Ухвала суду № 76694141, 25.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

25 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6137/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Судової-Хомюк Н. М.суддів -Святецького В. В. Коваля Р. Й.

перевіривши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2018 року у справі № 344/12185/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900514099657 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 17 серпня 2018 року.

31.08.2018 року на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську подано клопотання про звільнення від спати судового збору за подання апеляційної скарги, в обгрунтування якого Пенсійний орган зазначає, що згідно ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені ним Законом. А відповідно до Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року) Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору, у зв'язку з чим бюджетом Пенсійного фонду України на 2018 пік не закладено кошти на сплату судового збору.

Розглянувши клопотання колегія суддів вважає, що таке задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги та постановлення цієї ухвали).

Відповідно до статті 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведених норм вбачається, що підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан скаржника. Матеріали апеляційної скарги не дають підстав дійти висновку, що скаржник знаходиться у важкому матеріальному стані, що унеможливлює сплату ним судового збору.

Якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

У поданій апеляційній скарзі апелянт не наводить жодних підстав, які б надали можливість дійти висновку, що скаржника слід звільнити від сплати судового збору, як наслідок, підстави для звільнення апелянта від сплати судового збору, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір", відсутні.

Відтак, у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, суд вважає, що апеляційну скаргу слід повернути скаржнику.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2018 року у справі № 344/12185/16-а повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Н. М. Судова-Хомюк судді В. В. Святецький Р. Й. Коваль