Рішення № 76696476, 19.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 р. № 2040/6035/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ломаги А.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд стягнути з усіх відкритих розрахункових рахунків Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" (вул. Роганська, буд. 155, м. Харків, 61172, код 14085922) до державного бюджету України податковий борг у розмірі 164169,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до облікових даних контролюючого органу Приватне акціонерне товариство "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" має податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 164169,00 грн., що виник внаслідок несплати самостійно визначених грошових зобов'язань згідно наданих податкових декларацій з податку на додану вартість. У зв'язку з тим, що вказана податкова заборгованість погашена не була, дану суму боргу позивач просить стягнути з усіх відкритих розрахункових рахунків відповідача в судовому порядку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 19.09.2018 р. о 14:00 год.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, згідно наданого до суду відзиву повідомив що проти задоволення позову заперечує та зазначив, що на виконання умов договору про організацію взаєморозрахунків від 17.12.2015 р. №106з/21 28.12.2015 р. ПРАТ «ТЦРП» отримано субвенцію на погашення різниці в тарифах в розмірі 1994412,81 грн., яку підприємство перерахувало до загального фонду державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу. Проте, сплачений податковий борг у сумі 1994412,81 грн. не було зараховано Державною казначейською службою України на відповідний електронний рахунок ПРАТ «ТЦРП». На теперішній час у зв’язку з невиконанням Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України рішення суду від 26.10.2016 р. по справі 820/2635/16, а саме, нездійснення Державною фіскальною службою України збільшення суми поповнення електронного рахунку та Державною казначейською службою України нездійснення зменшення залишку податкових зобов’язань, підприємство відповідача не має необхідної кількості коштів для поповнення рахунку в системі електронного адміністрування. У зв’язку з чим просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.34, 19-1.1.45 пункту 19.1.1 статті 19 1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з підпунктами 20.1.18 та 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Приватне акціонерне товариство "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" (код 14085922) зареєстроване в якості суб'єкта господарювання - юридичної особи та перебуває на податковому обліку, як платник податків, в Східній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 цього Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1. та 49.2 статті 49 Податкового Кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наданого відповідачем розрахунку податкового боргу та інтегрованих (облікових) карток платника податків, за Приватним акціонерним товариством "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" обліковується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 164169,00 грн.

Судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість №9295965388 від 18.01.2018 р. на суму 44885,00 грн., №9024451988 від 16.02.2018 р. на суму 29382,00 грн., №9047887797 від 19.03.2018 р. на суму 12227,00 грн., №9070298481 від 17.04.2018 р. на суму 23854,00 грн., №9094045087 від 15.05.2018 р. на суму 53821,00 грн., за грудень 2017 р. - квітень 2018 р.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідно до статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, на теперішній час відповідач має податковий борг в загальному розмірі 164169,00 грн., що підтверджується наданою контролюючим органом обліковою карткою.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Контролюючим органом направлено Приватному акціонерному товариству "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" податкову вимогу від 10.01.2017 р. № 39-17, яку було вручено відповідачу, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштових відправлень.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження податкової вимоги, доказів самостійної сплати податкового боргу матеріали справи також не містять, а відтак сума заборгованості підприємства перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.

Доказів переривання боргу після виставлення податкової вимоги відповідачем до суду не подано та підтверджується обліковою карткою, що міститься в матеріалах справи.

Крім того, доказів скасування вказаної вимоги відповідачем до суду не надано.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Щодо посилань представника відповідача на отриману субвенцію на погашення різниці в тарифах в розмірі 1994412,81 грн., яку підприємство перерахувало до загального фонду державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу, проте, сплачений податковий борг у сумі 1994412,81 грн. не було зараховано Державною казначейською службою України на відповідний електронний рахунок ПРАТ «ТЦРП», суд зазначає.

ПАТ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" було надано субвенцію з державного бюджету відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» на різницю в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води, тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. №375.

Тобто, кошти отримані відповідачем за 2015 рік на розрахунки з погашення заборгованості за рахунок джерел, визначених Законом України «Про Державний бюджет України за 2015 рік».

Таким чином, податковий борг у підприємства відповідача виник за 2018 рік на підставі самостійно поданих податкових декларацій, а субвенцію надано за 2015 рік, у зв’язку з чим доводи відповідача є необґрунтованими.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки, позивачем надано до суду документи, які підтверджують несплачену відповідачем суму податкового боргу, а відповідач не надав суду доказів погашення вищевказаної суми податкового боргу, тому суд приходить до висновку щодо правомірності вимог Головного управління ДФС у Харківській області, у зв'язку із чим, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) до Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" (вул. Роганська, буд. 155, м. Харків,61172, код 14085922) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з усіх відкритих розрахункових рахунків Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" (вул. Роганська, буд. 155, м. Харків, 61172, код 14085922) до державного бюджету України податковий борг у розмірі 164169,00 грн. (сто шістдесят чотири тисячі сто шістдесят дев'ять гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 26 вересня 2018 року.

Суддя Д.А. Волошин