Рішення № 76692352, 21.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 вересня 2018 року № 826/9404/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнати відмову протиправною та зобов'язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м.Києві (м.Київ, вул. Каштанова, 6, код ЄДРГЮУ 40379527) щодо припинення з 01.03.2017р. нарахування пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1);

- зобов'язати Лівобережне об'єднане управління пенсійного фонду України в м.Києві (м.Київ, вул. Каштанова, 6, код ЄДРПОУ 40379527) поновити нарахування пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на протиправне припинення відповідачем пенсійних виплат, у зв'язку з відсутність будь-яких рішень Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС щодо позбавлення позивача статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії.

Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав, хоча ухвала суду про відкриття провадження у справі була отримана останнім 09.07.2018р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0315059366441.

Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що листом від 02.08.2016р. № 8229/09/Ш-789 Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ОСОБА_1 про призначення йому з 10.06.2016р. пенсії за віком, обраховану відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та призначену відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листами від 16.03.2017р. № 4526/09 та від 20.04.2018 р. № 7027/09/Ш-646 Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ОСОБА_1 про припинення виплат раніше призначеної пенсії.

Підставою припинення зазначено те, що Комісією для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (протокол від 11.10.2016р. № 9) скасовано видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1

В свою чергу, з листа від 16.03.2017р. № 4526/09 вбачається, що підставою для прийняття Комісією вказаного рішення стало те, що Апеляційним судом міста Києва по справі № 754/17236/15-ц скасовано рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31.03.2016р. про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком.

Не погоджуючись з такими діями позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Постановою Пенсійний фонд України № 22-1 від 25.11.2005р. затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Підпунктом 5 пункту 2.1 зазначеної Постанови зазначено, що документи, які засвідчують особливий статус особи є, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року по справі № 754/17236/15-ц позовні вимоги задоволено. Встановлено факт, що в період з 21 червня 1986 року по 25 червня 1986 року ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження в с. Варивочі Поліського району Київської області та в с.Угли Наровлянського району Гомельської області, виконуючи у складі Ансамблю пісні і танцю Прикарпатського військового округу роботу по культурно-художньому обслуговуванню особового складу.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08.09.2016р. по справі № 754/17236/15-ц рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року скасовано. Провадження у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи - Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про встановлення факту, що має юридичне значення - закрито.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.04.2017р. касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а ухвалу апеляційного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки пенсія позивачу була призначена на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано, Управління пенсійного фонду обґрунтовано припинило її виплати на підставі листа Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві Державної адміністрації від 28.11.2016р. № 36-672 та рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (протокол від 11.10.2016р. № 9).

Необгрунтованим є посилання позивача на порушення відповідачем Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 187 від 17.05.2006 р., щодо приналежності вирішення спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до компетенції спеціальної комісії. За твердженням позивача, орган Пенсійного фонду України припинив виплату пенсії позивачу посилаючись на лист Управляння праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 28.11.2016 року № 36-672, а не на рішення зазначеної Комісії.

У той же час, як вбачається зі змісту листів Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.03.2017р. № 4526/09 та від 20.04.2018 р. № 7027/09/Ш-646, лист Управляння праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 28.11.2016 року № 36-672 не був підставою для прийняття відповідачем рішення про припинення виплати пенсії. Вказаним листом Управляння праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації лише повідомило відповідача про прийняття Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, рішення про скасування попереднього рішення Комісії про встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У справі також наявна копія протоколу Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС аварії на ЧАЕС від 11.10.2016 року № 9, який став підставою для позбавлення позивача статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відтак, посилання позивача на порушення відповідачем порядку прийняття рішення щодо припинення нарахування пенсії з 01.03.2017р. є безпідставним.

Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 52, 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій