Рішення № 76695870, 25.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 вересня 2018 року № 826/1816/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Київській області провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач або ОСОБА_1.) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі також - відповідач або ГУ ПФУ в Київській області), я кому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсійного забезпечення згідно з довідкою військової частини А2167 від 10.08.2017 № 1906 та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премій та винагород, які виплачувались під час проходження ним служби.

2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсійне забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразовій грошової допомоги при звільненні на підставі довідки військової частини А2167 від 10.08.2017 № 1906, починаючи з 18.10.2017.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати до суду звіт про виконання судового рішення та встановити строк його подачі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо непроведення перерахунку та виплати позивачу пенсійного забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, обмежуються його права, гарантовані статтями 17, 46 Конституції України.

Представником відповідача подано суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено про відсутність підстав для його задоволення, оскільки, по-перше, органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення; по-друге, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні та винагорода за участь у воєнних конфліктах та антитерористичних операціях належать до одноразових видів грошового забезпечення, отже відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не можуть враховуватися до грошового забезпечення для обчислення пенсії.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату від 29.09.2017 № 03к/240, позивач з 01.08.1988 по 01.08.2017 знаходився на військовій службі в лавах Радянської Армії/Збройних Силах України, у тому числі приймав участь у бойових діях: в зоні проведення АТО в період з 01.05.2014 по 21.05.2014, з 26.05.2014 по 08.08.2014, з 03.09.2014 по 23.11.2014, 03.12.2014 по 20.06.2015, з 21.06.2015 по 13.10.2015, з 17.10.2015 по 24.06.2016, з 13.10.2016 по 01.03.2017 в складі в/ч пп В-0849.

Наказом командувача сухопутних військ Збройних Сил України від 16.06.2017 № 175 позивача звільнено з військової служби з посади заступника начальника тилу військової частини А2167 відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (пункт «б», у запас).

На підставі зазначеного наказу, наказом командира військової частини А2167 від 01.08.2017 № 33 позивача з 01.08.2017 виключено із списиків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено на зарахування на військовий облік Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату Київської області.

Згідно з довідкою військової частини А2167 від 10.08.2017 № 1906 про суму грошового забезпечення позивача, які враховуються під час обчислення пенсії, такий розмір становить 493598,24 грн. та складається з: основних видів грошового забезпечення (окладу за військовим званням, посадового окладу, надбавки за вислугу років); додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за роботу з таємними документами, вихідної допомоги, надбавки за виконання особливо важливих завдань, премії, ЩГДВ, АТО); грошової допомоги на оздоровлення; матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із заявою від 18.10.2017 (вх.№ 1300/С-01 від 18.10.2017), в якій просив перерахувати та виплатити йому раніше призначену пенсію з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення та премій, які виплачені на протязі останніх 24 місяців військової служби та з яких сплачено єдиний соціальний внесок, зазначених у довідці військової частини А2167 № 1906 від 10.08.2017.

За результатом розгляду зазначеної заяви, листом від 24.10.2017 № 1300/С-01 відповідач повідомив позивача, що він отримує пенсію по інвалідності в розмірі 60 % від грошового забезпечення за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 10.10.2015. Також, відповідач зазначив, що для призначення позивачу пенсії, Київським обласним військовим комісаріатом надані грошовий атестат № 308638 та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення № 1306 від 10.08.2017, в яку включені: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі: відсоткова надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за доступ до державної таємниці та премія. До основного розміру пенсії станом на 01.10.2017 позивачу встановлені та виплачуються підвищення, як учаснику бойових дій, а також цільова грошова допомога учаснику бойових дій. Виходячи з викладеного, у наведеному листі, відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку призначеної йому пенсії.

Зважаючи на зазначене, 27.12.2017 позивач звернувся зі заявою до військового комісару Київського обласного військового комісаріату з проханням підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області довідку про розмір його грошового забезпечення для перерахунку раніше призначеної мені пенсії з урахуванням у повному обсязі всіх додаткових видів грошового забезпечення та премій, які виплачені на протязі останніх 24 місяців військової служби, та з яких сплачено єдиний соціальний внесок, зазначених у довідці військової частини А2167 від 27.12.2017 № 2680 (ідентична довідці від 10.08.2017 № 1906).

За результатом розгляду зазначеної заяви, листом від 23.01.2018 № 2/5/91 Київський обласний військовий комісаріат повідомив позивача, що надана ним довідка для здійснення перерахунку пенсії скерована до ГУ ПФ України у Київській області (від 23.01.2018 вих. № 2/5/92).

Разом з тим, доказів здійснення перерахунку пенсії позивача виходячи з довідки військової частини А2167 від 27.12.2017 № 2680 або прийняття рішення про відмову у здійсненні такого перерахунку, відповідачем суду не подано.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуваннях усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі також - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно зі статтею 15 Закону № 2011-XII пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державні допомоги сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі також - Закон № 2262-XII).

Закон № 2262-XII має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до пункту «в» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби), особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (частина перша статті 2 Закону № 2262-XII).

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-XII).

Разом з тим, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Аналогічні положення містилися в постанові Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294.

Згідно з положеннями пункту 1.2. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 (діяла на момент виникнення спірних правовідносин), грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

При цьому, суд вважає, що за своєю правовою природою до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать, зокрема: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова (вихідна) допомога при звільненні, отже вони є складовими грошового забезпечення та мають враховуватися при розрахунку пенсії військовослужбовця.

Зазначене додатково підтверджується тим, що як визначено діючим Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим Наказ Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зокрема, до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги (для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби).

За приписами частини першої статті 63 Закону № 2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (частина перга статті 64 Закону № 2262-XII).

Таким чином, положеннями самого Закону № 2262-XII прямо визначено, що індексація впливає на розмір пенсії, отже має враховуватися під час її нарахування та перерахунку.

Також, постановою Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» від 04.06.2014 № 158 установлено, що з 01.05.2014 за безпосередню участь в антитерористичних операціях виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць, виплата якої здійснюється також під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі у зазначених операціях і заходах.

Таким чином, зазначена грошова винагорода відноситься до складу грошового забезпечення осіб, які беруть участь в АТО постійно з часу її запровадження і має щомісячний характер.

Також, виходячи з положень Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, постанови Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 № 889 та Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595, які діяли на момент проходження позивачем служби, щомісячний характер мають щомісячна додаткова грошова винагорода (у тому числі, мала постійний характер), премії та надбавка за виконання особливо важливих завдань, які відносяться до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців та, відповідно, мають враховуватися при розрахунку пенсії.

Аналіз наведених норм матеріального права та обставин справ дає суду підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній зокрема, у постанові від 10.03.2015 № 21-70а15.

Разом з тим, суд критично сприймає посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 № 4-рп в якому наведено, що в положеннях першого речення частини третьої статті 63 Закону перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, є вичерпним, оскільки таке рішення Конституційного Суду України стосується порядку перерахунку пенсій у зв'язку зі встановленням Кабінетом Міністрів України нової щомісячної додаткової грошової винагороди, а не видів грошового забезпечення, з яких має бути визначений розмір пенсії.

Таким чином, суд вважає, що оскільки відповідачем при нарахуванні позивачу пенсії не враховано всіх складових грошового забезпечення, які він отримував до її призначення, пенсія підлягає перерахунку з урахуванням складових грошового забезпечення, визначених в довідці військової частини А2167 від 10.08.2017 № 1906.

Разом з тим, за приписами частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Отже право встановлювати судовий контроль належить виключно суду, який приймає судове рішення у справі.

В даному випадку, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю, оскільки відсутні будь-які підставив вважати, що відповідачем не буде виконано судове рішення у справі після набрання ним законної сили.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсійного забезпечення згідно з довідкою військової частини А2167 від 10.08.2017 № 1906 та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премій та винагород, які виплачувались під час проходження ним служби.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, адреса: 04071, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВСЬКА, будинок 40) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсійне забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразовій грошової допомоги при звільненні на підставі довідки військової частини А2167 від 10.08.2017 № 1906, починаючи з 18.10.2017.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович