Ухвала суду № 76696909, 17.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1489/17 Головуючий у 1 інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Безименної Н.В. Беспалова О.О. Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Центрального територіального управління капітального будівництва про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року за апеляційними скаргами Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ОСОБА_5, представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Центрального територіального управління капітального будівництва до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний Альянс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 про визнання протиправними дій та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Центральне територіальне управління капітального будівництва звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний Альянс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 в якому просив: визнати протиправними дії та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України "Про анулювання дозволу на початок виконання будівельних робіт" від 20.01.2017р № 61; зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України включити до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, запис про дозвіл на виконання будівельних робіт від 19.04.2016 р. № ІУ 115161100202 на об'єкт "Будівництво житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення по вул. Артема, 59 у Шевченківському районі м. Києва", замовник - Центральне територіальне управління капітального будівництва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії та скасовано наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України "Про анулювання дозволу на початок виконання будівельних робіт" від 20.01.2017р. № 61.

Зобов'язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України включити до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, запис про дозвіл на виконання будівельних робіт від 19.04.2016р. № ІУ 115161100202 на об'єкт "Будівництво житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення по вул. Артема, 59 у Шевченківському районі м. Києва", замовник - Центральне територіальне управління капітального будівництва.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ОСОБА_5, представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2017 року скасовано та прийнято нове рішення. У задоволенні адміністративного позову Центрального територіального управління капітального будівництва відмовлено.

До Київського апеляційного адміністративного суду від Центрального територіального управління капітального будівництва надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року у справі №826/1489/17.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року відкрито провадження за заявою Центрального територіального управління капітального будівництва про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року та призначено до розгляду.

18 липня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний Альянс" надійшов відзив у справі за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, в якому просить скасувати постанову суду від 04 квітня 2017 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Центрального територіального управління капітального будівництва задовольнити.

17 вересня 2018 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_5 надійшов відзив на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, яким підтримує рішення суду апеляційної інстанції.

17 вересня 2018 від ОСОБА_8 надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи скороченого висновку про відповідність вимогам містобудівного законодавства проекту «Будівництво житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул.. Артема, 59 у Шевченківському районі м. Києва», виконаного експертом Науково - дослідного і проектного інституту містобудування Державного підприємства «НДПІ містобудування».

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи заяви, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року слід відмовити, а вказану постанову залишити в силі, виходячи із наступного.

Як встановлено колегією суддів, в якості нововиявлених обставин заявник зазначає, що в листі Інституту Генерального Плану м. Києва від 25.01.2018 р. за № 11-79 міститься інформація наступного змісту: «За наявною інформацією відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, з урахуванням внесених до нього змін у встановленому порядку, запланована під забудову земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:91:165:0018, віднесена до території багатоквартирної житлової забудови, а в період з дати видачі містобудівних умов та обмежень 17.01.2011 будь-які зміни до нього стосовно вказаної земельної ділянки Київською міською радою не вносилися. На даний час відсутні затверджений детальний план території та затверджений план зонування території (зонінг), до меж яких входить земельна ділянка, надана Міністерству оборони України рішенням Київради від 15 липня 2004 року №419-24/1829. Отже, отримані у 2011 році містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки відповідають вимогам чинного Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони до 2020 року».

Заявник зазначає, що під час розгляду справи №826/1489/17 (як у суді першої, так і апеляційної інстанції) йому не були та не могли бути відомі ті обставини, що в період з дати отримання ним містобудівних умов та обмежень від 17.01.2011 р., будь-які зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, стосовно земельної ділянки, з кадастровим номером 8000000000:91:165:0018, яка планувалася під забудову, Київською міською радою не вносилися.

Також, вказує, що висновок суду щодо того, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки втратили чинність є передчасним, як з огляду на наведені нововиявленні обставини, так і з огляду на законодавство, що було чинне на момент винесення рішення, що оскаржується.

Перевіряючи обґрунтованість заяви, колегія суддів враховує, що заявник вважає зазначені обставини нововиявленими, посилаючись на те, що вони не були і не могли бути йому відомі на час розгляду справи.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень, у зв'язку з нововиявленими обставинами, є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи, у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 361 КАС України передбачено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Частиною 1 ст. 363 КАС України визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

Відповідно до п. 5, 6 ч. 2 ст. 364 КАС України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або виключними обставинами зазначаються: нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.

Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Правєдная проти Росії» від 18.11.2004 р. зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Так, згідно із пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» від 27.02.1981 р. за №1 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 року № 15, як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона була недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта тощо).

Крім того, у Розділі І постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22.05.2015 року № 7 «Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» зазначено, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді, у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Крім того, слід зазначити, що не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що Центральне територіальне управління капітального будівництва вважає нововиявленою обставиною, яка дає підстави для перегляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, отримання ним листа від Комунальної організації «Інститут Генерального Плану м. Києва» від 25.01.2018 р. № 11-79, згідно інформації якого, за наявною інформацією відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, з урахуванням внесених до нього змін у встановленому порядку, запланована під забудову земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:91:165:0018, віднесена до території багатоквартирної житлової забудови, а в період з дати видачі містобудівних умов та обмежень 17.01.2011 будь-які зміни до нього стосовно вказаної земельної ділянки Київською міською радою не вносилися. На даний час відсутні затверджений детальний план території та затверджений план зонування території (зонінг), до меж яких входить земельна ділянка, надана Міністерству оборони України рішенням Київради від 15 липня 2004 року №419-24/1829. Отже, отримані у 2011 році містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки відповідають вимогам чинного Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони до 2020 року».

На думку заявника, оскільки містобудівні умови та обмеження від 17.01.2011 р. №503/0/18/009-11 видані у відповідності до Генерального плану міста Києва на період до 2020 року, проект будівництва цього ж об'єкту, що виконаний у 2016 року, також відповідає вимогам містобудівної документації, оскільки положення Генерального плану столиці в цій частині не змінились. Таким чином, вважає, що порушення містобудівного законодавства в діях позивача - відсутні.

Крім цього, заявник зазначає, що в Акті перевірки ДАБІ від 19.01.2017 р., що став підставою у подальшому до прийняття оспорюваного наказу №61 від 20.01.2017 р., відсутні будь-які висновки або факти, про порушення ЦТУКБ саме «містобудівної документації», тобто Генерального плану міста Києва, або «містобудівних умов та обмежень», з посиланням на конкретний пункт/розділ МУО від 17.01.2011 р. №503/0/18/009-11.

Разом з цим, як слідує з постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, підставою для скасування рішення суду першої інстанції стало встановлення судом апеляційної інстанції тих обставин, що на момент розробки проектної документації містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки позивача втратили чинність. Позивачем не надано доказів того, що проектна документація була розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку. Також, зазначено, що судом першої інстанції не було враховано та не досліджено факт відсутності погоджень чи дозволів на відповідне будівництво від Міністерства культури України.

З матеріалів справи вбачається, що спірні містобудівні умови і обмеження видано Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації від 17.02.2011 року № 503/0/18/009-11 отримані замовником до набрання чинності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», а відтак, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону, вони були чинними протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а саме: до 12.03.2013р.

Проектна документація була розроблена ТОВ «Укрбуд Девелопмент», відповідно до завдання на проектування у 2016 році, проте, на момент розробки проектної документації вказані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки втратили чинність, що свідчить про невідповідність об'єкта будівництва державним будівельним нормам.

Так, згідно п. 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво. Відповідно до п. 4.1 ДБН А. 2.2-3-2014 проектна документація має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил. Відповідно до п. 3.5 ДБН А.2.2-3-2014 завдання на проектування визначає обгрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

З огляду на що, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України "Про анулювання дозволу на початок виконання будівельних робіт" від 20.01.2017 р. № 61.

Доводам заявника щодо чинності містобудівних умов та обмежень до завершення будівництва житлового комплексу; відносно того, що під час вирішення питання про видачу дозволу на виконання будівельних робіт відповідачу подавалася вся необхідна документація, у тому числі і проектна документація на будівництво цього об'єкту, надана оцінка судом апеляційної інстанції під час прийняття постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року та вони не є нововиявленими обставинами, в розумінні ч. 2 ст. 361 КАС України.

Крім того, у разі незгоди із судовим рішенням, учасники процесу мають право оскаржити його в касаційному порядку.

У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення заявник фактично надає переоцінку дослідженим обставинам справи з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі, що суперечить інституту перегляду рішень за нововиявленими обставинами.

Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено перегляд рішення, що набрало законної сили, у зв'язку з наявністю нових, додаткових доказів, зібраних після вирішення справи та набрання рішенням законної сили, адже ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності при вирішенні справи по суті, а не у провадженні за новоявленими обставинами.

Європейський суд з прав людини у справі «Brumarescu v. Romania» від 28.11.1999 р. наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів». «Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі» (справа «Ryabykh v. Russia» від 24.07.2003).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявник не довів існування нововиявлених обставин, які могли б стати підставою для скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, оскільки заявником не наведено правових підстав, передбачених ч.2 ст. 361 КАС України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, враховуючи, що обставина, на яку посилається заявник, не є істотною для вирішення справи по суті.

Керуючись ст.ст. 242, 321, 325, 368, 369 КАС України,суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Центрального територіального управління капітального будівництва про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року за нововиявленими обставинами - відмовити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому ч. 2 ст. 369 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Безименна Н.В. Беспалов О.О.

Повний текст ухвали виготовлено 24.09.2018 року.