Постанова № 76697866, 19.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1855/18 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Мідянці А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визнати неправомірною відмову УПФУ щодо призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за вислугу років у відповідності до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і виплачувати з 21.12.2017.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що права на пенсію позивач не має, у зв'язку із відсутністю необхідного спеціального стажу роботи.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та рішення у даній справі ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до суду не прибули, тому, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач працювала:

- з 09.09.1988 по 31.03.1989 - на посаді провізора-технолога;

- з 26.09.1990 по 28.06.1991 - на посаді провізора;

- з 26.04.1992 по 21.06.1995 - на посаді провізора-технолога;

- з 12.12.1995 по 22.05.2006 - на посаді провізора;

- з 23.05.2006 по 22.11.2011 - на посаді голови правління ЗАТ «Аптека № 1» з виконанням обов'язків завідувача аптеки;

- з 23.11.2011 по 16.11.2015 - на посаді директора ТОВ «Аптека №1 ТМ» з виконанням обов'язків завідуючого аптеки;

- з 17.11.2015 по 20.12.2017 - на посаді завідувача аптечного пункту №3 аптеки №208.

Позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові з заявою про призначення їй пенсії за вислугу років, проте, листом УПФУ в м. Чернігові від 28.032018 №7313/06 їй в цьому було відмовлено з посиланням на відсутність необхідного спеціального стажу роботи, що дає право для призначення пенсії за вислугу років незалежно від віку.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб»єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Так, частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон №1058) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Стаття 10 цього Закону визначає, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону № 1058 особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 (далі - закон №1788), пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

В свою чергу, згідно з п. «е» статті 55 цього Закону, право на пенсію за вислугою років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років, а з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців (позивач просить призначити та виплачувати їй пенсію за вислугою років з 21.12.2017).

Згідно з Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборантів в аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, контрольно-аналітичних лабораторіях. Разом з тим, відповідно до примітки 2 Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості закладів і установ.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських,провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я» від 28.10.2002 N 385 аптеки відносяться до закладів охорони здоров'я (далі - Перелік №385).

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 року № 385 затверджено перелік закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад, зокрема, до цього переліку входить: керівники фармацевтичних (аптечних) закладів та їх заступники: завідувач, директор, начальник, заступники з числа провізорів (завідувача, директора); керівники структурних підрозділів: завідувач, начальник, заступник з числа провізорів (завідувача, начальника), завідувач аптечного пункту; провізори спеціалісти: старший провізор, провізор, провізор-косметолог, провізор-аналітик, провізор клінічний, провізор інтерн.

Статтею 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801-XII, визначено, що заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Визначення аптечного закладу наведено у статті 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», згідно з якою безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я.

Відповідно Переліку №385 аптека - це заклад охорони здоров'я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення. Таке ж визначення міститься і в Постанові КМ України «Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах» від 17.11.2004 №1570.

Згідно пункту 3 Переліку №385 до фармацевтичних (аптечних) закладів відносяться: аптечна база (склад); база (склад) медичної техніки; база спеціального медичного постачання (центральна, республіканська, обласна); контрольно-аналітична лабораторія; лабораторія з аналізу якості лікарських засобів; магазин (медичної техніки, медичної оптики).

Відповідно до ст. 7 Закону №1788 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Статтею 62 Закону № 1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як вбачається з записів у трудовій книжці, позивачка працювала з 09.09.1988 року по 31.03.1989 року-на посаді провізора-технолога; з 26.09.1990 року по 28.06.1991 року - на посаді провізора; з 26.04.1992 року по 21.06.1995 року - на посаді провізора-технолога; з 12.12.1995 року по 22.05.2006 року - на посаді провізора; з 23.05.2006 року по 22.11.2011 року - на посаді голови правління ЗАТ «Аптека № 1» з виконанням обов'язків завідувача аптеки; з 23.11.2011 року по 16.11.2015 року - на посаді директора ТОВ «Аптека №1 ТМ» з виконанням обов'язків завідуючого аптеки; з 17.11.2015 року по 20.12.2017 - на посаді завідувача аптечного пункту №3 аптеки №208.

Період роботи позивача з 12.12.1995 по 22.05.2006 - на посаді провізора, з 23.05.2006 по 16.11.2015 - на посаді завідуючого аптеки підтверджується Актом зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості поданої для призначення (перерахунку) пільгової пенсії довідки, складений головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 27.04.2018 ( а.с. 52).

Таким чином, стаж роботи у позивача складає не менше 26 років 6 місяців, а тому висновок суду першої інстанції про наявність у позивачки права на призначення пенсії за вислугу років є вірним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена 24.09.2018 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.В.Епель

І.В.Федотов