Рішення № 76692298, 24.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

24 вересня 2018 року справа №826/3539/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом1. Начальника відділу з питань державної реєстрації Новоархангельської селищної ради Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 2. Завідуючого сектором з питань державної реєстрації Новоархангельської селищної ради Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2.)до1. Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач 1, Комісія) 2. Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач 2) 3. Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач 3, Департаменту державної реєстрації та нотаріату МЮУ)третя особаДержавне підприємство "Національні інформаційні системи" (далі по тексту - третя особа, ДП "Національні інформаційні системи")про1. визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 17 лютого 2017 року №557/5 в частині анулювання доступу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 2. визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 17 лютого 2017 року №491/5В в частині анулювання доступу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 3. визнання протиправними та скасування висновків Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 09 лютого 2017 року в частині анулювання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доступу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 від 30 січня 2017 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2017 року за №Г-2764, та за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 від 27 січня 2017 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2017 року за №Ч-2697

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважають протиправними накази Міністерства юстиції України від 17 лютого 2017 року №557/5 та №491/5В, в частині анулювання їм доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що оскаржувані накази прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а саме порушено вимоги Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128, в частині неналежного повідомлення про час та місце розгляду скарг та не надання копій відповідних скарг; при вчиненні реєстраційних дій дотримано всі вимоги, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3539/17; закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач 2 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що оскаржувані накази прийнято правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України; позивачів належним чином повідомлено про час та місце розгляду скарг; при вчиненні реєстраційних дій, позивачами порушено вимоги Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства Юстиції України не може бути відповідачем у справі, оскільки є консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, а не суб'єктом владних повноважень, а висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України не є рішенням суб'єкта владних повноважень.

Відповідачі 1, 3 відзиву на позовну заяву чи письмових пояснень до суду не надали.

Третя особа надала до суду письмові пояснення, в яких зазначає про правомірність дій відповідача 3.

В судовому засіданні 22 березня 2018 року позивачі позовні вимоги підтримали, представник відповідача 2 та третьої особи проти позову заперечили; представники відповідачів 1, 3 до суду не прибули; на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 грудня 2016 року, зареєстрованої у базі даних заяв Державного реєстру за №20390469 та доданих до неї документів, 30 грудня 2016 року ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33290969, на підставі якого у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі по тексту - Державний реєстр) внесено запис про право оренди ТОВ "Агрі Інвест Україна" щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 яка належить ОСОБА_3

01 лютого 2017 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_3 №Г-2764 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 грудня 2016 року №33290969, мотивована тим, що він не укладав з ТОВ "Агрі Інвест Україна" договорів оренди належної йому земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4

09 лютого 2017 року Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, за результатами розгляду скарги складено висновок, яким вирішено скаргу ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі.

На підставі даного висновку, Міністерством юстиції України прийнято наказ про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 лютого 2017 року №557/5, відповідно до якого: скаргу ОСОБА_3 задоволено у повному обсязі; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 грудня 2016 року №33290969; анульовано доступ ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 січня 2017 року №33345848, на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 грудня 2016 року, зареєстрованої у базі даних заяв Державного реєстру за №20448550 та доданих до неї документів, в Державний реєстр речових прав на нерухоме внесено запис про право оренди ТОВ "Агрі Інвест Україна" щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5, належної ОСОБА_4

01 лютого 2017 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_4 №Ч-2697 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 січня 2017 року №33345848, в якій зазначено, що договори оренди земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_5) з ТОВ "Агрі Інвест Україна" не укладались.

За результатами розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України складено висновок від 09 лютого 2017 року, яким скаргу ОСОБА_4 задоволено у повному обсязі.

На підставі вказаного висновку Міністерством юстиції України прийнято наказ про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 лютого 2017 року №557/5, відповідно до якого: скаргу ОСОБА_4 задоволено у повному обсязі; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 січня 2017 року №33345848, прийняте ОСОБА_2; анульовано доступ ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. А державний реєстр речових прав на нерухоме майно це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Згідно частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Частиною третьою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником; 4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав; 7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Частиною другою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі по тексту - Порядок), розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів).

Доступ до відомостей Єдиного реєстру документів забезпечується за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав шляхом пошуку та отримання державним реєстратором в режимі реального часу відомостей про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним реєстром документів здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Мін'юстом разом з Мінрегіоном.

Державний реєстратор у разі наявності у нього паперових носіїв інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

Пунктом 18 Порядку, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

У разі проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, будівлю або споруду одночасно з державною реєстрацією прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, а також у разі проведення державної реєстрації речових прав, що є похідними від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно державним реєстратором приймається одне рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь - який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

Згідно частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Частиною другою статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Судом встановлено, що представником ТОВ "Агрі Інвест Україна" разом із заявами про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно подано, зокрема, витяги з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19 грудня 2016 року №НВ-3503533892016, щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_6 та від 27 грудня 2016 року №НВ-3503431202016, щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5.

Зі змісту вказаних витягів вбачається, що 29 липня 2011 року Відділом Держкомзему в Ульяновському районі Кіровоградської області за Сільськогосподарським виробничим кооперативом імені ОСОБА_6 зареєстровано право оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_5.

З наведеного вбачається, що, приймаючи рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, позивачами належним чином не перевірено наявності зареєстрованого права на відповідні земельні ділянки за Сільськогосподарським виробничим кооперативом імені ОСОБА_6, внаслідок чого неправомірно здійснено повторну реєстрацію договорів оренди одних і тих самих земельних ділянок.

Таким чином, позивачами при вчиненні реєстраційних дій, порушено вимоги пункту 5 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав встановлено статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частиною першою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

В силу частини третьої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги. Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Процедура розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлена Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, який затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (далі по тексту - Порядок №1128).

Пунктом 2 Порядку №1128, встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.

Згідно пунктів 9-11 Порядку №1128, під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду. У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, ними надається копія відповідного рішення суду на засідання комісії.

Відповідно до пункту 8 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

В матеріалах справи міститься роздруківка з веб-сайту ddr.minjust.gov.ua, згідно якої, на виконання пункту 10 Порядку №1128 на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України розміщено оголошення про призначення на 09 лютого 2017 року, розгляду скарг ОСОБА_3 (номер скарги Г-2746) та ОСОБА_4 (номер скарги Ч-2697).

Разом з тим, з аналізу даних оголошень вбачається, що в них не вказано суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, а тому позивачі, з наведеної на веб-сайті інформації не могли дізнатися про час та місце розгляду відповідних скарг, що суперечить вимогам пункту 9 Порядку №1128.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази надання (направлення) позивачам копій відповідних скарг та доданих до них документів, що позбавило їх права бути обізнаними з обставинами оскарження та матеріалами, що були предметом розгляду, а також можливості ознайомитись з доводами та вимогами даних скарг, подати пояснення (заперечення) та докази на їх обґрунтування.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №826/16628/16.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що під час розгляду скарг ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідачем порушено процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а саме вимог пунктів 9 та 11 Порядку №1128, що є підставою для скасування оскаржуваних наказів.

В частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування висновків Комісії від 09 лютого 2017 року щодо анулювання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доступу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд звертає увагу на наступне.

Порядок створення, організаційні та процедурні засади діяльності Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а також права та обов'язки її членів встановлені Положенням про комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року №37/5 (далі по тексту - Положення).

Пунктом 2 Положення встановлено, що комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації, тобто здійснює делеговані Міністерством юстиції України владні управлінські функції з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, та, відповідно, набуває статусу суб'єкта владних повноважень.

У свою чергу, пунктом 12 Порядку №1128 встановлено, що за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Суд звертає увагу, що висновок Комісії, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, яке створює правові наслідки, а являє особою відображення суб'єктивної думки членів Комісії при розгляді скарги та є підставою для прийняття відповідного наказу Міністерством юстиції України, а тому, в даному випадку юридичне значення мають саме накази Міністерства юстиції України від 17 лютого 2017 року №557/5 та №491/5В.

Враховуючи, що оскаржувані висновки безпосередньо не порушують прав позивачів, суд приходить до висновку, що такі висновки не можуть бути скасовані у судовому порядку, оскільки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своїх наказів з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з підпунктом один пункту три частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно з абзацом другим частини шостої статті 4 Закону України "Про судовий збір" у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

У свою чергу відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" установлено у 2017 році прожитковий мінімум станом на січень 2017 року на рівні 1 600,00 грн.; тому, за кожну немайнову вимогу адміністративного позову, який подано фізичною особою необхідно сплатити судовий збір у розмірі 640,00 грн.

При цьому у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, у разі подання до адміністративного суду позову, який містить кілька вимог немайнового характеру, кожному позивачу належить сплатити судовий збір за кожну з вимог.

Судом встановлено, що позивачами за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 2 280,00 грн., як кожним з позивачів за одну позовну вимогу немайнового характеру та додатково 500,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що одна позовна вимога задоволенню не підлягає, тобто судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача за одну позовну вимогу не стягується, на користь кожного з позивачів необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 500,00 грн. (1 140,00 грн. (сплачений судовий збір, кожним з відповідачів) - 640,00 грн. (сума судового збору, за позовну вимогу, у задоволенні якої відмовлено).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов начальника відділу з питань державної реєстрації Новоархангельської селищної ради Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 та завідуючого сектором з питань державної реєстрації Новоархангельської селищної ради Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 17 лютого 2017 року №557/5 в частині анулювання доступу Державному реєстратору речових прав на нерухоме майно Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 17 лютого 2017 року №491/5В в частині анулювання доступу Державному реєстратору речових прав на нерухоме майно Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Стягнути на користь начальника відділу з питань державної реєстрації Новоархангельської селищної ради Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 500,00 грн. (п'ятсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

6. Стягнути на користь завідуючої сектором з питань державної реєстрації Новоархангельської селищної ради Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 500,00 грн. (п'ятсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Начальник відділу з питань державної реєстрації Новоархангельської селищної ради Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 (26100, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1);Завідуючий сектором з питань державної реєстрації Новоархангельської селищної ради Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 (26100, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2);

Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13);

Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ідентифікаційний код 00015622);

Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13);

Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (0453, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4; ідентифікаційний код 39787008).

Суддя В.А. Кузьменко