Рішення № 76692502, 26.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 вересня 2018 року № 826/4170/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові М.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києва державної адміністраціїтретя особа проДепартамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії,

позивач - не прибув,

представник відповідача - не прибув,

представник третьої особи - не прибув,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києва державної адміністрації про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації та призначено судове засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, залучався до складу формувань Цивільної оборони, має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та має ІІІ групу інвалідності в наслідок захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а тому відповідно до пункту 9 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання статусу інваліда війни з видачею посвідчення встановленого зразка та нагрудного знака. Позивач у судове засідання не прибув, подав заяву щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав відзив на адміністративний позов в якому зазначив про те, що позивач звернувся з заявою про надання йому статусу «інвалід війни» за результатами розгляду якої його повідомлено про те, що для надання йому статусу «інвалід війни» необхідно надати документ щодо підтвердження його участі у формуванні Цивільної оборони, водночас відповідного документу позивачем надано не було.

Треті особа надала суду письмові пояснення в яких зазначила про те, що оскільки він не є правонаступником Міністерства оборони колишнього Союзу РСР, у нього відсутні правові підстави для видачі довідки про підтвердження залучення до формувань Цивільної оборони конкретних підприємств та окремих громадян та просив розглядати справу без його участі.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 29.12.1985 до 01.04.1987 працював на посаді майстра механізованої колони № 80 треста "Югзапєлестросеть" та в період з вересня 1986 року по грудень 1986 року був залучений до виконання робіт на ПС - 110 Чорнобильська по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Зазначені факти підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями трудової книжки БТ-І 8093452 та табелю обліку робочого часу по підприємству МК № 80 треста "ЮГзапєлетросеть".

Внаслідок виконуваних робіт позивач отримав захворювання, а в подальшому інвалідність, яка пов'язана з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 19.04.2006 № 6733-8999 позивачу установлений діагноз "Гіпертонічна хвороба ІІ ст. кризовий перебіг. Церебральний атеросклероз. Дисциркуляторна енцефалогіатія змішаного генезу ІІ ст. з ХНМК в судинах вертебро-базилярному басейні, вестибуло-координаторними пору шеннями, двобічною пірамідною недостатністю. Органічний емоційно-лабільний розлад." пов'язаний з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно з довідкою МСЕК від 06.06.2006 серія КИ-1 №013123 позивачу з 29.05.2006 довічно встановлено третю групу інвалідності.

08.06.2006 ОСОБА_1 видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2 з вкладкою НОМЕР_3 яким підтверджується, що він є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії І та учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_1 подано до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної у м. Києві державної адміністрації заяву 01.02.2018 № 10651/К-68 щодо встановлення йому статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.

Листом 14.02.2016 № 10651/К68-75 Управляння праці та соціального захисту населення Подільської районної в м. Києві державної адміністрації повідомило наступне: "Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту» (далі - Закону), до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, які залучалися до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідам внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Однією із вимог зазначеного Закону щодо встановлення статусу інваліда війни є документальне підтвердження про залучення особи до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (лист Мінсоцполітики України від 11.05.2005 №05-285/2614).

Згідно з листом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 14.08.2006 №04-9492/281, в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь три зведені загони Цивільної оборони, а саме: Київської, Житомирської та Чернігівської областей, які були сформовані на базі об'єднань «Хімволокно». Також, до складу формувань ЦО входив особовий склад штабів ЦО, який направлявся до складу оперативних груп ЦО України (м. Чорнобиль) та ЦО Київської області (м. Іванків).

Документи, які можуть підтвердити залучення зазначеної категорії осіб до формувань ЦО, зберігаються в архіві Міністерства або в архівах обласних державних адміністрацій. У зазначених органах повинна знаходитися також інформація стосовно невоєнізованих формувань Цивільної оборони. Оскільки План Цивільної оборони в період аварії на ЧАЕС не вводився (не було відповідного доручення Уряду СРСР) формування до зазначеної роботи не залучалися.

Крім формувань Цивільної оборони, в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи брали участь формування чи підрозділи різних міністерств. Вони формувалися і направлялися в райони виконання робіт згідно з розпорядженнями керівників цих відомств і документи про це повинні зберігатися у відомчих архівах.

Отже, громадяни, які були у складі формувань, створених у складі підприємств, установ і організацій, та стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, не можуть бути віднесені до осіб, на яких поширюється дія п.9 ст.7 Закону.

Оскільки в особовій справі заявника відсутні документи, які підтверджую його залучення до складу формувань Цивільної оборони та відомості про роботи, які він виконував під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі зазначеного формування, то підстав для встановлення статусу інваліда війни та видання відповідного посвідчення немає.

У разі наявності документів, які підтверджують залучення ОСОБА_1 до складу формувань Цивільної оборони та відомості про роботи, які він виконував під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі зазначено формування, просимо надати їх до Управління.

Гарантії соціального і правового захисту осіб, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, визначені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи."

Позивач вважаючи, що за результатами розгляду його заяви йому не було видано посвідчення "Ветеран війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - інвалід" за відсутності на те правових підстав звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду не були порушені з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Для набуття статусу інваліда війни з підстав, встановлених пунктом 9 частиною другою статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», необхідною є одночасна наявність обставин: 1) настання інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та 2) участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Відповідно до положень частини першої статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18.03.1976 №1111, та Положенням про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженим наказом начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 №90, передбачено, що формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення.

До позовної заяви позивачем додано копії посвідчення від 08.06.2006 Серії НОМЕР_2 відповідно до якого позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, довідку МСЕК від 06.06.2006 Серії № КИ-1 № 013123 із зазначенням причини інвалідності - захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, експертного висновку від 19.04.2006 № 6733-8999, трудової БТ-І 8093452 та табелю обліку робочого часу по підприємству МК № 80 треста "ЮГзапєлетросеть" з огляду на що, суд вважає доведеним факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також настання інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з участю у ліквідації цих наслідків.

Дані обставини свідчать про те, що на позивача як на особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, поширюються пільги, гарантії і компенсації, передбачені Законом України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Водночас, для набуття статусу інваліда війни (з підстав, встановлених пунктом 9 частиною другою статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») окрім факту настання в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» містить також умову, щодо участі такої особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Як зазначено у пояснювальній записці до проекту Закону (від 06.02.2003 рестр. №3078) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо осіб, залучених до складу формувань цивільної оборони), який був прийнятий 15.06.2004 за №1770-IV та набув чинності 08.07.2004 та яким, власне, і було доповнено частину другу статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пунктом 9, «з перших днів аварії на Чорнобильській АЕС 1300 осіб, залучених до мобільних загонів спецзахисту формувань Цивільної оборони Чернігівської, Житомирської та Київської областей, виконували роботи у 30-тикілометровій зоні найвищого радіоактивного забруднення. На той час загони Цивільної оборони знаходилися в структурі Міністерства оборони колишнього Союзу РСР, діяли за його статутом та підпорядковувалися військовому командуванню».

Отже, окрім формувань Цивільної оборони, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь інші формування, які створювались в іншому порядку, ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялись у райони виконання робіт згідно з розпорядженням керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.

Документи надані позивачем суду підтверджують його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та настання інвалідності у зв'язку з тим, що він брала участь у таких заходах, проте належного документального підтвердження своєї безпосередньої участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони позивач не надав.

Дана обставина є істотною, позаяк в протилежному випадку статус інваліда війни (на підставі пункту 9 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») поширюватиметься на всіх, хто належить до категорії осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і її наслідків і відповідно мають статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (підпункту 1 частина перша стаття 9 Закону України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Аналогічну позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 10.05.2018 по справі №279/12162/15-а (провадження К/9901/14487/18), від 07.06.2018 по справі №377/797/17 (провадження №К/9901/5706/17).

«У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також настання інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з участю у ліквідації цих наслідків. Ці обставини, як правильно зазначив відповідач, свідчать про те, що на позивача як на особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи поширюються пільги, гарантії і компенсації, передбачені Законом №796-ХІІ. Водночас для набуття статусу інваліда війни (з підстав, встановлених пунктом 9 частини другої статті 7 Закону №3551-ХІІ) окрім як факту настання в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (стосовно позивача цей факт встановлено) Закон № 3552-ХІІ містить також умову, щоб така особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.»

За відсутності доказів, які б свідчили про залучення позивача саме до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС достатніх підстав для набуття статусу інваліда війни відповідно до положень встановлених пунктом 9 частиною другою статті 7 Закону України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд не вбачає.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у встановленні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення діяв на підставі, в межах та спосіб передбачені Конституцією України та законами України, з огляду на що, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (04208, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києва державної адміністрації (04071, м. Київ, Ярославська, 31-Б, код ЄДРПОУ 37393782), третя особа Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (04074, м. Київ. вул. Вишгородська, буд. № 21, код ЄДРПОУ 14372952) про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов