Постанова № 76698609, 24.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/630/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бегунца А.О.

суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника третьої особи, Державної регуляторної служби України, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Державної регуляторної служби України, Комунального підприємства Полтавської міської ради "Полтаваелектроавтотранс" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2018, суддя І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 25.06.18 по справі № 816/630/18

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, треті особи Державна регуляторна служба України , Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 , Приватне підприємство "Люг" , Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Експрес-Лайн" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Делко Компані" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс-Полтава-2009" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Віраж-В" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробус Полтава" , Комунальне підприємство Полтавської міської ради "Полтаваелектроавтотранс"

про визнання протиправними та нечинними рішення,

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, вказавши третьою особою Сектор Державної регуляторної служби України, просив визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 274 від 28.12.2017 року “Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів міським електричним транспортом – тролейбусом”; визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 273 від 28.12.2017 року “Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті м.Полтава”.

Також, до Полтавського окружного адміністративного суду 21 лютого 2018 року звернувся позивач ОСОБА_2 з позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 274 від 28.12.2017 року “Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів міським електричним транспортом – тролейбусом”; визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 273 від 28.12.2017 року “Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті м.Полтава”. Також заявив вимогу про відшкодування шкоди: просив стягнути на його користь з Виконавчого комітету 12,00 грн, які є різницею між вартістю придбаних ним квитків на проїзд у громадському транспорті, яка була б визначена за раніше діючими актами про ціноутворення, та між їх вартістю, що визначена на підставі оскаржуваних рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначали, що оскаржувані рішення прийняті з порушеннями законодавства щодо державної регуляторної політики. Зокрема, дані рішення мають, на думку позивачів, усі ознаки регуляторних актів, які згідно Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” мають прийматися у спеціальній процедурі, з дотриманням вимог вказаного закону. У тому числі має відбутися оприлюднення проекту регуляторного акту, публічне його обговорення шляхом висловлення своїх зауважень та пропозицій зацікавленими особами, відкритих обговорень, аналіз регуляторного впливу акту. Позивачі вказували, що дотримання цих процедур відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень забезпечено не було. Тим самим було порушено їхнє право на участь у прийнятті даних рішень шляхом подачі зауважень та пропозицій. Крім того, оскаржувані рішення покладають на позивачів та інших споживачів транспортних послуг пасажирського транспорту у м.Полтаві додатковий фінансовий тягар, оскільки вартість проїзду є завищеною. Щодо своєї вимоги про стягнення на свою користь 12,00 грн майнової шкоди, позивач ОСОБА_2 вказував, що ця сума коштів є різницею між сумою його витрат на проїзд у громадському транспорті, сплаченими фактично, за тарифами, які він вважає протиправними та між сумою, яка була б сплачена ним за проїзд у громадському транспорті за правомірно сформованим тарифом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 адміністративні справи №816/630/18 за позовом ОСОБА_1 та № 816/604/18 за позовом ОСОБА_2 об’єднані в одне провадження та прийняті до розгляду суддею Шевяковим І.С.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 третю особу Сектор Державної регуляторної служби України в Полтавській області у зв’язку з відсутністю у Сектору статусу юридичної особи замінено на Державну регуляторну службу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 до участі в справі у якості третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору залучені фізична особа-підприємець ОСОБА_4; фізична особа-підприємець ОСОБА_5; приватне підприємство “Люг”; Товариство з обмеженою відповідальністю “ТК Експрес-Лайн”; Товариство з обмеженою відповідальністю “Делко Компані”; Товариство з обмеженою відповідальністю “Люкс-Полтава-2009”; Товариство з обмеженою відповідальністю “Віраж-В”; Товариство з обмеженою відповідальністю “Євробус Полтава”; Комунальне підприємство Полтавської міської ради “Полтаваелектроавтотранс” – підприємці та підприємства перевізники, особливості ціноутворення на послуги яких регулювалися оскаржуваними рішеннями відповідача.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Балакіна, 75 м.Полтава, рнокпп НОМЕР_1) до Виконавчого комітету Полтавської міської ради (вул.Соборності, 36, м.Полтава ЄДРПОУ 05384689) задоволено повністю. Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2) до Виконавчого комітету Полтавської міської ради (вул.Соборності, 36, м.Полтава ЄДРПОУ 05384689) задоволено частково. Рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 273 від 28.12.2017 року "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті м.Полтава" та рішення № 274 від 28.12.2017 року "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів міським електричним транспортом - тролейбусом" - визнано протиправними та нечинними повністю.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, ОСОБА_2, не погодившись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення шкоди на суму 12,00 гривень, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, стягнути з Виконавчого комітету Полтавської міської ради на його користь майнову шкоду у розмірі 12,00 гривень, завдану внаслідок прийняття незаконних рішень від 28.12.2017 №273 та №274, в іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 залишити без змін. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на п.6 ч.1 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та на невідповідність висновків суду в частині відмови у задоволенні позову статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Не погодившись з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 в частині задоволення позовних вимог, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Державною регуляторною службою України також подано апеляційну скаргу, в якій третя особа просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального права (статей 1, 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 №1160-ІV, зі змінами), та норм процесуального права (ст. 73, 90, 242, 246 КАС України).

Не погодившись з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 в частині задоволення позовних вимог, третя особа - Комунальне підприємство Полтавської міської ради "Полтаваелектроавтотранс", оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 273 від 28.12.2017 року "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті м.Полтава" та рішення № 274 від 28.12.2017 року "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів міським електричним транспортом - тролейбусом".

Позивач, ОСОБА_2, подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач, ОСОБА_2, в судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційні скарги відповідача та третіх осіб без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог - без змін.

Позивач, ОСОБА_1, в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи, Державної регуляторної служби України, в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.

Відповідач та інші треті особі в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання був повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційних скарг відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачів, представника третьої особи, перевіривши в межах доводів апеляційних скарг рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що протягом 2017 року фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які надають послуги з перевезення пасажирів у м.Полтава, зверталися до Виконавчого комітету Полтавської міської ради з листами на ім’я, у тому числі, Полтавського міського голови, у яких клопотали про підвищення тарифів на перевезення пасажирів у зв’язку зі зростанням собівартості послуг, які вони надають.

Виконавчим комітетом Полтавської міської ради у 2017 році підготовлені проекти рішень "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті м.Полтава"; "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів міським електричним транспортом - тролейбусом".

26.01.2017 року та 20.02.2017 року заступник Полтавського міського голови з питань діяльності виконавчих органів звернувся зі запитами до Сектору Державної регуляторної служби України в Полтавській області, у яких просив надати роз’яснення стосовно наявності ознак регуляторного акту та поширення дії Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” до проектів рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті м.Полтава"; "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів міським електричним транспортом - тролейбусом". До вказаних запитів додані проекти відповідних рішень.

Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України листом від 10.07.2017 року на запит Виконавчого комітету Полтавської міської ради погодило проекти рішень "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті м.Полтава"; "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів міським електричним транспортом - тролейбусом" – оскільки вони не суперечать законодавству про захист економічної конкуренції.

Згідно повідомлення Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 20.03.2018 року, проекти рішень Виконавчого комітету Полтавської міської ради "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті м.Полтава"; "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів міським електричним транспортом - тролейбусом" були оприлюднені 13.07.2017 року на офіційному сайті Полтавської міської ради та виконавчого комітету у розділі “Документи” у підрозділі “Проекти рішень міськвиконкому”.

На запит виконавчого комітету Полтавської міської ради від 31.07.2017 року у № 31 від 03.08.2017 року газети “Полтавський вісник” було оприлюднене оголошення такого змісту: “04.08.2017 року о 10.00 у приміщенні Київської районної у м.Полтаві ради відбудеться публічне обговорення проекту рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради “Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів міським електричним транспортом – тролейбусом”. Публічне обговорення проводитиметься за адресою: м.Полтава вул. М.Бірюзова, ?, 3 поверх, Актова зала”.

Згідно протоколу, копія якого надана суду відповідачем, 04.08.2017 року відбулося публічне обговорення проекту рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради “Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів міським електричним транспортом – тролейбусом” у присутності 26 осіб, у т.ч. представників міської ради.

Відомостей про публічне обговорення у будь-якій формі проекту іншого оскаржуваного рішення - "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті м.Полтава", суду не надано.

Листами № 13.15-05/25 від 31.01.2017 року та №13.15-05/57 від 22.02.2017 року Сектор Державної регуляторної служби України в Полтавській області Полтавській міській раді надано роз’яснення про те, що проекти рішень Виконавчого комітету Полтавської міської ради №273 від 28.12.2017 року "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті м.Полтава" та № 274 від 28.12.2017 року "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів міським електричним транспортом - тролейбусом" не містять норм регуляторного характеру, а їх прийняття не потребує реалізації передбачених Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” процедур.

28.12.2017 року відбулося засідання Виконавчого комітету Полтавської міської ради, на якому, зокрема, прийняті рішення № 273 та № 274.

Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 273 від 28.12.2017 року "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті м.Полтава", з посиланням на зміну умов виробничої собівартості та реалізації послуг з перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті – автобусі, який працює у звичайному режимі руху, вирішено:

1. Встановити Комунальному підприємству Полтавської міської ради “Полтаваелектроавтотранс”, приватному підприємству “Люг”; Товариству з обмеженою відповідальністю “ТК Експрес-Лайн”; Товариству з обмеженою відповідальністю “Делко Компані”; Товариству з обмеженою відповідальністю “Люкс-Полтава-2009”; Товариству з обмеженою відповідальністю “Віраж-В”; Товариству з обмеженою відповідальністю “Євробус Полтава”, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4; фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 тариф на перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті – автобусі, який працює у звичайному режимі руху, не більше 5,00 грн (вартість разового проїзду одного пасажира).

2. З метою забезпечення соціального захисту учнів та студентів встановити Комунальному підприємству “Полтаваелектроавтотранс” Полтавської міської ради тариф на пільговий проїзд (дев’ять навчальних місяців) в автобусі, який працює у звичайному режимі руху, в розмірі 4,50 грн (вартість разового проїзду одного пасажира за наявності учнівського/студентського квитка).

3. Вважати таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 21.05.2015 № 91 “Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті м.Полтава”.

Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 274 від 28.12.2017 року "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів міським електричним транспортом - тролейбусом" з метою приведення у відповідність рівня тарифу на перевезення пасажирів міським електричним транспортом – тролейбусом економічно обґрунтованим витратам, вирішено:

1. Встановити Комунальному підприємству Полтавської міської ради “Полтаваелектроавтотранс” тариф на перевезення пасажирів міським електричним транспортом – тролейбусом на рівні 3,00 грн (вартість одного пасажироперевезення).

2. Встановити Комунальному підприємству Полтавської міської ради “Полтаваелектроавтотранс” вартість проїзного квитка тривалого користування при перевезення пасажирів міським електричним транспортом – тролейбусом, а саме:

- для учнів шкіл – 45,00 грн на місяць;

- для студентів денної форми навчання – 60,00 грн на місяць;

- для громадян – 120,00 грн на місяць;

- для службових поїздок працівників підприємств, установ та організацій – 180,00 грн на місяць.

3. Вважати таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 21.05.2015 № 92 “Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів у міському електричному транспорті - тролейбусі”.

Вказані рішення оприлюднені у випуску № 1 від 04.01.2018 року газети “Полтавський вісник”.

Не погодившись з зазначеними рішеннями відповідача позивачі звернулись до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що приймаючи спірні рішення відповідач діяв не на підставах, не у спосіб та не у порядку, передбаченому Законом, порушуючи при цьому вимоги Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” та Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №1160-VІ) регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; або прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом. До регуляторних органів належать також і органи місцевого самоврядування.

На підставі ст. 36 Закону №1160-VІ (в редакцій, чинній на момент спірних відносин), регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акт не був оприлюднений.

В силу ст.9 цього Закону кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Відповідно до статті 13 Закону № 1160-IV, план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Згідно частини 3 статті 15 Закону України “Про доступ до публічної інформації” від 13 січня 2011 року № 2939-VI, проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Досліджуючи спірні у даній справі рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення №273 та № 274 за своєю правовою природою є регуляторними актами, якими змінені норми права, вони розраховані на неодноразове застосування і щодо невизначеного кола осіб (пасажирів), з метою встановлення тарифів на перевезення населення у місті Полтава. Вказівка у тексті рішень і посилання відповідача у відзивах та запереченнях на те, що вони спрямовані на регулювання господарської діяльності виключно підприємців та підприємств перевізників, цього висновку суду не спростовує, оскільки регулювання тарифів для перевізників є одночасно регулюванням і вартості проїзду їхніх пасажирів – споживачів послуг, яке змінило таку вартість на невизначений час щодо невизначеного кола осіб-споживачів транспортних послуг.

Колегія суддів відхиляє посилання Виконавчого комітету Полтавської міської ради на копії листів Державної регуляторної служби України в адресу Виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської міської ради (т. 2 а.с. 81 – 84) як на докази. У даних листах-роз’ясненнях Державна регуляторна служба України на запит повідомляла, що рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів на перевезення пасажирів міським громадським транспортом може не мати ознак регуляторного акту. ОСОБА_4 роз’яснення не стосуються предмету спору, не стосуються рішень відповідача, законність яких розглядаються у цій справі, а тому не відповідають вимогам належності та допустимості доказів.

Висновок суду про наявність у оскаржуваних рішень ознак регуляторних актів також відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 31.01.2018 року у справі К/9901/1428/18, 490/2099/15-а .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2018, винесеною у ході підготовчого судового засідання у цій справі, суд зобов’язував Виконавчий комітет Полтавської міської ради надати докази: план діяльності Виконавчого комітету Полтавської міської ради з підготовки проектів регуляторних актів на 2017 рік; докази оприлюднення (у тому числі на веб-сайті Полтавської міської ради) відповідних рішень (плану), докази здійснення аналізу регуляторного впливу щодо проектів рішень Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 273 від 28.12.2017 року та № 274 від 28.12.2017 року. У випадку відсутності таких доказів - надати письмове підтвердження їх відсутності. Цією ж ухвалою суд зобов’язав газету Полтавської міської ради “Полтавський вісник” надати відомості щодо опублікування відповідної інформації міської ради.

На виконання цієї ухвали Виконавчий комітет Полтавської міської ради направив до суду лист від 13.04.2018 року, у якому повідомив, що плану діяльності виконавчого комітету Полтавської міської ради з підготовки проектів регуляторних актів, як окремо взятого документу не існує (т.8 а.с.165). Інших документів не надано.

Редакція газети “Полтавський вісник” на виконання ухвали суду направила примірники друкованої газети, серед яких випуск № 48 від 24.11.2016 року, у якому мається публікація рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 232 від 17.11.2015 року “Про план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів виконавчого комітету Полтавської міської ради на 2017 рік”, опубліковано текст цього рішення. Згідно тексту, до плану внесено рішення “Про питання застосування деяких рішень виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо встановлення тарифів на послуги з вивезення та захоронення побутових відходів, що надаються Полтавським КАТП-1628 (регуляторний акт). Окремі доповнення до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів виконавчого комітету Полтавської міської ради опубліковані у випуску № 50 від 08.12.2016 року газети “Полтавський вісник”, № 13 від 30.03.2017 року (т. 8 а.с.205-208).

Серед питань, внесених до плану з підготовки проектів регуляторних актів виконавчого комітету Полтавської міської ради, відсутні рішення, пов’язані з формуванням тарифів на послуги пасажирських перевезень у м.Полтаві.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем не дотримано визначену законом процедуру, що в силу ст.36 Закону України "Про що засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" перешкоджало прийняттю оскаржуваних рішень та призвело до прийняття рішень з порушенням встановленої процедури.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем порушено принципи та базові засади державної регуляторної політики України (ст.4 Закону), які встановлюють прозорість та врахування громадської думки, відкритість дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності. Приймаючи оскаржувані рішення №273 від 28.12.2017 року “Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті м.Полтава” та рішення № 274 від 28.12.2017 року “Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів міським електричним транспортом – тролейбусом”, відповідач діяв не на підставах, не у спосіб та не у порядку, передбаченому Законом, порушуючи при цьому вимоги Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” та Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що оскаржувані рішення не порушують прав позивачів, оскільки позивач ОСОБА_1, на твердження відповідача, не проживає у м.Полтава постійно та отримує компенсації своїх витрат як народний депутат, а позивач ОСОБА_2 має особистий автомобіль у власності, як такі що не спростовують порушення прав позивачів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправними та нечинними повністю рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради №273 від 28.12.2017 року “Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті м.Полтава” та рішення № 274 від 28.12.2017 року “Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів міським електричним транспортом – тролейбусом” - та задоволення повністю позовні вимоги позивача ОСОБА_1 і позовні вимоги позивача ОСОБА_2 у відповідній частині.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на його користь суми коштів 12,00 грн, які є різницею між вартістю придбаних ним квитків на проїзд у громадському транспорті, яка була б визначена за раніше діючими актами про ціноутворення, та між їх вартістю, що визначена на підставі оскаржуваних рішень, з огляду на відсутність фактичних даних, які б доводили, що відповідні витрати на проїзд вчинені саме цим позивачем (квитки на проїзд знеособлені й не містять ідентифікуючих даних пасажира); крім того стягнення саме такої плати за проїзд було правомірним у час дії оскаржуваних рішень до зупинення її ухвалою суду про забезпечення позову.

В частині решти доводів апеляційних скарг колегія суддів зазначає, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі “Руїз Торія проти Іспанії”, параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні “Петриченко проти України” (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Отже, інші зазначені в апеляційних скаргах обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 245, 246, 250, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Державної регуляторної служби України, Комунального підприємства Полтавської міської ради "Полтаваелектроавтотранс" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 по справі № 816/630/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_6Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_8 Повний текст постанови складено 26.09.2018.