Постанова № 76694306, 19.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1317/18 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі представника позивача Трохимчука О.І., представника відповідача-1 Сидори Ю.Г., представника відповідача-2 Косинської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Департаменту з питань державного архітектурно- будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним наказу, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

22.01.2018р. ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом, який уточнювався в ході слухання справи (т.1 а.с.54), до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправним та скасування наказу № 214 від 13.06.2017 р. «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», та зобов'язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України внести до єдиного Реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову в видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформацію про зареєстровану Декларацію про початок виконання будівельних робіт» від 02 березня 2017 року № КВ 083170610440 «Будівництво зблокованих житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1» від 02 березня 2017 року № КВ 083170610440.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2018 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зробив висновок, що спірний наказ підлягає скасуванню, оскільки прийнятий із порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. N 553, внаслідок чого позовна вимога про його скасування підлягає задоволенню.

Відповідачі, не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, якими просять скасувати судове рішення, як таке що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційні скарги обґрунтовано тим, що замовником будівництва у декларації про початок будівельних робіт відповідно до проектної документації зазначено поверховість об'єкта будівництва 4 поверхи, і згідно п. 10 містобудівних умов та обмежень кількість поверхів житлових будинків складає 4 поверхи, проте, при перевірці з'ясовано, що забудова цих районів перевищує 4-х поверхів, внаслідок чого відповідачем прийнято спірний наказ в межах та у спосіб визначений Законом.

Позивачем подано відзив щодо правильних висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник відповідача-1, представника відповідача-2 підтримали аргументи апеляційних скарг, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційних скарг.

Справу розглянуто в межах доводів апеляційних скарг (ст.308 КАС України).

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач 28.07.2016 р. на підставі договорів купівлі-продажу придбав наступні земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1, площами 0,1000 га, кожна, кадастрові номери НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, на підставі договорів купівлі-продажу № 1096, 1102, 1099, 1105 від 28.07.2016 р., посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочковою І.Л., для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (т.1 а.с.15-22).

16.02.2017 р. Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва позивачу видано Містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.24).

Позивачем подано до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка 02.03.2017 р. була зареєстрована за № КВ 083170610440 «Будівництво зблокованих житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.42).

21.09.2017р. позивач при розгляді іншої судової справи (№760/12247/17) дізнався про існування наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 13.06.2017 р. № 214 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт», яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво зблокованих житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1» від 02.03.2017 року №КВ 083170610440, замовник ОСОБА_7 (т.1 а.с. 13).

Зазначені обставини підтверджені належними, допустимими доказами, і не є спірними.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції на день виникнення спірних правовідносин (надалі Закон №3038) встановлені правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 3 Закону № 3038 встановлено, що відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.7 Закону № 3038 управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (ч.1, 2 ст.41 Закону № 3038). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.4 ч.4 ст.41 Закону №3038 посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після: (1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; (2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; (3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

У відповідності до ч.2 ст. 39-1 Закону № 3038 у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі Порядок № 553).

Цей Порядок (у редакції чинній на дату виникнення правовідносин) визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно п.5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Поярдку № 553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно п.9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Пунктами 15-17 Порядку № 553 встановлено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Вказаний порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю має бути дотриманий й у випадку, передбаченому ч. 1, 2 ст. 39-1 Закону № 3038.

Зокрема, ч.1 та ч.2 ст. 39-1 Закону № 3038 передбачено, що у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Тобто, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2016 р. Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було складено направлення для проведення позапланової перевірки № б/н від 27.11.2016р. будівельних об'єктів по АДРЕСА_1 у Солом'янському районі міста Києва на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва від 17.2016р. № 60 та звернення Державно архітектурно-будівельної інспекції України від 09.11.2016р № 073/782 (т.1 а.с.195).

14.12.2016р. Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва на адресу позивача надіслав лист № 073-3123 щодо необхідності з'явитися до відповідного органу 26.12.2016 р. об 12-00 год. для надання документів, перелік яких визначено було у листі (т.1 а.с.198).

26.12.2016 р. Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва було складено направлення для проведення позапланової перевірки на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 17.10.2016р. № 60 та звернення депутата КМР Мірошниченка І.М. від 28.11.2016р. (т.1 а.с.203).

13.06.2017р. наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 13.06.2017 р. № 214 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт» скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво зблокованих житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1 у Солом'янському районі міста Києва» від 02.03.2017 року №КВ 083170610440, замовник ОСОБА_7 (т.1 а.с. 13).

12.10.2016р. Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва складено направлення № б/н для проведення позапланової перевірки будівництва вул. АДРЕСА_1 у Солом'янському районі міста Києва на підставі звернення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища від 09.02.2017 року № 064-1205 (т. 1 а.с.209).

За результатами вказаної позапланової перевірки складено відповідачем 1 акт перевірки № б/н від 27.10.2017 р, в якому зазначено про виявлені порушення, зобов'язано зупинити виконання будівельних робіт з 27.10.2017р., та зазначено, що позивач відмовився від отримання копії акту.

В цей же день, 27.10.2017р. відповідачем 1 був прийнятий припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким було вимагалось у строк до 27.12.2017 р. усунути встановлені порушення (т.1 а.с.227).

Вказана обставина апелянтами не спростована.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено факт того, що відповідач 1 прийняв спірний наказ з порушенням вимог чинного законодавства, а саме, перед прийняттям спірного наказу відповідач не проводив позапланову перевірку, акт перевірки не складав, припис про усунення порушень не оформлював.

Тобто, державний архітектурно-будівельний контроль був здійснений відповідачем 1 поза межами повноважень.

Надання відповідачами акту перевірки від 27.10.2017р. та припису від 27.10.2017р., колегією суддів не приймається до уваги, оскільки вказані документи складались вже після спірного наказу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірний наказ підлягає скасуванню, оскільки прийнятий із порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 461 та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Посилання апелянтів на те, що позивач ухилявся від проведення перевірок, надання документів, тощо, не можуть слугувати виправданням для відповідача-1 як підстави прийняття протиправного наказу, не у спосіб визначений чинним законодавством.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що всі наведені апелянтом аргументи є такими, що не заслуговують уваги, оскільки вони не спростовують правильних висновків суду першої інстанції і не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

Повний текст постанови виготовлено 24.09.2018 р.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2018 р. - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Департаменту з питань державного архітектурно- будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель