій злочинний умисел та маючи намір транспортування викраденого ноутбука до себе додому, скористався послугами ТОВ «Нова пошта» Лохвицького відділення №2, що знаходиться в м. Лохвиця по вул. Перемоги, буд. 6, оформив пересилку викраденого ноутбука в м. Лубни, надавши свої реквізити (експрес-накладна №59000315326913).

В результаті вчинених дій ОСОБА_2 завдав потерпілій стороні Лохвицькій ЦРЛ в особі її представника ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 5010,00 грн., яка відшкодована шляхом повернення майна.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро покаявся та погодився з висунутим відносно нього обвинуваченням та його правовою кваліфікацією, пояснив, що 05.02.2018 року він як представник фірми з продажу біжутерії приїхав до м. Лохвиці для реалізації продукції. Під час знаходження у Лохвицькій лікарні, він, зайшовши до порожнього кабінету бухгалтерії, виявив на столі ноутбук, який відімкнув від електромережі та забрав його, після чого покинув територію лікарні. Після чого, зайшов до відділення нової пошти та відправив викрадений ноутбук до відділення нової пошти в м. Лубни на своє ім'я.

Представник потерпілої особи пояснила, що 05.02.2018 року з кабінету бухгалтерії лікарні було викрадено ноутбук, сталося це під час відвідування лікарні представником фірми, яка займається продажем біжутерії. Ноутбук повернутий, жодних претензій не мають.

Виходячи з того, що обвинувачений визнав себе у повному обсязі винуватим у інкримінованому йому злочині, дав суду показання, які є логічними, послідовними та такими, що узгоджуються з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, за відсутності заперечень з боку учасників судового провадження, суд, переконавшись у правильному розумінні учасниками процесу змісту обставин справи та наслідків недослідження всіх доказів по справі, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та вважає достатнім обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його.

Суд констатує, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повною мірою, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винуватого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинуваченим вчинено злочин середньої тяжкості, він раніше судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, з лютого 2018 року працює неофіційно,на обліках у лікарів нарколога, невропатолога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має стабільні соціальні зв'язки з рідними та близькими

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди шляхом повернення викраденого майна.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Згідно досудової доповіді від 17.09.2018 року, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_2 середній, виправлення його без обмеження або позбавлення волі не може становити небезпеку для суспільства.

Наведені факти, на переконання суду, дають підстави для призначення обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

Вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06.03.2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.

Вироком Оржицького районного суду Полтавської області від 26.02.2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду від 24.04.2018 року вирішено на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, поглинути покарання за вироком Оржицького районного суду Полтавської області від 26.02.2018 року покаранням, призначеним за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06.03.2018 року, та остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Оскільки є доведеною винуватість ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і цей злочин вчинено ним до постановлення вказаних вироків, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України підлягає призначенню остаточне покарання обвинуваченому за сукупністю злочинів, яке суд вважає за можливе визначити шляхом часткового складання призначених покарань, а саме: покарання призначеного за цим вироком та остаточно визначеного ухвалою суду від 24.04.2018 року покарання за вироками суду від 26.02.2018 року та 06.03.2018 року, визначивши ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці.

Разом з тим, суд, при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, враховуючи тяжкість скоєних злочинів, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшувальні обставини, його прагнення до виправлення та готовність змінювати спосіб життя, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 без відбування покарання, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч. 2 ст. 76 КК України.

Призначене вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23.01.2018 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, згідно ч. 3 ст. 72 КК України, належить виконувати самостійно.

Запобіжний захід не обирався і підстав для його обрання не вбачається.

Судові витрати пов'язані із залученням експерта слід стягнути з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності зіст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань призначених вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06.03.2018 року за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки та вироком Оржицького районного суду Полтавської області від 26.02.2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік, за якими ухвалою Лубенського міськрайонного суду від 24.04.2018 року на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, та покарання призначеного за цим вироком призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

На підставі ч. 1,2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обовязки:

1) періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму 2288,00 грн процесуальних витрат за проведення комплексної комп'ютерно-технічної та товарознавчої експетизи.

Речовий доказ: ноутбук Packard Bell NXC44EVO12634256617600, інвентаризаційний номер 101471373, сірого кольору, який належить та перебуває на балансі у Лохвицькому ЦРЛ, вартість якого згідно висновку експерта №18/222 від 19.02.2018 року становить 5010,00 грн. - залишити законному власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, - протягом 30 днів з моменту одержання ним копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: О.С. Алтухова