Ухвала суду № 76693078, 26.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1440/18

УХВАЛА

26 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини А2622 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2622 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Апелянту було надано десятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для усунення недоліків шляхом надання вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог даної ухвали відповідачем до суду направлено клопотання про поновлення строків апеляційного оскарження. В обґрунтування заявленого клопотання апелянт повторно зазначає, що представник військової частини А2622 Подибайло В.Ю. помер, а інші офіцери - не уповноважені представляти інтереси військової частини А2622 в суді у справі №825/1440/18. Представник, котрий тимчасово міг виконати обов'язки юрисконсульта військової частини А2622, скласти та подати апеляційну скаргу в строк, зазначений в рішенні суду першої інстанції, був відряджений до сил та засобів оперативно-тактичного угруповання «Луганськ», які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, з метою виконання службових завдань.

Надаючи оцінку наведеним доводам, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Колегія суддів зауважує, що смерть представника військової частини А2622 Подибайла В.Ю. настала 13.04.2018, тобто до винесення рішення по суті у цій справі, а саме 14.05.2018 та не може вважатися поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження цього рішення в подальшому.

Доводи апелянта про те, що у військовій частині А2622 був відсутній юрисконсульт, а інші офіцери - не уповноважені представляти інтереси військової частини А2622 в суді у справі №825/1440/18 свідчать про неналежну організацію роботи військової частини А2622, і не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження, а відтак, такі причини слід визнати неповажними.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску військовою частиною А2622 строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку апелянтом не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини А2622 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2622 про стягнення заборгованості - відмовити.

Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.