Постанова № 76696340, 20.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 вересня 2018 рокусправа № 804/7458/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Прокопчук Т.С.

судді: Шлай А.В., Круговий О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроснаб»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року (головуючий суддя: Єфанова О.В) по адміністративній справі № 804/7458/17

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроснаб» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроснаб» (далі - ТОВ «Електроснаб») звернулося до суду з позовом до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем 04.10.2017 року податкове повідомлення-рішення №0016181404, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 112 496 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 28 124 грн.;

податкове повідомлення-рішення №0016191404, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 173 335 грн.;

податкове повідомлення-рішення №0016161404, яким зменшено суму завищеного від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 80 098 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 697,50 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав фіктивності фінансово-господарської діяльності контрагента ТОВ «Хімагромаш», по результатам діяльності з яким позивач здійснив формування валових витрат, податкового кредиту та від'ємного значення з податку на додану вартість за період травень - серпень 2015 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Електроснаб» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована неправомірністю висновків суду першої інстанції щодо фіктивності діяльності його контрагента ТОВ «Хімагромаш», та, як наслідок, неправомірності винесених контролюючим органом податкових повідомлень - рішень №0016181404, №0016191404, №0016161404 від 04.10.2017 року.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Матеріалами справи підтверджено, що в період з 07.08.2017 року по 11.08.2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Електроснаб» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Хімагромаш» за період травень-серпень 2015 року, за результатами якої складено акт №9378/04-36-14-04/31418963 від 18.08.2017 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи п.198.1 - 198.3, п.198.6 ст.198 та п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень-серпень 2015 року на загальну суму 192 593,72грн.; пп.134.1.1 п.134.1ст.134 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за 2015 рік на загальну суму 173 334 грн.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області 04.10.2017 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0016181404, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 112 496 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 28 124 грн.;

податкове повідомлення - рішення №0016191404, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 173 335 грн.;

податкове повідомлення - рішення №0016161404, яким позивачу зменшено суму завищеного від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 80 098 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 697,50 грн.

Не погодившись з даними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх в судовому порядку з вимогою визнання протиправними та скасування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Приписами пп.134.1.1 п. 134.1. ст. 134,138.2,138.4 ст. 138, п.139.1.9 ст. 139.1 ст. 139, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України визначено, об'єктом оподаткування на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст. 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу; та витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат.

Приписами пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1 - 198.3,198.6 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Приписами ст.200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З наявних в матеріалах справи податкових накладних вбачається, що ТОВ «Електроснаб» в період з травня по серпень 2015 року мало господарські відносини з контрагентом ТОВ «Хімагромаш», яке має ознаки фіктивності, стосовно поставки товарно - матеріальних цінностей на загальну суму 1 155 562,32 грн., ПДВ 192 593,72грн., що в подальшому були реалізовані ним іншим контрагентам (т. 1 а.с. 117-181).

Судом першої інстанції встановлено, що контрагент позивача ТОВ "Хімагромаш" зареєстрований в Дніпродзержинському міському управлінні юстиції 04.09.2013 року, керівником та засновником якого є ОСОБА_3, перебувало на обліку в Кам'янській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, з видами діяльності - неспеціалізована оптова торгівля, надання інших допоміжних комерційних послуг, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

При цьому ТОВ "Хімагромаш" за весь період діяльності здійснював придбання великої кількості товаро-матеріальних цінностей , що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливо великих умов їх транспортування та зберігання.

Проте, їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям ТОВ "Хімагромаш", а асортимент придбаної товариством номенклатури не відповідає реалізованій; відсутнє придбання сировини та послуг, притаманній виробничій діяльності; відсутнє придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді землі, складських приміщень, навантажувально-розвантажувальних робіт, договорів оренди транспортних засобів для надання транспортно-експедиційних послуг та інше.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виконання робіт та послуг передбачає наявність на підприємстві основних засобів, найманих працівників або залучення сторонніх організацій, які б мали на балансі відповідну техніку та кваліфікований персонал для виконання даних видів робіт, що відсутнє у ТОВ "Хімагромаш",а тому зазначені обставини свідчать про відсутність наміру отримання доходу, та здійснення лише документального оформлення фінансово - господарських операцій, які фактично не здійснювались.

Верховним Судом України у постанові від 26.01.2016 року справі №2а-15327/12/ 2670 висловлена позиція, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Аналогічного висновку дійшов також Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 року по справі № 2а-8775/10/0870 (№ К/9901/8899/18).

До матеріалів справи приєднані обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27,ч.1 ст.205,ч.5 ст.27, ч.1 ст.212 КК України, ОСОБА_5, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27,ч.1 ст.205,ч.5 ст.27, ч.1 ст.212 КК України, тобто у фіктивному підприємництві з різними формами співучасті, та ухиленні від сплати податків, а також ухвала Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26.07.2017 року, якою зазначених осіб звільнено від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження закрите за п.1 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Із вищезазначеної ухвали суду, що набула законної сили, вбачається, що ОСОБА_4, та ОСОБА_5 визнали свою провину у залученні до створення фіктивного підприємства ТОВ "Хімагромаш" формального засновника та директора ОСОБА_3, використовували після державної реєстрації підприємства відкриті ТОВ "Хімагромаш" рахунки в банківських установах та печатку з метою прикриття незаконної діяльності з мінімізації податкових зобов'язань для підприємств реального сектору економіки та конвертації безготівкових грошових коштів у готівку ( а.с.43-59).

В той же час ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.06.2016 р. по кримінальному провадженню в справі №592/5250/16-к (1-кп/592/349/16), що набула законної сили, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28,ч.1 ст.205 КК України ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності , кримінальне провадження у справі закрито за п.1 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. (т.2 а.с.2-7).

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності за п.1 ч.1 ст.49 КК України не є реабілітуючою обставиною та не спростовує факт вчинення вищезазначеними особами кримінального правопорушення - фіктивного підприємництва.

В силу викладеного є правомірними висновки суду першої інстанції, що первинні бухгалтерські документи, та податкові накладні, підписані ОСОБА_3 від імені ТОВ «Хімагромаш», не можуть бути використанні для формування позивачем валових витрат, податкової звітності з податку на додану вартість та від'ємного значення з податку на додану вартість у травні - серпні 2015 року через їх фіктивність, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 04.10.2017 року за №0016181404, №0016191404, №0016161404.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано.

Оскільки судом першої інстанції рішення ухвалене з додержанням норм матеріального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроснаб» - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року по адміністративній справі № 804/7458/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 20 вересня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, протягом тридцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 21 вересня 2018 року.

Головуючий суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.О. Круговий