Вирок № 76699971, 26.09.2018, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/5325/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді Гедз Б.М.

з участю секретаря Рущак Т.О.

прокурора Бабірад О.Б.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Василишина І.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018140060002689 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, згідно ст. 89 КК України, неодружений,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 29.07.2018 року близько о 06.37 год., знаходячись в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що по АДРЕСА_3, в якому здійснює роздрібну торгівлю фізична особа-підприємець ОСОБА_3, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, таємно викрав грошові кошти, які знаходилися в касовому апараті вищезазначеного магазину в сумі 3 906 грн. та в подальшому був викритий працівниками магазину ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які намагалися припинити його протиправні дії, однак ОСОБА_1 продовжував свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) та з місця події з викраденими грошовими коштами скрився, завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 3906 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.186 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті та дав суду показання про те, що 29.07.2018 р. познайомився з невідомим до того хлопцем, разом пішли в магазин, який працює цілодобово, знаходиться по АДРЕСА_3, Вадим пішов в алкогольний відділ щось придбати, а він, побачивши, що продавець пішла обслужити ОСОБА_7, перебував у продуктовому відділі, де у нього виник умисел викрасти грошові кошти з каси, яка знаходиться за прилавком. Зрозумів, що за ним ніхто не спостерігав, єдине, що був присутній чоловік, якого він сприйняв за покупця. Після чого він нахилився за прилавок та рукою відкривши шухляду, звідки викрав гроші, які відразу заховав в кишеню шортів. Як тільки поклав грроші в кишеню шортів, до нього ззаді підійшов невідомий мужчина, який зловив його за руку і спитав: "Що таке". Він зрозумів, що його викрито, однак не припинив злочинні дії, відштовхнув його від себе, після чого вибіг з магазину, в подальшому під час втечі був затриманий працівниками патрульної поліції. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати, матеріальну шкоду потерпілому відшкодував.

Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі) доведена повністю і його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч.1 ст.186 КК України.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття, добровільне відшкодування шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, вчиненим умисно, з корисливих мотивів, особу винного, який раніше не судимий згідно ст. 89 КК України, (матеріали кримінального провадження а.с.55, не працює, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває (матеріали кримінального провадження 58-60), за місцем проживання характеризується нейтрально.

Виходячи з наведеного, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_3, яка викладена письмово у заяві, що матеріальна шкода відшкодована в повному обсязі, претензій до обвинуваченого не має та при визначенні покарання покладається на розсуд суду, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, в межах санкції ч.1 ст.186 КК України, у виді позбавлення волі,оскільки суд переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів.

Між тим, суд, приймаючи до уваги наведене, наявність обставин, що пом'якшують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів із покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Витрати на залучення експерта у справі відсутні.

Підстав, передбачених ст.176, 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого запобіжних заходів суд не вбачає.

Керуючись ст. ст.368-371, 373-375 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

Зобов'язатиОСОБА_1,відповідно до ст.76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази - компакт-диск DVD+ R, на якому знаходяться відеозаписи (а.с.77) залишити при справі, кросівки, футболку повернути ОСОБА_1 (а.с.106, 107); 2 купюри номіналом 2 грн. та 1 купюра номіналом 200 грн. (а.с.106, 107) повернути потеріплому ОСОБА_3; компакт-диск з відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів поліцейських та відеозапис із відеореєстратору з патрульного автомобіля екіпажу № 203 за 29.07.2018 р. (а.с.148, 149) залишити при справі.

Грошові кошти в сумі 35 240 грн. (тридцять пять тисяч двісті сорок гривень) як застава, внесена 31.07.2018 р. ОСОБА_6 за ОСОБА_1, зараховані на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України у Львівській області №37315022000757 ЄДРПОУ (26306742), відкритий в державній казначейській службі України МФО 820172 повернути ОСОБА_6.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: (підпис) Б.М.Гедз

З оригіналом згідно.

Суддя: Б.М.Гедз