Рішення № 76694429, 21.09.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/8730/17

Провадження №2/265/487/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Щербіна А. В., за участю секретаря судового засідання - Хайтулової Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про захист прав споживачів.

1. Обґрунтування позову:

З початку опалювального сезону 2017 року, Позивач звернувся до управління соціального захисту населення Лівобережного району м.Маріуполя для оформлення житлової субсидії (надалі - УСЗН). УСЗН у наданні житлової субсидії йому відмовило у зв'язку із наявністю понад двомісячного боргу за використання холодної води та прийняття каналізаційних стоків.

Після того, Позивач звернувся до Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (надалі - КП «Маріупольське ВУВКГ») за роз'ясненням з приводу заборгованості.

Працівники КП «Маріупольське ВУВКГ» повідомили йому, що він не зробив повірку лічильника води, який знаходиться у нього вдома, вчасно і тому його зняли з реєстрації і нараховували суми оплати за використання води за нормою споживання, що становить 380 літрів на добу на одну особу, зареєстровану за його адресою, де зареєстровано 6 осіб, з яких двоє дорослих та четверо дітей.

На його пояснення щодо наявності опломбованого та справного лічильника, а також те, що повірку повинні проводити вони, у КП «Маріупольське ВУВКГ» відповіли, що це їх не стосується і проводити повірку засобу вимірювання та проводити перерахунок надлишку нарахування, вони не збираються. Усі інші спроби Позивача переконати працівників КП «Маріупольське ВУВКГ» не призвели до бажаного результату.

Вказував, що він як споживач, не отримував ніяких рекомендованих листів з питання щодо періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, а саме лічильника холодної води.

При цьому зі сторони Позивача немає ніяких перешкод для доступу представника виконавця до засобу вимірювальної техніки - лічильника, тобто він має можливість за попередньою домовленістю в призначений день (а також узгодити час в телефонному режимі) приїхати додому і забезпечити доступ.

Вважав, що таким чином КП «Маріупольське ВУВКГ» без будь - яких підстав та пояснень, в односторонньому порядку неправомірно нарахувало заборгованість за користування послугами з водопостачання та водовідведення за середньодобовою нормою споживання за період з 19.08.2016 р. по 01.11.2017 р. у сумі 12233,45 гривень, та порушило його права як споживача.

Також вказував, що неправомірна діяльність відповідача КП «Маріупольське ВУВКГ» щодо нарахування заборгованості, позбавила Позивача права, (як споживача комунальних послуг) на отримання житлової субсидії за усі без винятку комунальні послуги.

Посилаючись, зокрема на ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Порядок подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2015 р. №474, ст.ст. 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», з урахуванням уточнень від 11.07.2018 р., просив суд: 1) визнати дії КП «Маріупольське ВУВКГ» з нарахування заборгованості за користування послугами з водопостачання та водовідведення споживачеві ОСОБА_1 за середньодобовою нормою споживання за період з 19.08.2016 р. по 01.11.2017 р. у сумі 12233,45 гривень - неправомірним; 2) зобов'язати КП «Маріупольське ВУВКГ» здійснити перерахунок заборгованості, нарахованої споживачеві ОСОБА_1 за користування послугами з водопостачання та водовідведення за середньодобовою нормою споживання за період з 19.08.2016 р. по 01.11.2017 р. у сумі 12233,45 гривень, виходячи з фактичного об'єму використаної холодної води згідно із показаннями приладу обліку.

2. Відзив на позов:

КП «Маріупольське ВУВКГ» у відзиві на позов зазначило, що заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 та вважає позовну заяви незаконною, безпідставною та необгрунтованою з наступного.

Відповідно по п.2 ст.6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.

Постановами №1136 та № 1137 від 14.09.2017 р. НКРЕКП встановлені тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення для КП «Маріупольське ВУВКГ» в структуру яких не враховані затрати на повірку та обслуговування засобів обліку.

Згідно обґрунтування щодо прийняття постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 16.06.2016 р. №1141, в якому вказано, що зі структури тарифів вилучені витрати, що пов'язані з обслуговуванням та повіркою загальнобудинкових та індивідуальних засобів обліку.

Згідно структурі тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Маріупольське ВУВКГ», додаток 60 до постанови НКРЕКП від 16.06.2016 №1141, відсутні витрати на обслуговуванням та повіркою загальнобудинкових та індивідуальних засобів обліку.

Просили суд відмовити в задоволені в позовних вимог.

3. Судовий розгляд:

В судовому засіданні, ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник КП «Маріупольське ВУВКГ» Кузнецов А.О., в судовому засіданні, проти позовних вимог заперечував, в їх задоволенні просив відмовити.

4. Фактичні обставини:

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частина 1 ст.82 ЦПК України передбачає, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно з ч.1 ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 28.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до КП «Маріупольське ВУВКГ» із заявою про перерахунок нарахованих платежів за використану воду відповідно до показників засобів обліку холодної води, а для проведення періодичної повірки, надати відповідне повідомлення.

Також судом встановлено, що 10.01.2018 року КП «Маріупольське ВУВКГ» на звернення ОСОБА_1 листом №88 повідомило, що по особовому рахунку на 01.01.2018 року рахується заборгованість в сумі 13123,57 грн., яку йому необхідно сплатити або укласти договір на її поетапне погашення.

З матеріалів справи також вбачається, що 04.06.2018 року на замовлення ОСОБА_1 було проведено вимірювання для метрологічної повірки лічильника №03796891, про що складено відповідний акт №64/03 та видано відповідне свідоцтво.

5. Оцінка суду:

Стаття 55 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналіз статті 11 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставами виникнення цивільних прав, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав може бути настання або ненастання певної події.

Під час, судового розгляду, Позивачем не доведено, а судом не встановлено, яке безпосередньо право Позивача було порушено з боку КП «Маріупольське ВУВКГ» у зв'язку з нарахуванням заборгованості в сумі 13123,57 грн.

Будь - яких доказів того, що нарахована заборгованість встановлює для ОСОБА_1 будь-які цивільно - правових обов'язки внаслідок яких відбувається порушення, зміна, припинення або обмеження його існуючих прав, суду не надано. Не надано суду й доказів того, що внаслідок нарахованої КП «Маріупольське ВУВКГ» заборгованості, ОСОБА_1 не може реалізувати своє право.

Суд вважає, що до того часу, поки КП «Маріупольське ВУВКГ» не почало вчиняти дії зі стягнення нарахованої заборгованості, вказана заборгованість є лише однім зі способів досудового врегулювання спору між юридично рівними сторонами, своєрідним різновидом претензії, яку ОСОБА_1 в добровільному порядку або може задовольнити або відхілити.

На думку суду, розрахунок заборгованості як належний доказ, може бути використаний при вирішенні спору, де б оспорювалися дії та/або рішення, які є обов'язковими до виконання, зокрема при визнанні дій водопостачальної організації щодо відключення від водопостачання неправомірними та відшкодування шкоди, при вирішенні яких суд зобов'язаний буде надати оцінку вищевказаному розрахунку.

Таким чином, суд вважає, що особа може звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів лише при наявності факту такого порушення, невизнання або оспорювання, який вже відбувся та існує у минулому, а не тоді, коли така можливість лише передбачається позивачем на майбутнє.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 259, 264, 265, 273, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (87500, м.Маріуполь, вул.Соборна, буд.7; код ЄДРПОУ 03361508) про захист прав споживачів - відмовити.

2. Це рішення набирає законної сили, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний текст цього рішення складено 25.09.2018 року.

Суддя А.В. Щербіна