Постанова № 76693374, 24.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 рокуЛьвів№ СК-876/7802/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Глушка І.В., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року з питань зупинення провадження у справі (суддя Мартинюк В.Я., м. Львів,) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання неправомірним і скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до головного управління Національної поліції у Львівській області в якому просив визнати неправомірним накладення дисциплінарного стягнення, визнати незаконним та скасувати наказ від 16.02.2017 року за №479 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника БПСП ОП «Львів» ГУНП у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_1».

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 813/1020/17.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає ухвалу суду незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі зазначає, що у даній справі, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. У справі №813/1020/17, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності звільнення з роботи позивача (підставою для звільнення є притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності).

Отже, вирішення питання щодо правомірності звільнення позивача з роботи напряму залежить від вирішення питання щодо правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а не навпаки. Тому, апелянт вважає, що зупиняти провадження потрібно було не в даній справі, а у справі №813/1020/17.

Однак, суд взагалі не аналізував та не встановив у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у даній адміністративній справі. Суд не проаналізував причинно-наслідковий зв'язок обумовлених адміністративних справ. Оскільки видача наказів, а також визначення підстав, мотивів, обґрунтувань та виду дисциплінарного стягнення має перевірятися судом, який розглядає справу про оскарження накладення такого дисциплінарного стягнення. А у справі про визнання наказу про звільнення неправомірним, поновлення на роботі - має перевірятись законність відповідного наказу про звільнення особи з роботи, а не накладення дисциплінарного стягнення.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у даній справі суд на порушення вимог пункту 3 частини першої статті 156 КАС України не вказав конкретно у чому саме полягає взаємозв'язок предметів розгляду іншої справи, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що згідно копії постанови Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 у справі №813/1020/17 судом досліджувались обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку за вчинення якого останнього було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та винесено оскаржуваний наказ від 16.02.2017 за №479. Враховуючи те, що обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, наслідком вчинення якого було прийняття оскаржуваного наказу від 16.02.2017 за №479, а тому суд вважав, що слід зупинити провадження у справі, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

Однак колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Аналогічне положення закріплено також у п. 3 ч.1 ст. 236 КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи.

Проаналізувавши матеріали справи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зупинення провадження у цій справі, оскільки рішення у справі №813/1020/17 не вплине на результати розгляду справи №813/1887/17.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, бо така прийнята з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 320, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року з питань зупинення провадження у справі № 813/1887/17 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді І.В. Глушко

Н.В. Ільчишин

Повний текст складено 26.09.2018