Ухвала суду № 76698694, 20.09.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11096/18 2-з/335/116/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

20 вересня 2018 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Соболєвої І.П.,

за участю секретаря судового засідання Хома Д.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-б заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

20.09.2019 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Третя запорізька державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту від 20.09.2007, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4

В порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України, оскільки відповідачем у позові вказана фізична особа ОСОБА_3, судом здійснено запит до відповідного органу реєстрації місця проживання відповідача.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивачі просять накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_5 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру № 368 від 16.12.1993, свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.04.2007 № спадкової справи 902, витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно № 14379765 від 26.04.2007, та записами в технічному паспорті на квартиру; заборонити Третій запорізькій державній нотаріальній конторі вчиняти дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3, після смерті ОСОБА_5 до розгляду справи по суті.

Заява мотивована тим, що 28.03.2018 помер батько позивачів ОСОБА_5. За життя йому на праві власності належала вищевказана квартира. Спадкоємці першої черги (позивачі), вважають заповіт свого батька від 20.09.2007 недійсним. Для захисту порушених прав позивачів і можливості в подальшому захистити такі права, з метою збереження спадкового майна, є необхідність накласти на нього. Отже, в наявності є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.?

Заява про забезпечення позову розглядається в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Вивчивши надані матеріали, суд встановив наступне.

Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 та 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно з роз’ясненнями, які містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, про забезпечення позову, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог.

З матеріалів справи та заяви про забезпечення позову вбачається, що між сторонами виник спір з приводу визнання недійсним заповіту від 20.09.2007, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 Предметом заповіту є квартира АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_5 на праві приватної власності.

Як вказують позивачі в позовні заяві та заяві про забезпечення позову, є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Аналізуючи надані суду документи, суд доходить висновку, що зважаючи на предмет спору у даній цивільній справі невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення. Отже, суд вважає співмірним заявлений спосіб забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, а тому належним способом забезпечення позову є накладення арешту на це майно. Також доцільним буде й заборонити Третій запорізькій державній нотаріальній конторі вчиняти дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3, після смерті ОСОБА_5 – до ухвалення рішення в справі.

Крім цього, судом враховується, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову не зможе перешкодити господарській діяльності юридичних або фізичних осіб, а також не порушить інтереси інших осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку задоволення заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149–154, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

З метою забезпечення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Третя запорізька державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту від 20.09.2007:

- накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_5 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру № 368 від 16.12.1993, свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.04.2007 № спадкової справи 902, витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно № 14379765 від 26.04.2007;

- заборонити Третій запорізькій державній нотаріальній конторі (69037, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 47) вчиняти дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1).

Заходи забезпечення позову застосовувати до ухвалення остаточного рішення у справі.

Копію ухвали для виконання направити Третій запорізькій державній нотаріальній конторі, а також до відповідної реєстраційної служби.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя І.П. Соболєва