Вирок № 76695907, 18.09.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/1057/18

Пр. №1-кп/333/294/18

ВИРОК

Іменем України

18 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Піх Ю.Р., за участю секретаря судового засідання Бобко О.В., прокурора Богач С.О., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, грузин, громадянина ОСОБА_3, освіта: повна середня, офіційно не працевлаштованого, одруженого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2018 року у період часу з 15 год.45 хв. до 18 год. 00 хв. ОСОБА_1, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що його дії залишаться непоміченими, за допомогою викрутки, здійснив злом метало-пластикового вікна, після чого через нього проник до приміщення квартири АДРЕСА_2, звідки таємно, шляхом вільного доступу, викрав особисте майно ОСОБА_4, а саме: пару золотих сережок зі вставками каменю «Рубін», вагою 4 г, проби 585, вартістю 3020 грн., пару золотих сережок, вагою 2 г, проби 585, вартістю 1510 грн., золоту підвіску у вигляді хреста, вагою 3 г, проби 585, вартістю 2265 грн., золоту підвіску із зображенням «Божої матері», вагою 3 г, проби 585, вартістю 2265 грн., золотий ланцюжок, вагою 7 г, проби 585, вартістю 5285 грн., пару сережок із металу світло-жовтого кольору зі вставками штучного каменю білого кольору, вартістю 200 грн., мобільний телефон «Samsung», модель J1, у корпусі золотого кольору, вартістю 2700 грн.

Після цього, ОСОБА_1 через вікно покинув приміщення вказаної квартири разом з викраденим майном, яким, в подальшому, розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, злочинними діями ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_4 було завдано майнову шкоду на загальну суму 17245 грн.

31 січня 2018 року приблизно о 17 год. 30 хв. ОСОБА_1, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що його дії залишаться непоміченими, за допомогою викрутки, здійснив злом метало-пластикового вікна, після чого через нього проник до приміщення квартири АДРЕСА_3, звідки таємно, шляхом вільного доступу, викрав особисте майно ОСОБА_5, а саме: золоту чоловічу каблучку (печатку), вагою 5,3 г, проби 585, вартістю 4001 грн. 50 коп., золотий ланцюжок, вагою 4,8 г, проби 585, вартістю 3624 грн., кулон-підвіску у вигляді серця, вагою 1,2 г, проби 585, вартістю 906 грн.

Після цього, ОСОБА_1 разом з викраденим майном через вікно покинув приміщення вказаної квартири. В цей час, на вулиця біля будинку, дії ОСОБА_1 були помічені працівниками сектору кримінальної поліції Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які, усвідомлюючи, що ОСОБА_1 вчиняє злочинні дії, стали вимагати їх зупинення, проте останній, незважаючи на це, продовжив свої дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, та, разом з викраденим майном, з місця вчиненого злочину зник.

Таким чином, злочинними діями ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_5 було завдано майнову шкоду на загальну суму 8531 грн. 50 коп.

Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло; за ч. 3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України визнав повністю та пояснив суду, що 30.01.2018 після обіду вчинив крадіжку з квартири де викрав золоті речі та мобільний телефон. Квартиру покинув через балкон першого поверху. Речі продав, кошти витрати на власні потреби.

31.01.2108 в вечірній час, через балкон першого поверху проник у квартиру, звідки викрав золоті речі. Після чого, вистрибнув з вікна і направився до свого помешкання, однак був помічений працівниками полії. На їх вимогу не зупинився і побіг в темряву. В цей день, в його помешканні був затриманий працівниками поліції, де в нього вилучили викрадене майно. Щиро кається у вчинених злочинах.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, його вина у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, які зібрані в порядку, передбаченому процесуальним законом, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що працює оперуповноваженим ОСОБА_10 В кінці січня 2018 патрулював з колегами і знаходячись біля одного з будинків помітили чоловіка, який їм здався підозрілим, вони пішли далі і помітили як пропало світло біля під’їзду і побачили як чоловік заходить за край будинку. Коли вони пішли за ним, його вже не було. Вони почекали та згодом побачили як чоловік виліз з балкону через вікно на першому поверсі. Один із колег його знав, бо це був його сусід і він впізнав ОСОБА_1, коли вони його окликнули він почав тікати.

- показаннями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що працює оперуповноваженим ОСОБА_10 В кінці 2017 року були крадіжки з квартир в Комунарському районі м. Запоріжжя, тому патрулювали 31.01.2018 в Комунарському районі поблизу зупинки громадського транспорту «Родом».

Патрулювали в дворі будинків та побачили чоловіка, а саме ОСОБА_1 Оперативник ОСОБА_11 його знав бо вони були сусідами. ОСОБА_1 в той день вони побачили біля будинку з ліхтарем, їм стало це підозріло і вони пішли за ним. ОСОБА_1 завернув за край будинку і вони пішли за ним, але його вже не було, вони почекали та побачили, як ОСОБА_1 вистрибнув з вікна першого поверху. Коли вони його окликнули то він втік. Пізніше в нього в кімнаті в гуртожитку, де він проживав, знайшли крадені речі,

- показаннями свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні пояснив, що працює оперуповноваженим ОСОБА_10 В кінці січня він знаходився на роботі і йому подзвонив напарник ОСОБА_6 і сказав що його сусід ОСОБА_1 здійснив крадіжку і треба поїхати за місцем проживання ОСОБА_1 Він поїхав до нього додому, потім вони піднялись до ОСОБА_1 в кімнату в гуртожитку і попросили поїхати до відділення, щоб вияснити обставини крадіжки. Речі в нього виймали у відділенні, його вони не обшукували, вони його відвезли і слідчі проводили слідчі дії в відділенні поліції.

- показаннями свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що працює оперуповноваженим ОСОБА_10 В кінці січня 2018 року з колегами патрулювали на території зупинки громадського транспорту «Роддом». Ввечері вони проходили біля будинку по вул. Чумаченка та помітили чоловіка, який їм здався підозрілим. Пізніше світло біля під’їзду погасло і чоловік пішов за край будинку. Коли вони зайшли за край будинку чоловіка там вже не було. Вони почекали та згодом побачили, як чоловік виліз з балкону першого поверху. Він впізнав ОСОБА_1, коли він його окликнув він почав тікати. Пізніше вони з ОСОБА_11 поїхали до нього додому і виявили в нього вдома викрадені речі.

- даними, отриманими під час огляду місця події від 30.01.2018р. фототаблицєю до нього, згідно якого оглянуто квартиру АДРЕСА_4, яка належить потерпілій ОСОБА_4, в ході огляду виявлено, що в кімнатах квартири розкидані речі, порушено цілісність вікна та балконних дверей, виявлено сліди взуття, а також зафіксовано, що пропали особисті речі потерпілої.

- даними, отриманими з висновку експерта від 08.02.2018 за №3-150, які підтверджують, що наданий слід залишений взуттям у квартирі АДРЕСА_4, являється слідом кросівки на ліву ногу вилученої 31.01.2018 у ОСОБА_1 протоколом затримання від 31.01.2018.

- даними, отриманими з протоколу затримання ОСОБА_1 В від 31.01.2018., згідно яких у затриманого ОСОБА_1 вилучено: сережки з металу жовтого кольору з камінцями білого кольору; викрутка загальною довжиною 30 см., з пластиковою ручкою темно червоного кольору; зимові рукавиці чорного кольору (машинної в’язки); ланцюг із металу жовтого кольору з кулоном у вигляді серця з вставленими камінціями білого кольору; чоловіча каблучка (перстень) із металу жовтого кольору з камінцем; спортивні кросівки чорного кольору на шнурках чорно-червоного кольору, фірми «Адідас».

- даними, отриманими з протоколу огляду від 14.02.2018, згідно з якими потерпіла ОСОБА_5 впізнала золоті прикраси, вилучені у ОСОБА_1 31.01.2018, як речі які викрадені з її помешкання.

Речовими доказами і документи:

- постановою про визнання предметів речовими доказами від 14.02.2018, згідно якої, золоту чоловічу каблучку (печатку), проби 585, вагою 5,26 г.; золотий ланцюжок, проби 585, вагою 4,8 г.; золотий кулон-підвіску, проби 585, вагою 1,22 г. визнано речовими доказами;

- постановою про визнання предметів речовими доказами від 22.02.2018, згідно якої, викрутка загальною довжиною 30 см., з пластиковою ручкою темно червоного кольору; зимові рукавиці чорного кольору (машинної в’язки); спортивні кросівки чорного кольору на шнурках чорно-червоного кольору, фірми «Адідас» - визнано речовими доказами;

- постановою про визнання предметів речовими доказами від 05.02.2018, згідно якої, пару сережок біжутерії овальної форми із металу світло-жовтого кольору – визнано речовим доказом;

Аналізуючи досліджені докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

В ході судового розгляду суд безпосередньо, всебічно та повно дослідив усі докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження і встановив правильність збирання стороною обвинувачення та закріплення кожного з них, тому, виходячи з положень статті 86 КПК України вважає їх допустимими.

Крім того, суд дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, тому є належними.

Таким чином, вказані докази досліджені судом є належними, допустимими, достовірними та такими, що у своїй сукупності підтверджують встановлені судом обставини скоєння ОСОБА_1 злочинів.

Під час судового розгляду суд дослідив документи, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1

При ухваленні вироку відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерела права.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, його суспільну небезпечність, вік та здоров’я обвинуваченого (не перебуває на обліку у наркологічному диспансері та на обліку у лікаря-психіатра та інших обліках), думку потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні, характеризуючі особистість обвинуваченого – раніше не судимого, має постійне місце реєстрації та проживання, має сім’ю, позитивно характеризується за місцем проживання, офіційно не працевлаштований, повернув матеріальні збитки потерпілим у повному обсязі.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом’якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Обставин, пом’якшуючих покарання обвинуваченого: щире каяття та добровільне відшкодування потерпіли завданих збитків.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи особистість ОСОБА_1 конкретні обставини кримінального провадження, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховування останнього можливо без ізоляції його від суспільства, тому ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, оскільки інші види покарання не будуть мати впливу на його виправлення, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання у вигляді виправлення особи та попередження скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов’язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні складаються: із залучення експерта при проведенні судово-трасологічної експертизи від 08.02.2018 №3-150 становлять 858 грн.; із залучення експерта при проведенні судово-трасологічної експертизи від 08.02.2018 №3-153 становлять 572 грн.; із залучення експерта при проведенні судово-трасологічної експертизи від 08.02.2018 №3-151 становлять 858 грн.

Відповідно до ч.2 ст.122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету.

Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи що зазначені експертизу було проведено експертом спеціалізованої державної установи – Запорізький НДЕКЦ МВС України, тому підлягають відшкодуванню у якості процесуальних витрат з ОСОБА_1,витрати за проведення судово-трасологічних експертиз.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

До обвинуваченого ОСОБА_1 слідчим суддею застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак заставодавцем ОСОБА_12 внесено заставу у розмірі 35 240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. на депозитний рахунок місцевих загальних судів, рахунок №37319085001205, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу – ТУ ДСА України в Запорізькій області, ДРПОУ 26316700 – внесення застави за рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

Під час досудового розслідування потерпілою ОСОБА_4 був заявлений цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих, злочином, а саме, матеріальної та моральної шкоди у розмірі 17 245 грн.

В судовому засіданні цивільним позивачем ОСОБА_4 подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

На підстав вимог ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Оскільки норми ст. 257 ЦПК України, не суперечать засадам кримінального судочинства, суд залишає позовні вимого цивільного позивача ОСОБА_13 без розгляду.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.100, 368, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 4 років позбавлення волі.

Згідно вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.

Відповідного до вимог п. 2, 4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити – заставу у розмірі 35 240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп.

Після вступу в законну силу вироку заставу внесену заставодавцем ОСОБА_12 у розмірі 35 240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. на депозитний рахунок місцевих загальних судів, рахунок №37319085001205, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу – ТУ ДСА України в Запорізькій області, ДРПОУ 26316700 – повернути заставодавцю ОСОБА_12

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих, злочином, а саме, матеріальної та моральної шкоди у розмірі 17 245 грн. – залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2288 грн.

Речові докази :

- золоту чоловічу каблучку (печатку), проби 585, вагою 5,26 г.; золотий ланцюжок, проби 585, вагою 4,8 г.; золотий кулон-підвіску, проби 585, вагою 1,22 г., повернути потерпілій ОСОБА_5

- пару сережок біжутерії овальної форми із металу світло-жовтого кольору – повернути потерпілій ОСОБА_4

- викрутка загальною довжиною 30 см., з пластиковою ручкою темно червоного кольору; зимові рукавиці чорного кольору (машинної в’язки); спортивні кросівки чорного кольору на шнурках чорно-червоного кольору, фірми «Адідас», два сліди структури тканини; один слід внизу взуття, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Комунарського ВП ДВП ГУ НП в Запорізькій області – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя: Ю.Р. Піх