Постанова № 76699725, 19.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/2973/18

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Ніцевич О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Грегорі Арбер» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду, яка прийнята 17 липня 2018 року у складі суду судді: Кравченка М.М. в місті Одесі про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Грегорі Арбер» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Грегорі Арбер» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов від 25.05.2018 року № 023/18/301вих та № 024/18/300вих.

Одночасно з поданням позову позивач звернувся до суду із заявою про поновлення строку на оскарження постанов від 25.05.2018 року № 023/18/301вих та № 024/18/300вих.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Грегорі Арбер» було залишено без руху, а позивача повідомлено про необхідність у десятиденний строк з дня отримання ухвали від 22.06.2018 року усунути недоліки у позовній заяві та роз'яснено, що в разі не усунення недоліків позовна заява буде повернута позивачеві.

Підставами для залишення позовної заяви без руху були: не зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), та не зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; не надання в повному обсязі доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; пропуск строку звернення до суду.

Позивач копію ухвали суду від 22.06.2018 року отримав 05.07.2018 року.

06.07.2018 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Розглянувши вказані документи, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачеві, у зв'язку із пропуском останнім строку звернення до суду, про що постановлено ухвалу від 17 липня 2018 року.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою про повернення позовної заяви, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року про повернення позовної заяви і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спірне питання та повертаючи заявлений позов позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем без поважних причин пропущено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з наступних підстав.

Так, колегія суддів зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Зокрема, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інші проти Великобританії» (рішення від 22.10.1996 року), «Девеер проти Бельгії» (рішення від 27.02.1980 року)).

В силу положень ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, законодавець поділяє строки звернення з адміністративним позовом на загальні та спеціальні.

Загальні строки встановлені ч. 2 ст. 122 КАС України, а спеціальні іншими положеннями зазначеного Кодексу та іншими Законами, які зазвичай коротші від загального строку, що обумовлено специфікою відповідних відносин.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 28 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244, постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб'єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.

З урахуванням вищевикладеного, для звернення до суду у справах щодо оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлюється п'ятнадцятиденний строк, який обчислюється з дня винесення такої постанови.

З матеріалів справи вбачається, що постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про скасування яких позивачем заявлено позов, винесені 25.05.2018 року.

Тобто, в даному випадку позивач повинен був скористатись правом на оскарження постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності протягом п'ятнадцяти днів з дня їх винесення - з 25.05.2018 року.

Таким чином, останнім днем для подання заявленого позову, з урахуванням того, що 09-10.06.2018 року - вихідні дні, є 11.06.2018 року.

Проте, позивач звернувся до суду з даним позовом 19.06.2018 року, тобто, з пропуском строку звернення до суду.

В обґрунтування підстав для поновлення строку звернення із заявленим позовом позивач послався на те, що не був присутній під час перевірки, не ознайомлювався з матеріалами перевірки та його не було повідомлено про час і місце розгляду справи взагалі.

Позивач вказує, що примірники оскаржуваних постав отримав 07.06.2018 року. Позивач зазначає, що підготовка позовної заяви, сплата судового збору за її подання, зумовило подання заявленого позову 19.06.2018 року, що, на думку позивача, є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Вказані доводи наводяться позивачем і в поданій апеляційній скарзі.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що наведені доводи позивача в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення із заявленим позовом вірно не прийняті до уваги судом першої інстанції.

Так, колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереробними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 807/867/16.

Колегія суддів зазначає, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Суд апеляційної інстанції, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню права на звернення до суду, на які апелянт посилається, як на поважні, виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав апелянт за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду, - зазначає, що наведені обставини нічим необґрунтовані, суду не надано жодних належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку вчасного звернення до адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, позивач не вказує і не надає, та відповідно судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, а отже відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

У спірному випадку позивач сам зазначає (що підтверджується і матеріалами справи) про те, що оскаржувані у цій справі постанови ним отримані 07.06.2018 року, тобто, в межах строку, який встановлений чинним законодавством на оскарження таких рішень.

Поряд з цим, звертаючись із даним позовом після закінчення строку на його подання позивачем не надано належного обґрунтування щодо неможливість звернення до суду в установлений строк до 11.06.2018 року.

Більш того, із наявних в матеріалах справи акту перевірки та протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності вбачається, що при проведенні перевірки ТОВ «Торгова компанія «Грегорі Арбер» у період з 04.05.2018 року по 15.05.2018 року був присутній головний інженер ТОВ «Торгова компанія «Грегорі Арбер» ОСОБА_2, яка 16.05.2018 року отримала примірники протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із зазначенням дати та часу розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Так само з матеріалів справи вбачається, що головним інженером ТОВ «Торгова компанія «Грегорі Арбер» ОСОБА_2 були подані на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності заперечення щодо висновків акту перевірки, при цьому, вказані заперечення підписані останньою в якості саме представника.

Таким чином, з наведеного вбачається, що ТОВ «Торгова компанія «Грегорі Арбер» було достеменно відомо про проведення перевірки, складання протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та дата і час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності з 16.05.2018 року.

Також, як вже зазначалось, позивач отримав засобами поштового зв'язку оскаржувані постанови 07.06.2018 року, тобто, в межах строку на їх оскарження, який встановлений до 11.06.2018 року.

В свою чергу, позивачем не зазначається та з матеріалів справи не вбачається обставин, що заважали б позивачу та могли бути об'єктивними перешкодами для звернення до Одеського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів у передбачений законом строк.

Доводи позивача, які ним наведені в заявленому позові та зазначені в судовому засіданні суду апеляційної інстанції про те, що головний інженер ОСОБА_2 не уповноважена представляти інтереси позивача, жодним чином не спростовують тих фактів, що ТОВ «Торгова компанія «Грегорі Арбер» було достеменно відомо про проведення перевірки та отримано оскаржувані постанови 07.06.2018 року, тобто, в межах строку на їх оскарження.

Також, колегія суддів зазначає, що норми про представництво не поширюються на випадки, коли одна особа від імені іншої діє, зокрема, в органах виконавчої влади чи місцевого самоврядування, оскільки при цьому не вчиняються правочини.

Так, згідно п.п. 9, 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно п. 10 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244, уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що за результатами перевірки у присутності посадової особи суб'єкта містобудівної діяльності складається акт перевірки, а при виявлені порушень у сфері містобудівної діяльності додатково складається протокол, які підписуються посадовою особою ДАБІ та представником (керівником) суб'єкта містобудівної діяльності.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується позивачем, що при проведенні перевірки ТОВ «Торгова компанія «Грегорі Арбер» був присутній головний інженер ТОВ «Торгова компанія «Грегорі Арбер» ОСОБА_2, яка отримала примірники протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із зазначенням дати та часу розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позивач не заперечує, що ОСОБА_2 є посадовою особою ТОВ «Торгова компанія «Грегорі Арбер» - головним інженером, до посадових обов'язків якої входить, в тому числі, контроль якості усунення будівельними організаціями недоробок, дефектів у встановлені комісією терміни, здійснювати від імені замовника технічний нагляд за виконанням будівельно-монтажних робіт підрядними організаціями, що передбачено посадовою інструкцією головного інженера ТОВ «Торгова компанія «Грегорі Арбер», яка затверджена директором ТОВ 01.02.2013 року.

Зазначене повністю спростовує доводи позивача, викладені в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду із заявленим позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Колегія суддів вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Таким чином, оскільки позивачем не наводиться та зі змісту матеріалів справи не вбачається будь-яких причин, які б об'єктивно та непереборно перешкоджали йому своєчасно звернутись до суду із даним позовом, що позбавляє суд можливості застосувати приписи КАС України щодо визнання причин пропуску строку поважними, колегія суддів приходить до висновку про правильність судового рішення щодо повернення заявленого позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про повернення заявленого позову, судова ухвала відповідає нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків останньої, а тому підстави для її скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Грегорі Арбер» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Грегорі Арбер» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець