
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/638/18 Суддя першої інстанції: Клопот С.Л.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бахмацької районної ради Чернігівської області на проголошене о 10 годині 45 хвилин рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року, повний текст якого складено 27 червня 2018 року, у справі за адміністративним позовом керівника Бахмацької місцевої прокуратури до Бахмацької районної ради Чернігівської області, треті особи - Бахмацька районна державна адміністрація Чернігівської області, комунальне підприємство «Бахмацьке», про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2018 року керівник Бахмацької місцевої прокуратури (далі - Позивач, Прокурор) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Бахмацької районної ради Чернігівської області (далі - Відповідач, Бахмацька райрада), треті особи - Бахмацька районна державна адміністрація Чернігівської області (далі - Третя особа-1, Бахмацька РДА), комунальне підприємство «Бахмацьке» (далі - Третя особа-2, КП «Бахмацьке»), про визнання протиправним та скасування рішення дванадцятої сесії сьомого скликання Бахмацької райради «Про внесення змін до Програми розвитку комунального підприємства «Бахмацьке» Бахмацької районної ради Чернігівської області на 2016 - 2017 роки» від 02.11.2017 року №1.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що внесені до Програми розвитку комунального підприємства «Бахмацьке» Бахмацької районної ради Чернігівської області на 2016 - 2017 роки зміни не направлялися до структурного підрозділу Бахмацької РДА для проходження експертизи, у зв'язку з чим оскаржуване рішення Відповідача є неправомірним та підлягає скасуванню.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. При цьому наголошує на неврахуванні судом першої інстанції того, що, по-перше, оскаржуваним рішенням ради не збільшено бюджетне призначення на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків, по-друге, можливість перерозподілу бюджетних видатків передбачене ч. 8 ст. 78 Бюджетного кодексу України, по-третє, рішенням Бахмацької райради від 30.12.2016 року №3 «Про районний бюджет на 2017 рік» передбачено можливість здійснення перерозподілу видатків за економічною класифікацією у межах загального обсягу бюджету, по-четверте, розпорядженням голів Бахмацької райради та Бахмацької РДА від 15.12.2017 року №161 були встановлені бюджетні призначення по поточних видатках в сумі 140 000,00 грн., які спрямовані на підтримку КП «Бахмацьке», по-п'яте, застосування Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства економіки України від 04.12.2006 року №367, неможливе без врахування положень Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та Регламенту роботи Бахмацької районної ради сьомого скликання.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018 року було відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву.
У відзиві на апеляційну скаргу Прокурор просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що рішеннями Бахмацької райради взагалі не передбачалося фінансування у 2017 році заходів Програми розвитку комунального підприємства «Бахмацьке» Бахмацької районної ради Чернігівської області на 2016 - 2017 роки, а внесені до неї зміни не відповідають меті - збільшення прибутковості КП «Бахмацьке». Крім того, вказує, що всупереч вимог Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства економіки України від 04.12.2006 року №367, проект змін до Програми розвитку комунального підприємства «Бахмацьке» Бахмацької районної ради Чернігівської області на 2016 - 2017 роки на експертизу не передавався. Звертає увагу, що посилання Апелянта на рішення ради від 30.12.2016 року №3 «Про районний бюджет на 2017 рік» не спростовує незаконності прийнятого Відповідачем та оскаржуваного Позивачем рішення. Крім іншого, підкреслює, що розпорядженням №161 від 15.12.2017 року не вирішено питання про внесення змін до переліку місцевих (регіональних) програм, які фінансуються за рахунок коштів районного бюджету, а на розгляд сесії Бахмацької райради 22.12.2017 року питання щодо внесення змін до рішення «Про районний бюджет на 2017 рік» не виносилося та не розглядалося.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 року розгляд справи було призначено у відкритому судовому засіданні на 25.09.2018 року.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надійшло.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що рішенням Бахмацької райради від 27.04.2016 року №22 з метою забезпечення належного функціонування КП «Бахмацьке», зміцнення матеріально-технічної бази, враховуючи рішення районної ради від 30.12.2010 року «Про створення районного комунального підприємства «Бахмацьке», затверджено Програму розвитку комунального підприємства «Бахмацьке» Бахмацької районної ради Чернігівської області на 2016 - 2017 роки (далі - Програма; т. 1 а.с. 49-51).
Вказана Програма, як вбачається зі змісту її вступу, є одним з етапів розширення напрямів роботи комунального підприємства з метою збільшення його прибутковості. Реалізація цієї Програми можлива за умов визначення джерел фінансування, якими є: власні кошти за рахунок доходів від основної діяльності підприємства; кошти виділені з районного бюджету; інші джерела фінансування не заборонені законодавством.
Головним розпорядником коштів районного бюджету на виконання заходів Програми є Бахмацька районна рада.
На фінансову підтримку підприємства виділяються кошти з районного бюджету на виконання заходів, що передбачаються Переліком заходів до даної Програми.
Згідно Переліку заходів Програми, що є додатком до рішення Бахмацької райради від 27.04.2016 року №22, останньою передбачено такі заходи:
1. Поповнення статутного капіталу у 2016 році на суму 225 000,00 грн. за рахунок районного бюджету (статутний капітал).
2. Організація гарячого харчування школярів у 2017 році у розмірі 140 000,00 грн. за рахунок коштів районного бюджету (т. 1 а.с. 51, зворотній бік).
Рішенням Бахмацької райради від 02.11.2017 року №1 внесено зміни до Програми шляхом затвердження переліку заходів Програми у новій редакції:
1. Організація бази підприємства у 2016 році за залишковою вартістю за рахунок районного бюджету (статутний фонд);
2. Поповнення статутного капіталу у 2016 році на суму 225 000,00 грн. за рахунок районного бюджету (статутний фонду);
3. Погашення заборгованості з податків і зборів до всіх рівнів бюджету, з виплати заробітної плати та витрат, пов'язаних із забезпеченням основної діяльності підприємства, інше у 2017 році у розмірі 140 000,00 грн. за рахунок коштів районного бюджету (т. 1 а.с. 52).
Вважаючи, що даним рішенням Бахмацької райради допущені порушення вимог бюджетного законодавства, оскільки рішеннями органу місцевого самоврядування не передбачено виділення коштів на погашення заборгованості з податків і зборів до всіх рівнів бюджету, а також з виплати заробітної плати працівникам КП «Бахмацьке», Прокурор звернувся до суду із вказаним позовом.
На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. ст. ст. 2, 10, 20, 23 Бюджетного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», п. п. 3, 6 розділу ІІ Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання, затверджених наказом Міністерства економіки України від 04.12.2006 року №367, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нездійснення експертизи змін до Програми.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.
Так, відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджет - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.
Бюджетна програма - сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.
Кошторис - це основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 10 Бюджетного кодексу видатки та кредитування бюджету класифікуються за: 1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету); 2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету); 3) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).
Програмна класифікація видатків та кредитування бюджету використовується у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) формується Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) у бюджетних запитах.
Програмна класифікація видатків та кредитування місцевого бюджету формується з урахуванням типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету, яка затверджується Міністерством фінансів України.
Приписи ч. ч. 1-6 ст. 20 Бюджетного кодексу України визначають, що у бюджетному процесі програмно-цільовий метод застосовується на рівні державного бюджету та на рівні місцевих бюджетів (за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради).
Особливими складовими програмно-цільового методу у бюджетному процесі є бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм.
Бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуванням положень частини другої статті 21 і пункту 2 частини п'ятої статті 22 цього Кодексу.
Відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника.
Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.
Результативні показники бюджетної програми використовуються для оцінки ефективності бюджетної програми і включають кількісні та якісні показники, які визначають результат виконання бюджетної програми, характеризують хід її реалізації, ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань бюджетної програми. Такі показники мають підтверджуватися офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.
Перелік результативних показників щодо кожної бюджетної програми розробляється головними розпорядниками бюджетних коштів згідно з нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України.
На всіх стадіях бюджетного процесу його учасники в межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів. Оцінка ефективності бюджетних програм здійснюється на підставі аналізу результативних показників бюджетних програм, а також іншої інформації, що міститься у бюджетних запитах, кошторисах, паспортах бюджетних програм, звітах про виконання кошторисів та звітах про виконання паспортів бюджетних програм. Організаційно-методологічні засади оцінки ефективності бюджетних програм визначаються Міністерством фінансів України.
Результати оцінки ефективності бюджетних програм, у тому числі висновки органів виконавчої влади, уповноважених на здійснення фінансового контролю за дотриманням бюджетного законодавства, є підставою для прийняття рішень про внесення в установленому порядку змін до бюджетних призначень поточного бюджетного періоду, відповідних пропозицій до проекту бюджету на плановий бюджетний період та до прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, включаючи зупинення реалізації відповідних бюджетних програм.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 23 БК України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для складання проекту бюджету. Витрати відповідно до внесених змін до бюджетних призначень здійснюються лише після набрання чинності законом (рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради), яким внесено такі зміни, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
При цьому, згідно ч. 7 ст. 23 Бюджетного кодексу України у межах загального обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету Міністерство фінансів України (місцевий фінансовий орган) за обґрунтованим поданням головного розпорядника бюджетних коштів здійснює перерозподіл бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перерозподіл коштів за бюджетною програмою можливий за обґрунтованим поданням головного розпорядника бюджетних коштів виключно у межах загального обсягу бюджетних призначень за такою бюджетною програмою.
Разом з тим, як вірно зазначив Прокурор, з доводами якого погодився суд першої інстанції, моніторингом рішень Бахмацької райради, а саме: рішення восьмої сесії сьомого скликання від 30.12.2016 року № 3 «Про районний бюджет на 2017 рік» та додатків до нього (т. 1 а.с. 59-75); рішення дев'ятої сесії сьомого скликання «Про внесення змін до рішення районної ради від 30 грудня 2016 року № 3 «Про районний бюджет на 2017 рік» від 14.03.2017 року № 5 з додатками (т. 1 а.с. 76-86); рішення десятої (позачергової) сесії сьомого скликання «Про внесення змін до рішення районної ради від 30.12.2016 № 3 «Про районний бюджет на 2017 рік» від 13.04.2017 року № 1 з додатками (т. 1 а.с. 87-99); рішення одинадцятої сесії сьомого скликання «Про внесення змін до рішення районної ради від 30.12.2016 № 3 «Про районний бюджет на 2017 рік» від 12.07.2017 року № 4 з додатками (т. 1 а.с. 100-112); рішення дванадцятої сесії сьомого скликання «Про внесення змін до рішення районної ради від 30.12.2016 № 3 «Про районний бюджет на 2017 рік» від 02.11.2017 року № 3 з додатками (т. 1 а.с. 113-125), не передбачено фінансування заходів Програми на 2017 рік. Крім того, як вірно підкреслив суд першої інстанції, вказаними рішеннями не передбачено виділення коштів на погашення заборгованості з податків і зборів до всіх рівнів бюджету, з виплати заробітної плати та витрат, пов'язаних із забезпеченням основної діяльності КП «Бахмацьке». Наведені обставини помилково не врахував Апелянт, наголошуючи, що рішенням ради від 30.12.2016 року № 3 «Про районний бюджет на 2017 рік» передбачена можливість здійснення перерозподілу видатків за економічною класифікацією у межах загального обсягу бюджету.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу, що з метою вдосконалення підготовки регіональних цільових програм, моніторингу і звітування про їх виконання наказом Міністерства економіки України від 04.12.2006 року №367 затверджено Методичні рекомендації щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання (далі - Методичні рекомендації).
Розділом ІІ Методичних рекомендацій передбачено, що основними стадіями розроблення та виконання програми є:
- ініціювання розроблення регіональної цільової програми;
- підготовка проекту програми - визначення заходів і завдань, що пропонуються для включення до неї; обсягів і джерел фінансування; строків виконання заходів програми, а також головних виконавців;
- здійснення експертизи проекту програми, погодження та затвердження програми, визначення головного розпорядника коштів;
- затвердження бюджетних призначень на виконання програми, включення програми до щорічних програм соціально-економічного розвитку регіону;
- організація виконання програми, здійснення контролю за її виконанням;
- здійснення моніторингу та підготовка щорічних звітів (проміжних звітів) про результати виконання програми, внесення змін до програми.
Підпунктом 6.2 пункту 6 розділу ІІ Методичних рекомендацій передбачено, що у разі необхідності внесення змін до програми проект змін до неї з уточненими показниками і заходами проходить експертизу, погоджується та затверджується відповідно до п. 3 Розділу II Методичних рекомендацій.
При цьому згідно пп. 3.1 п. 3 розділу ІІ Методичних рекомендацій експертиза визначення результативних показників, реальності та доцільності заходів, включених до підготовленого проекту програми, здійснюється структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади з економічних та фінансових питань. Після отримання позитивного висновку проект програми надається органу місцевого самоврядування для розгляду на сесії.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, на запит Прокурора від 02.05.2018 року №2846вих18 Бахмацькою РДА листом від 04.05.2016 року №01-20/1539 було повідомлено, що проект змін до Програми, зокрема, щодо заміни переліку заходів до Програми пункту: «фінансування гарячого харчування школярів» на пункт: «Погашення заборгованості з податків і зборів до всіх рівнів бюджету, з виплати заробітної плати та витрат, пов'язаних із забезпеченням основної діяльності підприємства, інше» до Бахмацької РДА для проходження експертизи не направлявся, а копія рішення Бахмацької райради від 02.11.2017 року №1 надійшла на адресу Третьої особи-1 після його ухвалення (т. 1 а.с. 219).
З урахуванням наведеного судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення Бахмацької райради від 02.11.2017 року №1 щодо внесення змін до переліку заходів Програми прийнято із порушенням встановленої Бюджетним кодексом України та Методичними рекомендаціями процедури, у зв'язку з чим підлягає скасуванню як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Посилання Апелянта на залишення поза увагою судом положень ч. 8 ст. 78 БК України, якими передбачено можливість здійснення перерозподілу видатків за економічною класифікацією у межах обсягу бюджету, судовою колегією оцінюється критично з огляду на те, що наведеною нормою регламентовано питання можливості внесення змін до рішення про місцевий бюджет, а не місцевих програм.
Твердження Відповідача щодо неврахування судом першої інстанції прийнятого головами Бахмацької райради та Бахмацької РДА розпорядження від 15.12.2017 року №161 «Про перерозподіл коштів», яким приписано зменшити бюджетні призначення по поточних видатках на утримання Бахмацького районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на суму 140 000,00 грн. та встановити бюджетні призначення по поточних видатках в сумі 140 000,00 грн., спрямувавши кошти на надання фінансової підтримки КП «Бахмацьке» на 2016-2017 роки (т. 1 а.с. 239), судовою колегією оцінюється критично з огляду на те, що вказане розпорядження було прийнято після ухвалення радою 02.11.2017 року оскаржуваного рішення про зміну заходів Програми.
Доводи Апелянта про те, що суд першої інстанції, застосовуючи до спірних правовідносин положення Методичних рекомендацій, не врахував приписи Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та Регламент роботи Бахмацької районної ради сьомого скликання, затвердженого рішенням ради від 02.12.2015 року №12 (т. 1 а.с. 172-178), якими передбачено можливість депутата пропонувати питання до порядку денного безпосередньо під час проведення чергової сесії за підтримки депутатів, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки Відповідачем помилково ототожнено процедури попереднього проведення експертизи проекту внесення змін до програми із порядком включення питання щодо її прийняття до порядку денного пленарного засідання.
З урахуванням наведеного, судова колегія приходить до висновку, що, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права, що не спростовано доводами апеляційної скарги.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Бахмацької районної ради Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом керівника Бахмацької місцевої прокуратури до Бахмацької районної ради Чернігівської області, треті особи - Бахмацька районна державна адміністрація Чернігівської області, комунальне підприємство «Бахмацьке», про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Повний текст постанови складено « 25» вересня 2018 року.
Судове рішення № 76693831, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 825/638/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: