Постанова № 76692971, 13.09.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/5779/18

Провадження №2-а/265/207/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Мельник І.Г.,

за участю секретаря Гусєвої К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського роти № 3 БУПП в Донецькій області ДПП рядового поліції Оголюк Юрія Андрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, поліцейського роти № 3 БУПП в Донецькій області ДПП рядового поліції Оголюк Юрія Андрійовича, де просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВР № 078667 від 03 липня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі скасувати, провадження у справі закрити.

В обґрунтування позову посилається на те, що не порушувала Правила дорожнього руху, виконувала всі їх вимоги. В`їхала на перехрестя на дозволений - зелений сигнал світлофора і закінчила маневр на жовтий сигнал світлофора. В адміністративній справі при винесенні постанови були грубо порушені її права, передбачені ст. 268 КУпАП та посадовою особою відповідача проігноровані норми чинного законодавства.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі.

Представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідачів, Голіков Д.С. у судове засідання також не з'явився, надавши суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому позов не визнає, просив розглянути справу за його відсутності. На його думку позов не підлягає задоволенню оскільки обставини правопорушення підтверджуються наявним відеозаписом. Також зазначив, що 03.07.2018 об 12-46 год. поліцейським роти №3 батальйону УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Оголюк Ю.А. на перехресті пр. Перемоги та вул. Українського казацтва в Лівобережному районі м. Маріуполя було помічено транспортний засіб Hyndai 130, державний номерний знак НОМЕР_1, який проїхав на забороняючий сигнал світлофора, а саме жовтий кольор, після чого була зупинена поліцейським, та останній було повідомлено, що нею було скоєно адміністративне правопорушення.

У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Враховуючи позицію сторін, дослідивши наявні в справі про адміністративне правопорушення матеріали, переглянувши відеозапис, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. В ній зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судом встановлено, що за постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №078667, 03.07.2018 року поліцейським роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Оголюк Ю.А. виніс вказану постанову, відповідно до якої, 03 липня 2018 року об 12-46 год. На перехресті пр. Перемоги та вул. Українського казацтва в Лівобережному районі м. Маріуполя ОСОБА_1, керуючи автомобілем Hyndai 130, державний номерний знак НОМЕР_1, проїхала перехрестя на забороняючий сигнал світлофора жовтого кольору, чим порушила п. 8.7.3 ґ ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 425 грн.

Перевіряючи обґрунтованість вимог адміністративного позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне

правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 268 КУпАП встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в тому числі і право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази.

Досліджуючи докази у даній справі, суд зазначає, що згідно наданих письмових позивачем пояснень з приводу зазначеної події слідує, що при русі по пр. Перемоги перед проїздом перехрестя горів зелений сигнал світлофору, який не забороняє проїзд перехрестя. При виїзді на перехрестя загорівся жовтий сигнал. Керуючись п. 8.10, 8.11 ПДР України, позивачка закінчила рух через перехрестя, оскільки при екстреному гальмуванні позивачка не могла зупинитися згідно вимог ПДР України.

Фактичною підставою для винесення оскаржуваної постанови стали висновки відповідача про те, що позивачка на зазначеному перехресті здійснила рух на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушила вимоги п. 8.7.3 «г» ПДР України, про що відповідачем також зазначено в письмових запереченнях на позовну заяву.

Так, згідно п. 8.7.3 "г" ПДР України жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Разом з тим положеннями п. 8.11. ПДР України передбачено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 8.10. ПДР України у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Враховуючи вищезазначені положення ПДР України, а також те, що позивачка продовжувала рух транспортного засобу на перехресті після ввімкнення жовтого сигналу світлофора, оскільки при екстреному гальмуванні позивачка не могла зупинитися згідно вимог ПДР України, суд вважає про відсутність підстав для притягнення останньої до адміністративної відповідальності.

Щодо доводів відповідача про підтвердження відеозаписами з відео реєстратора патрульної поліції, які були присутні на місці події, факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних визначених ч.2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото і відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як доказ вини позивача у судове засідання було надано представником відповідача оптичний диск з відеофіксацією правопорушення та циклограму роботи світлофорного об'єкту на вказаному перехресті, переглядом яких встановлено, що під час спілкування ОСОБА_1 з поліцейським останній було повідомлено, що вона здійснила рух на перехресті на заборонений сигнал світлофору. При цьому, на відеозапису не зафіксовано сам факт можливого скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, тобто вбачається, що світлофор, який розташований в напрямку руху автомобіля патрульної поліції, був в режимі поєднання червонного та жовтого кольору, одночасно по проспекту Перемоги на перехрестя виїхала позивачка, що також вбачається з відеозапису, але який сигнал світлофору горів в той час саме в її напрямку з відео не вбачається. Не вбачається і те, чи могла позивачка під час перетинання «стоп-лінії» бачити сигнал світлофору, адже вона вже перетнула «стоп-лінію», коли в напрямку руху автомобіля патрульної поліції на світлофорі горів жовтий сигнал.

З наданого відповідачем відео також вбачається, що позивачка під час перетинання перехрестя проспекту Перемоги та вулиці Українського казацтва іншим учасникам дорожнього руху не створила жодних перешкод.

Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

Кодексом України про адміністративні правопорушення закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що суду не надані беззаперечливі докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_5 у повному обсязі.

Згідно ст. 132 КАС судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського роти № 3 БУПП в Донецькій області ДПП рядового поліції Оголюк Юрія Андрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження- задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху серії ВР № 078667 від 03 липня 2018 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Судові витрати у справі віднести на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду або через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 вересня 2018 року.

Суддя: І.Г.Мельник