Рішення № 76695578, 25.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 вересня 2018 р. № 2040/6014/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61093) до начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 (вул. Шевченка, 315А, м. Харків, 61033), Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Харківській області (вул. Шевченка, 315А, м. Харків, 61033) про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 (далі по тексту – відповідач- 1, начальник УПП ОСОБА_2М.), Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Харківській області (далі по текст – відповідач-2, управління, УПП), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 щодо надання неповної та необґрунтованої відповіді ОСОБА_1 на скаргу на незаконні дії працівника патрульної поліції від 26.12.2017 р.;

- зобов’язати Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надати повну та обґрунтовану відповідь ОСОБА_1 на скаргу на незаконні дії працівника патрульної поліції від 26.12.2017 р.;

- зобов’язати Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції провести службове розслідування стосовно відповідності займаній посаді та професійної придатності інспектора роти №1 батальону №2 лейтенанта поліції ОСОБА_3

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що подана ним скарга була неналежно (неповно та невірно) розглянуті посадовою особою суб’єкта владних повноважень. Стверджує, що начальник УПП безпідставно не прийняв рішення про призначення службового розслідування стосовно інспектора роти №1 батальону №2 лейтенанта поліції ОСОБА_3, який прийняв незаконну постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Посилаючись на викладене, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі, з поданим позовом не погодилися у зв’язку з безпідставністю заявлених вимог через те, що позивач не просив у скарзі провести службове розслідування, підстави для його проведення відсутні, УПП не може бути відповідачем у суді позаяк не є юридичною особою, не здійснює владних повноважень, та не порушував прав, свобод чи законних інтересів позивача.

Позивач подав до суду заяву, в якій позов підтримав і просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Від представника відповідачів до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що 04.05.2017 р. інспектором роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції у місті Харкові лейтенантом поліції ОСОБА_3 відносно гр. ОСОБА_1 була винесена постанова серії БР № 665615 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 425,00грн.

Постановою Жовтневого районного суду міста Харкова від 18.08.2017 р. по справі № 640/7014/17 вказане рішення про накладення штрафу було скасовано.

26.12.2017 р. представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 звернувся зі скаргою від 26.12.2017 р. у порядку Закону України “Про звернення громадян” позивач звернувся до в.о. начальника Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 з приводу порушень закону, допущених інспектором роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції у місті Харкові лейтенантом поліції ОСОБА_3 при винесенні постанови від 04.05.2017 р. серії БР №665615.

Листом від 29.01.2018 р. листом № Г-2332/41/14/02-18 УПП запросило ОСОБА_1 на розгляд скарги стосовно лейтенанта поліції ОСОБА_3

Відповідь на скаргу була надана листом від 01.02.2018р. №Г-2334/41/14/01-2018 за підписом начальника Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2

За матеріалами справи судом також установлено, що 04.05.2017р. інспектором роти №1 б

Розв’язуючи спір в частині вимог про зобов'язання провести службове розслідування стосовно відповідності займаній посаді та професійній придатності працівників поліції, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У спірних правовідносинах права позивача були повністю, дієво та ефективно поновлені постановою Жовтневого районного суду міста Харкова від 18.08.2017 р. по справі №640/7014/17.

Реалізація наміру домогтись припинення проходження (у формі звільнення) поліцейським публічної служби в органах національної поліції України за своєю правовою суттю та змістом не є способом поновлення права особи у публічних правовідносинах.

Крім того, суд звертає увагу позивача на зміст вимог за скаргою від 26.12.2017 р., про зобов’язання призначити службову перевірку відносно поліцейського, рішення якого у вигляді постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, було скасовано судом.

Суд зауважує, що правовідносини з проходження публічної служби в органах та підрозділах Національної поліції України унормовані, насамперед, приписами Закону України “Про Національну поліцію”.

Положення названого Закону, зокрема, ст.70, передбачають можливість прийняття рішення виключно про призначення стосовно поліцейського службового розслідування, а не службової перевірки, як про це зазначав позивач у поданій скарзі.

За таких обставин, з огляду на приписи ч.2 ст.19 Конституції України терорган Національної поліції України був позбавлений об’єктивної можливості задовольнити вимоги поданої громадянином скарги в цій частині.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконною бездіяльності Начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, то суд зазначає, що як стверджує позивач у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи позивач був запрошений на розгляд його скарги посадовою особою суб’єкта владних повноважень та надав письмову відповідь на неї.

Суд відзначає, що дії – це активна поведінка суб’єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб, а бездіяльність - це пасивна поведінка суб’єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб (наприклад – неприйняття рішення за заявою особи, не оприлюднення нормативно-правового акта тощо).

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності посадової особи суб’єкта владних повноважень, позаяк посадовою особою щодо його скарги були вчинені відповідні дії та не є бездіяльністю.

При розв’язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі “ОСОБА_5 проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та ОСОБА_6 (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом перелічених рішень вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним рішення.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61093) до начальника Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (вул. Шевченка, 315А, м. Харків, 61033), Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Харківській області (вул. Шевченка, 315А, м. Харків, 61033) про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 25.09.2018 р.

Суддя Бадюков Ю.В.