Рішення № 76694351, 18.09.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1530/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шулик Н.І.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Кременчуцької виробничо-торговельної фірми "Кремтекс" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2018 року ПрАТ "Кременчуцька ВТК "Кремтекс" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 квітня 2018 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючий орган протиправно ставить йому у вину заниження податку на прибуток та порушення правил ведення касових операцій у національній валюті. Пояснив, що господарські операції позивача з його контрагентами носять реальний характер та підтверджуються необхідними первинними документами, окремі незначні недоліки яких не можуть позбавляти підприємство права на включення вказаних витрат до податкового обліку ПрАТ "Кременчуцька ВТК "Кремтекс". Крім того, позивач заперечував факт допущення порушень правил ведення касових операцій у національній валюті.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання (суддя Довгопол М.В.).

Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року № 76 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 816/1530/18 за результатами якого головуючим суддею у справі визначено суддю Чеснокову А.О.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року справу прийнято до провадження судді Чеснокової А.О., у зв'язку зі зміною складу суду прийнято рішення здійснювати розгляд справи спочатку, призначено підготовче судове засідання.

На підставі ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.

25 червня 2018 року судом одержано відзив Головного управління ДФС у Полтавській області на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, встановлені плановою виїзною документальною перевіркою позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2017 року, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2017 року, та які відображені в акті перевірки від 02 квітня 2018 року № 418/16-31-14-01-10/00309699.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ПрАТ "Кременчуцька ВТК "Кремтекс" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 00309699.

Позивач перебуває на обліку платників податків в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД-2010 є виробництво іншого верхнього одягу (14.13).

Головним управлінням ДФС у Полтавській області у період з 12 лютого 2018 року по 26 березня 2018 року проведено документальну планову невиїзну перевірку ПрАТ "Кременчуцька ВТК "Кремтекс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2017 року, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2017 року.

Результати перевірки оформлені актом від 02 квітня 2018 року № 418/16-31-14-01-10/00309699 . /а.с. 15-41/, в якому вказано на порушення позивачем вимог:

підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статей 14, статті 134, 135, 137 Податкового кодексу України наслідком чого визначено заниження податку на прибуток на 119310,00 грн.,

пункту 2.6 "Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", що призвело до несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства в сумі 20921,53 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки відповідачем сформовано податкові повідомлення-рішення від 24 квітня 2018 року

№ НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 104607,65 грн. /а.с. 11/;

№ НОМЕР_1 про збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств на 119310,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29827,50 грн. /а.с. 13/.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС у Полтавській області, позивач оскаржив останні до суду.

В основу спірного податкового повідомлення-рішення від 24 квітня 2018 року № НОМЕР_1 контролюючим органом покладено відомості акта перевірки про неправомірне формування позивачем витрат за рахунок господарських операцій з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 у 2016 році.

Судом встановлено, що в акті перевірки відповідач посилається на неможливість встановлення обсягу та виду наданих послуг на підставі акта про виконання послуг від 01 жовтня 2016 року № 1, оскільки останній не містить інформації щодо змісту та обсягу виконаної роботи, використання трудових ресурсів та матеріалів, що у свою чергу унеможливило підтвердження надання ФОП ОСОБА_3 послуг, визначених таким актом. У в акті виконаних робіт ФОП ОСОБА_4 від 02 червня 2016 року б/н наявні невідповідності щодо зазначення номеру моделі пошитих суконь. Крім того, в акті перевірки відповідач посилається на наявну податкову інформацію щодо контрагента позивача ФОП ОСОБА_5 згідно якої у підприємця відсутні виробничі потужності, матеріально-технічні та трудові ресурси; вищевказані обставини унеможливили встановлення відповідачем обсягу та виду наданих позивачу послуг на підставі акта про виконання послуг від 28 липня 2016 року № Н-0004, оскільки останній не містить інформації щодо змісту та обсягу виконаної роботи, використання трудових ресурсів та матеріалів, що у свою чергу зумовило висновок про неможливість підтвердження надання ФОП ОСОБА_5 послуг.

Враховуючи вищевикладене, відповідач стверджував, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали фіктивний характер, оскільки товари/послуги фактично не поставлялись/надавались, а договори та інші фінансово-господарські документи учасники господарських операцій склали з метою незаконного отримання податкової вигоди.

За таких обставин, фіскальний орган дійшов висновку, що позивач неправомірно сформував витрати спірного податкового періоду, що у свою чергу призвело до заниження податку на прибуток в охопленому перевіркою періоді.

Оцінюючи наведені твердження контролюючого органу та досліджуючи фактичні обставини справи в їх сукупності, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно вимог статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 /далі - Положення/, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до положень підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відтак, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

За результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів судом встановлено таке.

01 вересня 2016 року між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір № 01/09/2016 /а.с. 175-178/ за умовами якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику консультації з питань здійснення господарської діяльності та управління при виконанні замовлень з виготовлення швейних виробів на орендованих площах, а Замовник зобов'язується своєчасно оплатити надані послуги.

Актом про надання послуг від 01 жовтня 2016 року № 1 підтверджено факт надання обумовлених вищевказаним договором послуг ПрАТ "Кременчуцька ВТК "Кремтекс", а також зафіксовано відсутність претензій Замовника до Виконавця /а.с. 179/.

З наявної в матеріалах справи виписки з рахунка позивача судом встановлено факт своєчасної оплати ПрАТ "Кременчуцька ВТК "Кремтекс" послуг ФОП ОСОБА_3 /а.с. 180/.

Представником позивача в судовому засіданні пояснено, що надання ФОП ОСОБА_3 консультаційних послуг надало позивачу можливість залучити до співпраці ФОП ОСОБА_6, виробничі потужності якої знаходяться в м. Кобеляки. Результатом укладення із зазначеним підприємцем договору підряду стало виготовлення останньою 6138 одиниць швейних виробів для ПрАТ "Кременчуцька ВТК "Кремтекс" /а.с. 64-71/.

Відхиляючи доводи відповідача про неможливість встановлення обсягу та виду наданих послуг на підставі акта про виконання послуг від 01 жовтня 2016 року № 1, оскільки останній не містить інформації щодо змісту та обсягу виконаної роботи, використання трудових ресурсів та матеріалів, суд зазначає, що спірний акт відповідає вимогам, встановленим частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки містить усі передбачені зазначеною нормою реквізити.

05 травня 2016 року між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_4 (Виконавець) укладено договір підряду № 18/1 за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботу з виготовлення швейних виробів з матеріалів Замовника відповідно до Специфікацій /а.с. 181-183/.

Зі змісту наявної в матеріалах справи копії Специфікації до договору підряду від 05 травня 2016 року № 18/1 встановлено, що ФОП ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання з виготовлення швейних виробів: моделі 480051 в кількості 1177 шт., моделі 380087 в кількості 1950 шт. /а.с. 184/.

Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28 травня 2016 року, від 02 червня 2016 року підтверджено факт виконання ФОП ОСОБА_4 обумовлених вищевказаним договором робіт на користь ПрАТ "Кременчуцька ВТК "Кремтекс", а також зафіксовано відсутність претензій Замовника до Виконавця /а.с. 185-186/.

З наявної в матеріалах справи виписки з рахунка позивача судом встановлено факт своєчасної оплати ПрАТ "Кременчуцька ВТК "Кремтекс" послуг ФОП ОСОБА_4А./а.с. 187-189/.

Як вже зазначалось підставою для невизнання контролюючим органом господарських операцій позивача із зазначеним контрагентом стала наявність в одному з актів (від 02 червня 2016 року) неістотних недоліків щодо невідповідності номеру моделі суконь номеру моделі, передбаченого специфікацією до Договору підряду від 05 травня 2016 року.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що помилка, допущена ФОП ОСОБА_4 в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) від 02 червня 2016 року була виправлена Виконавцем шляхом надання ПрАТ "Кременчуцька ВТК "Кремтекс" акта здачі-приймання робіт (надання послуг) із зазначенням правильного номеру моделі виготовлених суконь /а.с. 90/.

За приписами статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Перевіряючи факт здійснення господарської операції, на підставі якої платником податків сформовано дані податкового обліку, суд досліджує товарність такої операції в сукупності чинників, що впливають на її реальний зміст. Зокрема, суд оцінює документи та інші дані, що відображені платником податків в податковому та бухгалтерському обліку, з урахуванням специфіки спірної господарської операції.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів чи допущення помилок в їх оформленні не може слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо іншими даними буде підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю.

Таким чином, окремі недоліки у оформленні первинних документів не є беззаперечним свідченням фіктивності господарської операції.

Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.

17 травня 2016 року між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_5 (Виконавець) укладено договір підряду № 2 за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботу з виготовлення швейних виробів з матеріалів Замовника відповідно до Специфікацій /а.с. 168-170/.

Зі змісту наявних в матеріалах справи копій накладних від 23 червня 2016 року № 39 та від 15 червня 2016 року № 37 встановлено факт передачі позивачем матеріалів для виготовлення швейних виробів /а.с. 174/.

Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28 липня 2016 року № Н-0004 підтверджено факт виконання ФОП ОСОБА_5 обумовлених вищевказаним договором робіт на користь ПрАТ "Кременчуцька ВТК "Кремтекс", а також зафіксовано відсутність претензій Замовника до Виконавця /а.с. 171/.

З наявної в матеріалах справи виписки з рахунка позивача судом встановлено факт своєчасної оплати ПрАТ "Кременчуцька ВТК "Кремтекс" послуг ФОП ОСОБА_5 /а.с. 172-173/.

Не визнаючи господарські операції позивача з ФОП ОСОБА_5 реальними контролюючий орган виходив лише з аналізу податкової інформації про підприємця щодо відсутності в останнього необхідних виробничих потужностей, матеріально-технічних та трудових ресурсів.

Спростовуючи вказані доводи відповідача суд зважає на те, що відповідач не спростував твердження представника позивача про те, що залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), а основні засоби можуть перебувати в постачальника/субпідрядника на праві оренди чи лізингу.

Відтак, наявна у контролюючого органу податкова інформація про контрагента позивача не є належним доказом безтоварності спірних господарських операцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок/надання послуг, як у дослідженому судом випадку, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Таким чином, про реальність вчинення платником податків господарських операцій та, як наслідок, правомірність формування останнім витрат, свідчать наявність руху активів у процесі здійснення господарської операції та зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, наведені обставини мають бути підтверджені належним чином складеними та своєчасно оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, на підставі яких платник податку формує дані податкового обліку.

Матеріалами справи підтверджено, що виготовлена за результатами співпраці з контрагентами швейна продукція в подальшому була відвантажена Gerry Weber International AG на виконання взятих на себе позивачем зобов'язань за договором підряду /а.с. 72-100/.

З огляду на наявність у позивача усіх підтверджуючих документів, що надають право для віднесення спірних сум до складу витрат підприємства, суд вважає доведеним факт придбання позивачем послуг у своїх контрагентів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок фіскального органу про порушення позивачем вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статей 14, статті 134, 135, 137 Податкового кодексу України наслідком чого визначено заниження податку на прибуток на 119310,00 грн. сформульовано за помилкового розуміння норм діючого на час виникнення спірних відносин податкового законодавства України та фактичних обставин справи.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 24 квітня 2018 року № НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 104607,65 грн. судом встановлено наступне.

Під час проведення перевірки контролюючий орган констатував несвоєчасне оприбуткування позивачем упродовж січня 2016 року готівки на загальну суму 20921,53 грн. у касі підприємства.

За правилами пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до під пунктів "а" та "б" пункту 5.1 названого Положення 5.1. строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог:

а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні, що отримані магазином позивача упродовж січня 2016 року готівкові кошти оприбутковувались в касі підприємства наступного робочого дня:

готівка в сумі 800,00 грн., яка надійшла до каси 04 січня 2016 року, оприбуткована 05 січня 2016 року;

готівка в сумі 400,00 грн., яка надійшла до каси 05 січня 2016 року, оприбуткована 06 січня 2016 року;

готівка в сумі 4600,00 грн., яка надійшла до каси 06, 08, 09 січня 2016 року, оприбуткована 11 січня 2016 року;

готівка в сумі 1500,00 грн., яка надійшла до каси 11 січня 2016 року, оприбуткована 12 січня 2016 року;

готівка в сумі 2000,00 грн., яка надійшла до каси 13 січня 2016 року, оприбуткована 14 січня 2016 року;

готівка в сумі 1300,00 грн., яка надійшла до каси 14 січня 2016 року, оприбуткована 15 січня 2016 року;

готівка в сумі 1200,00 грн., яка надійшла до каси 15 січня 2016 року, оприбуткована 16 січня 2016 року в сумі 600,00 грн.;

готівка в сумі 1600,00 грн., яка надійшла до каси 16 січня 2016 року, оприбуткована 18 січня 2016 року;

готівка в сумі 350,00 грн., яка надійшла до каси 19 січня 2016 року, оприбуткована 20 січня 2016 року;

готівка в сумі 600,00 грн., яка надійшла до каси 20 січня 2016 року, оприбуткована 21 січня 2016 року;

готівка в сумі 1600,00 грн., яка надійшла до каси 22 та 23 січня 2016 року, оприбуткована 25 січня 2016 року;.

готівка в сумі 500,00 грн., яка надійшла до каси 27 січня 2016 року, оприбуткована 28 січня 2016 року;

готівка в сумі 400,00 грн., яка надійшла до каси 28 січня 2016 року, оприбуткована 29 січня 2016 року;

готівка в сумі 3000,00 грн., яка надійшла до каси 29 січня 2016 року, оприбуткована 01 лютого 2016 року;

готівка в сумі 971,53 грн., яка надійшла до каси 30 січня 2016 року, оприбуткована 01 лютого 2016 року.

Судом встановлено, що графік роботи фірмового магазину, який працює з 10.00 до 18.00 не співпадає з графіком роботи каси підприємства, яка працює з 8.00 до 17.00 (а.с.205-206)

За викладених обставин, підприємством не було допущено порушення здавання готівкової виручки (готівки), а відтак, порушення касової дисципліни, встановлене контролюючим органом, не мало місця в господарській діяльності позивача.

За викладених обставин, штрафні (фінансові) санкції безпідставно застосовані відповідачем до ПрАТ "Кременчуцька ВТК "Кремтекс" за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 104607,65 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 24 квітня 2018 року № НОМЕР_2.

В силу положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом із цим, як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на контролюючий орган.

Однак, відповідачем суду таких доказів не надано.

Разом із тим, наявними в матеріалах справи належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами підтверджено реальність спірних господарських операцій, а відтак, право позивача на їх включення до свого податкового обліку, а також дотримання ПрАТ "Кременчуцька ВТК "Кремтекс" касової дисципліни у січні 2016 року.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ПрАТ "Кременчуцька ВТК "Кремтекс".

У відповідності до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3806,18 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Кременчуцької виробничо-торговельної фірми "Кремтекс" (вул. 29 Вересня, 11/19, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 00309699) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 24 квітня 2018 року № НОМЕР_1.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 24 квітня 2018 року № НОМЕР_2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) на користь Приватного акціонерного товариства Кременчуцької виробничо-торговельної фірми "Кремтекс" (вул. 29 Вересня, 11/19, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 00309699) судові витрати у розмірі 3806 (три тисячі вісімсот шість) гривень 18 (вісімнадцять) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25 вересня 2018 року.

Суддя ОСОБА_7