Постанова № 76698422, 25.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5863/18

25 вересня 2018 року Львів №876/5863/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Довгої О.І., Запотічного І.І.

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

представника апелянта ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчо виробничо-комерційна фірма «Карпати» на ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2018 року про повернення позовної заяви (постановлену головуючим – суддею Гордій В.І. у м. Косів) у справі № 347/1136/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчо виробничо-комерційна фірма «Карпати» до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 17.05.2018 року

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 14.06.2018 адміністративний позов повернуто позивачу зі всіма доданими до неї матеріалами.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся із позовними вимогами до суду після встановленого КАС України строку, що у відповідності до ч. 2 ст. 123 КАС України має наслідком повернення позовної заяви.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесена з неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що перед поверненням позовної заяви з підстав зазначених ч. 2 ст. 123 КАС України, суд у відповідності до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України зобов`язаний був залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу право звернутися до суду із відповідною заявою.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Частиною 1 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Наведеною вище нормою встановлено певний процесуальний порядок дій, який передує постановленню ухвали про повернення позовної заяви у відповідності ч. 2 ст. 123 КАС України, а саме:

позов має бути подано після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані особою у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку;

у разі якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Так з матеріалів справи слідує, що повертаючи позовну заяву суд керувався ч. 2 ст. 123 КАС України.

Разом з цим судом першої інстанції не було враховано того, що керуватися ч. 2 ст. 123 КАС України можливо лише після виконання вимог ч. 1 ст. 123 КАС України, що в даному випадку було проігноровано, а одразу без постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху - повернуто позовну заяву.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.1997 №4 75/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Таким чином, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, оскільки повертаючи позовну заяву судом першої інстанції не дотримано вимог встановлених ст. 123 КАС України, якою встановлено порядок процесуальних дій, який передує поверненню позовної заяви у відповідності до ч. 2 ст. 123 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відтак, з врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду для вирішення питання про відкриття провадження до суду першої інстанції, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно - оздоровчо виробничо-комерційна фірма «Карпати» задовольнити.

Ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2018 року про повернення позовної заяви у справі № 347/1136/18 скасувати і направити справу для продовження розгляду для вирішення питання про відкриття провадження до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 26 вересня 2018 року