Рішення № 76696622, 25.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 року м. Київ № 826/6819/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого, судді Кармазіна О.А., суддів Катющенка В.П. та Скочок Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОб'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок"доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови № 91/16/10-26-26/1404/02/6 від 14.04.2016ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить скасувати постанову № 91/16/10-26-26/1404/02/6 від 14.04.2016 про накладення штрафу.

Позивач зазначає, що санкції застосовані за начебто експлуатацію об'єкта будівництва (нежитлової будівлі), який віднесено Інспекцією до об'єктів 4 категорії складності, після виконання будівельних робіт з реконструкції шляхом надбудови двох поверхів без прийняття в експлуатацію, чим, на думку Інспекції, порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Однак, як зазначає позивач, відповідальність несуть особи, які експлуатують об'єкт, не прийнятий в експлуатацію. Вказаний же об'єкт, за твердженням позивача, був переданий ще у 2009 році підприємству «Господарське управління Київської міської ради профспілок» у господарське відання на балансі якого воно і знаходиться. А з 01 липня 2014 року підприємство уклало з ТОВ «Буд Жил-Пром» договір генерального підряду та передало будівлю відповідно до акту здачі-приймання будівельного майданчику.

Позивач також звертає увагу на те, що 30.04.2015 з ТОВ «Комерційна фірма «Факультет» було укладено договір оренди нежитлових приміщень, що знаходяться у підвалі, на 1, частково на 2, 5, 6, 7, 8 поверхах будинку. Відповідно до ст. 2 договору майно має бути передано орендарю протягом 20 днів з моменту введення його в експлуатацію після завершення ремонтно-відновлюваних робіт. Однак, вказане майно фактично не було передано в оренду.

Відтак, позивач вважає, що не є відповідальним за порушення правил експлуатації об'єктів, оскільки не експлуатує ці приміщення.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач відніс об'єкт до 4 категорії складності, посилаючись на рішення ГС м. Києва від 16.07.2015 у справі № 910/4532/15-г предметом спору у якій і була надбудова.

Позивач, посилаючись на Порядок, затверджений постановою КМ України № 557 від 27.04.2011, не погоджується із зазначеним висновком суду та зазначає, що категорія складності об'єктів визначається органами державного архітектурно-будівельного контролю та/або експертною організацією. Однак, ГС м. Києва, як зазначає позивач, не було проведено жодних експертиз та в матеріалах тієї справи не містяться документи органів державного архітектурно-будівельного контролю. Таким чином, як наполягає позивач, господарський суд м. Києва перевищив свої повноваження.

У запереченнях на позов (т.1., а.с. 75) відповідач по суті зазначив, що під час перевірки правильно встановлені фактичні обставини, встановлено порушення та відповідно до законодавства застосовані санкції. У зв'язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Аблова Є.В. від 11.05.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд.

Відповідно до ухвали, занесеної до журналу судового засідання від 12.07.2016, здійснено заміну відповідача - Департаменту ДАБІ у м. Києві на належного відповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

На підставі розпорядження керівника апарату суду про повторний автоматичний розподіл судових справ від 10.10.2017 року №4480 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу повторно автоматично розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.

Відповідно до ухвали від 07.11.2017 справу прийнято до провадження суддею Кармазіним О.А. та призначено справу до розгляду по суті у складі колегії суддів. Розгляд справи завершено у порядку письмового провадження.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Так, як встановлено у рішенні Господарського суду м. Києва від 08.07.2015 у справі № 910/4532/15-г, яке набрало законної сили 16.12.2015, та у постанові Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2015, будівля за адресою: Київ, вул. Хрещатик, 16 за твердженням Об'єднання зареєстрована на праві власності за Об'єднанням профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням з питань майна Київської міської державної адміністрації.

Постановою президії Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» від 19.11.2002 №П-12 підприємству «Господарське управління Київської міської ради профспілок» (далі також - Підприємство) від Об'єднання передано до статутного капіталу вказану вище будівлю.

Відповідно до Статуту Підприємства, воно засноване на праві приватної власності на майні засновника, яке є унітарним, з правовим режимом використання майна - право господарського відання.

З метою погодження належного рівня доходів від використання майна та земельної ділянки (м. Київ, вул. Хрещатик, 16), які перебувають у володінні та користуванні, враховуючи рішення бюджетно-майнової комісії, Президія Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» постановила погодити інвестиційний проект добудови будівлі по вул. Хрещатик, 16, а також умови інвестиційного договору.

Враховуючи, що будівля по вул. Хрещатик,16 знаходиться на балансі Господарського управління Міськпрофради, Президія Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» доручила директору Господарського управління Міськпрофради підписати відповідний інвестиційний договір (постанова від 17.01.2012 №П-24-10).

У зазначених судових рішеннях також встановлено, що 03.02.2012 між Підприємством «Господарське управління Київської міської ради профспілок» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Європолекс» (інвестор) укладено інвестиційний договір № 9 (далі - інвестиційний договір).

У п.1.2 інвестиційного договору визначено, що представляє собою об'єкт інвестування, а саме - реконструйований 7 (сьомий) технічний поверх та надбудовані два поверхи над адміністративною будівлею прибудований, надбудований та введений в експлуатацію багатофункціональний офісно-комерційний комплекс з закладами громадського харчування, паркінгом, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 16 (приміщення адміністративної будівлі, що належить Київській міській раді профспілок. Функціональні характеристики об'єкта інвестування можуть змінюватись в процесі розробки ПКД та робочої документації).

Пунктом 1.3 інвестиційного договору визначено, що реконструкція та будівництво об'єкта інвестування - це сукупність дій, спрямованих на здійснення реконструкції та будівництва прибудованих та надбудованих приміщень в об'єкті інвестування.

Відповідно до п.12.1 інвестиційного договору останній набуває чинності після його підписання уповноваженими представниками сторін. Сторони домовились, що основний договір, який не є рамковим підлягає нотаріальному посвідченню та діє до завершення реалізації інвестиційного проекту в повному обсязі.

У зазначених судових рішеннях також встановлено, що 01.07.2014 між Підприємством «Господарське управління Київської міської ради профспілок» (замовник) та ТОВ «Буд-Жил-Пром» (генпідрядник) укладено договір генерального підряду №100/04, за умовами якого генпідрядник за завданням замовника на свій ризик зобов'язується із свого матеріалу власними та/або залученими силами виконати і здати замовнику роботи, зазначені в п.1.2 договору на об'єкті будівництва: нежиле приміщення (офісний будинок Київської міської ради профспілок), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 16, надалі - об'єкт, у визначений цим договором строк, а замовник зобов'язаний надати будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти закінчені роботи в установленому порядку та оплатити їх на умовах цього договору (п.1.1. договору). Судами встановлено, що Об'єднання, Підприємство та ТОВ «Буд-Жил-Пром» здійснили будівельні роботи в частині надбудови двох поверхів над адміністративною спорудою Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 16.

Так, як зазначено у рішенні Господарського суду м. Києва від 08.07.2015 у справі № 910/4532/15-г, поясненнями сторін в судовому засіданні, довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Жил-Пром" та актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року, підтверджується факт виконання будівельних робіт за вищевказаним договором Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Жил-Пром".

Між тим, 14.04.2016 Департаментом ДАБІ у м. Києві прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якого на Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» (далі - «Об'єднання») накладено штраф у розмірі 509 860 грн.

В оскаржуваному рішенні зазначається, що Об'єднання експлуатує об'єкт будівництва (нежитлову будівлю) на вул. Хрещатик, 16 після виконання будівельних робіт по реконструкції шляхом надбудови двох поверхів без прийняття в експлуатацію, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Зазначено, що об'єкт будівництва є об'єктом підвищеної небезпеки та відноситься до 4 категорії складності.

Таким чином, Об'єднання визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 5 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Оскаржуване рішення прийнято на підставі Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складеного 31.03.2016.

В Акті перевірки зазначається, що нежилий будинок на вул. Хрещатик, літера А, загальною площею 3109,8 м.кв. знаходиться у колективній власності Об'єднання.

Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» виконано обстеження технічного стану несучих конструкцій адміністративної будівлі (акт від 03.03.2014 № 184/10) під час якої встановлено, що внаслідок дії високих температур та гасіння пожежі пошкоджені несучі та огороджувальні конструкції будівлі, приміщення будівлі непридатні для нормальної експлуатації. У висновках акту обстеження зазначено, що для приведення в належний технічний стан приміщень будівлі необхідно проведення комплексу ремонтно-відновлюваних робіт.

Зазначено в Акті перевірки, що рішенням Господарського суду м. Києва від 16.07.2015 у справі № 910/4532/15-г за позовом Київської міської ради до: Об'єднання профспілок, організацій профспілок у місті Києві "Київська міська рада профспілок", ТОВ "Європолекс", Підприємства "Господарське управління Київської міської ради профспілок", ТОВ "Буд-Жил-Пром"; треті особи: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, Державна архітектурно-будівельна інспекція України про знесення самочинного будівництва, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2015, встановлено, що 01.07.2014 між Господарським управлінням Київської міської ради профспілок та ТОВ «Буд-Жил-Пром» (генпідрядник) укладено договір генерального підряду № 100/04, за умовами якого генпідрядник за завданням замовника зобов'язується виконати і здати роботи на об'єкті будівництва: нежиле приміщення (офісний будинок Київської міської ради профспілок), розташоване на вул. Хрещатик, 16.

В Акті перевірки з посиланням на вищезгадане рішення суду зазначається також, що поясненнями сторін в судовому засіданні, довідкою ТОВ «Буд-Жил-Пром» та актом приймання виконаних робіт за грудень 2014 року, підтверджується факт виконання будівельних робіт за вищевказаним договором. Також підтверджено факт надбудови двох поверхів. Судом встановлено, що об'єкт будівництва є об'єктом підвищеної небезпеки та відноситься до 4 категорії складності. Також встановлено, що будівельні роботи виконувались без дозволу на виконання будівельних робіт. Рішенням суду зобов'язано Об'єднання знести самочинне будівництво у вигляді надбудов двох поверхів. Відповідно до технічного паспорту, будівля самочинно реконструйована з надбудовою 9, 10, 11, 12 поверхів.

В Акті перевірки зазначено, що відповідно до договору оренди від 30.04.2015 Об'єднання передало в оренду ТОВ «Комерційна фірма факультет» нежитлові приміщення, що знаходяться у підвалі, на 1, частково на 2, 5, 6, 7, 8 поверхах нежитлового будинку, площею 2485,5 м.кв. на вул. Хрещатик, 16 у Шевченківському районі м. Києва.

Під час виїзду на місце встановлено, що частина приміщень першого поверху будівлі експлуатується ТОВ «ЕЛІТ ПРОФІ ГРУП» під розміщення закладу громадського харчування кафе «На Майдані».

Також, на першому поверсі розміщено пункт обміну валют. Третій поверх експлуатується під розміщення офісних приміщень. Доступу до решти приміщень будівлі не було.

Отже, як зазначено у висновках акту перевірки, об'єкт будівництва (нежитлова будівля) експлуатується без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту у встановленому законодавством порядку, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що проектна та виконавча документація об'єкта будівництва під час перевірки не надана.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності та спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 цього Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 зазначеного Закону, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

У даному випадку, як встановлено у вищезгаданому рішенні господарського суду м. Києва, вищезгаданий об'єкт належить до 4 категорії складності. У зв'язку з цим слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 79 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Однак, під час розгляду даної справи позивачем не надано доказів введення об'єкту в експлуатацію відповідно до категорії складності.

Слід зазначити у зв'язку з цим, що відповідно до абз. 5 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (в редакції на час перевірки та прийняття спірного рішення) суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації - об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат.

У даному випадку, як вбачається із договору оренди від 30.04.2015 між Об'єднанням та ТОВ «Комерційна фірма «Факультет», позивач, визначаючи себе власником приміщень у вищезгаданій будівлі, як орендодавець, зобов'язався передати майно в оренду.

Між тим, як вбачається з п. 2.1. цього договору, майно передається в оренду за актом після завершення робіт за договором від 01.07.2014 № 100/04.

Однак, як під час перевірки, так і під час розгляду справи не надано доказів передачі майна в оренду вищезгаданому товариству. Тобто, використання майна без введення його в експлуатацію за цим епізодом відповідачем не доведено.

У той же час, у матеріалах справи наявні дані фотофіксації (т.1, а.с. 90) станом на 30.03.2016, якими підтверджується використання частини вищезгаданого об'єкту під «Кафе на Майдані», що відбувалося, як встановлено під час перевірки та не спростовано під час розгляду справи, - без прийняття об'єкту в експлуатацію. Вказані обставини підтверджуються і заявою гр. ОСОБА_3 (а.с. 80) та встановлені в Акті перевірки, який є носієм доказової інформації.

Власне ці обставини є загальновідомими, які в силу ч. 3 ст. 68 КАС України не підлягають доказуванню та які широко висвітлювались у засобах масової інформації щодо обставин, які викликали значний суспільний резонанс у зв'язку з розміщенням в приміщенні будинку профспілок закладів харчування, зокрема, у сюжеті ТСН, розміщеним за адресою: https://ru.tsn.ua/kyiv/vtoraya-popytka-v-dome-profsoyuzov-vnov-otkryvaetsya-kafe-592412.html.

Зазначені обставини не спростовуються і позивачем.

Відносно доводів позивача щодо того, що приміщення було самозайнято і відповідальність повинна бути накладена на винну особу, слід зазначити, що під час розгляду справи позивачем не надано доказів звернення до правоохоронних органів щодо захоплення приміщення кафе, а наведені вище обставини вказують на те, що використання приміщень здійснюється з дозволу позивача.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У даному випадку суд приходить до висновку, що встановленими обставинами підтверджується факт порушення, визначений в Акті перевірки, що у свою чергу зумовлює застосування санкцій, визначених в оскаржуваному рішенні.

Відносно доводів позивача щодо повноважень посадової особи, яка прийняла оскаржуване рішення, слід зазначити, що всі документи за наслідками перевірки підписані Головним інспектором Пустовойтенком М.О. (т.1., а.с. 91-100). В порядку ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем не спростовано наявність у нього повноважень щодо проведення перевірки та реалізації її результатів.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та, відповідно, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Наведені позивачем доводи та надані матеріали не спростовують висновків суду та не доводять зворотного.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Головуючий суддя О.А. Кармазін

Судді: В.П. Катющенко

Т.О. Скочок