
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2018 року справа № 823/1978/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, в якому просить:
- визнати протиправною відмову ОСОБА_2 соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області та ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації у прийнятті документів для встановлення їй статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та зобов’язати ОСОБА_2 соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області прийняти її документи для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та внести подання до ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації для встановлення їй статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії;
- зобов’язати ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації розглянути подання ОСОБА_2 соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області про встановлення їй статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та вирішити питання про видачу їй посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії внаслідок захворювання, пов’язаного із впливом аварії на ЧАЕС та з 01.01.2018 їй встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з впливом аварії на ЧАЕС. В березні 2018 року звернулась до ОСОБА_2 соціального захисту Тальнівської районної державної адміністрації із заявою про видачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Проте листом №01-7-1/А-8 від 02.05.2018 відповідач повідомив, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» позивач вважається такою особою, що не проживає не забрудненій території, тому підстави для видачі посвідчення постраждалої першої категорії із числа постраждалих категорії 4 відсутні. Вважає вказану відмову протиправною з тих підстав, що оскільки постійно проживала та працювала на території зони посиленого радіоекологічного контрою, і станом на 01.01.1993 прожила та відпрацювала в цій зоні не менше 4 років, є потерпілою особою від Чорнобильської катастрофи. Крім цього зазначила, що для вирішення питання про встановлення їй статусу потерпілої 1 категорії не має правового значення факт проходження нею огляду у МСЕК після 01.01.2015, оскільки на момент проходження огляду МСЕК мала статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, який зберігається довічно, якщо не буде змінений на іншу категорію.
Відповідач ОСОБА_2 соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області проти позову заперечив. 07.06.2018 надав відзив, в якому зазначив, що у переліку зон радіоактивного забруднення відсутня зона посиленого радіоекологічного контролю та скасовано статтю 23 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, віднесеним до категорії 4 потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Враховуючи зазначене, підстави для видачі позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 відсутні.
Відповідач ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації проти позову заперечив. 09.08.2018 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю і йому було видане посвідчення потерпілого 4 категорії, яке діє на час проживання або роботи в зоні посиленого радіоекологічного контролю. При цьому позивач на час встановлення захворювання, пов’язаного з впливом аварії на ЧАЕС, та інвалідності вже не проживав в зоні посиленого радіоекологічного контролю, оскільки така зона відповідно до чинного законодавства виключена. На момент складання експертного висновку в 2017 році, після набуття чинності Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що стратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VІІІ від 28.12.2014, та звернення із заявою про надання статусу та посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії позивач не мав статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Згідно ухвали від 21.08.2018 розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.
Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві, дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступне.
Згідно посвідчення серії В-П №363535 від 22.04.1993 позивач мала статус особи, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, категорія 4.
Експертним висновком №39 від 11.10.2016 Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв’язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС встановлено, що захворювання позивача пов’язане із впливом аварії на ЧАЕС.
Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №877417 від 21.02.2018 позивачу з 01.01.2018 встановлена ІІІ група інвалідності, захворювання пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС.
Позивач звернулась до ОСОБА_2 соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації із заявою про видачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
ОСОБА_2 соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області №01-7-1/А-8 від 02.05.2018 позивача повідомлено, що посвідчення особи, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії відповідно до Закону України №76-VІІІ від 28.12.2014 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» та листа Міністерства соціальної політики України від 25.07.2016 №10847/0/14-16/20 категорії 1 особам, які проживали в зоні посиленого радіоекологічного контролю не видаються.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров?я, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:
1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення;
2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;
5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 - 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;
6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.
У відповідності до частини 1 статті 14 вказаного Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1; особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Судом встановлено, що позивач постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю і йому було видане посвідчення потерпілого категорії 4, яке діє на час проживання або роботи у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Режим та правове визначення територій радіоактивного забруднення регулюється Законом України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» №791а-ХІІ від 27.02.1991.
Разом з цим, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 №76-VIII абзац 5 частини 2 статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» №791а-ХІІ від 27.02.1991, який визначав зони посиленого радіоекологічного контролю, виключено. Цим же Законом статті 2 («Визначення категорії зон радіоактивного забруднених територій») та 23 («Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4») Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виключені, вказані зміни до Закону вступили в силу з 1 січня 2015 року.
Позивач на час встановлення захворювання, пов'язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідності не проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, оскільки згідно вищенаведених змін до законодавства така зона відсутня, отже, посвідчення потерпілого 4 категорії втратило чинність з 01.01.2015, а позивач не є потерпілим від Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, на час встановлення ІІІ групи інвалідності та надання експертного висновку №39 від 11.10.2016 позивач не належав до осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому підстави для встановлення категорії 1 як інваліду з числа осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною 1 статті 14 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 відсутні.
Відтак, відмова у встановленні позивачу статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 є законною, а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №375/555/17, і застосовується судом при вирішенні даної справи згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Керуючись статями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Чорновола, 8, м. Тальне, Черкаська область, 20401, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_2 соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації у Черкаській області (вул. Соборна, 45, м. Тальне, Черкаська область, 20400, код ЄДРПОУ 03195783) та ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації (вул. Максима Залізняка, 10, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 03195719) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Руденко
Судове рішення № 76695224, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 21.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 823/1978/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: