
Справа № 163/1146/18
Провадження № 2-а/163/77/18
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2018 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Чишія С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Волинської митниці ДФС ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,
в с т а н о в и в :
У позовній заяві ОСОБА_1 просить скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1912/20500/18 від 06.2018 року про притягнення її до відповідальності за ч.3 ст.470 МК України.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, оскільки автомобіль марки «VW Golf», реєстраційний номер HWP4000, на митну територію України вона не ввозила та ніякого відношення до нього не має. Проживає в прикордонній зоні, з метою заробітку періодично в якості пасажира їздить в ОСОБА_3 для перевезення товару по неоподатковуваній нормі. Посвідчення водія не має, навиками керування транспортними засобами не володіє, тому ввезти автомобіль фізично не могла. Випадку перетину кордону на автомобілі німецької реєстрації взагалі не пам’ятає. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження її повноважень на переміщення цього автомобіля, зокрема, технічного паспорта, договору або належно оформленого доручення, заповненої нею митної декларації. Вважає, що сама по собі інформація з системи «Аркан», у якій значиться лише її прізвище та ім’я, при цьому не її адреса, не може бути беззаперечним доказом її винуватості. Окрім цього, всупереч положень ч.1 ст.467 МК України стягнення на неї накладено поза межами шестимісячного строку з дня вчинення правопорушення, яке в силу ст.95 МК України вважається закінченим із настанням конкретної календарної дати, якою в даному випадку є 21.05.2016 року.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому, заперечуючи викладені у ньому доводи, вказав, що у відповідності до Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, за відсутності підтверджуючих документів права власності на транспортний засіб або користування ним цей автомобіль на митну територію України в режимі «транзит» пропущено не було б, а оскільки автомобіль слідував смугою «зелений коридор» його декларування здійснювалось в усній формі. Обов’язкової вимоги щодо наявності в особи посвідчення водія та навиків керування законодавець не висуває, для здійснення митного контролю та оформлення транспортний засіб може бути пред’явлений митному органу як власником, так і уповноваженою особою. Посилаючись на роз’яснення Мінюсту та Міндоходів України, вказав на триваючий характер передбаченого ч.3 ст.470 МК України правопорушення та накладення стягнення в межах встановленого строку від дня його виявлення.
В судовому засіданні 13.08.2018 року заслухано пояснення позивача, яка наполягала на своїй непричетності до ввезення на митну територію автомобіля «Фольксваген Гольф», представника відповідача, який підтримав доводи відзиву, досліджено докази. В порядку ч.2 ст.223 КАС України суд оголосив перерву.
В дане засідання сторони не з’явились, позивач в канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, представник відповідача про причини неявки не сповістив, тому розгляд позову суд завершив в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
Під час слідування позивачкою 17.04.2018 року в якості пасажира автомобіля марки «Рено Мастер», номерний знак НОМЕР_1, через пункт пропуску «Ягодин» Волинської митниці ДФС, на підставі проведених аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС інспектором митниці було встановлено, що о 01:46 годині 29.11.2015 року вона ввезла на митну територію України через митний пост «Ягодин» легковий автомобіль «Фольксваген Гольф», номерний знак HWP4000, кузов №WVWZZZ1JZWB023433, для власного використання з метою транзиту. Термін вивезення цього автомобіля з митної території України закінчився 08.12.2015 року, станом на 17.04.2018 року термін його перебування в Україні склав 871 день.
З даного приводу ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 17.04.2018 року вказала, що не пам’ятає, чи їхала вона в цьому автомобілі.
Цього ж дня головним державним інспектором «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №1912/20500/18 за ознаками ч.3 ст.470 МК України про те, що вона перевищила встановлений ст.95 МК України строк транзитного перевезення автомобіля «Фольксваген Гольф», номерний знак HWP4000, тобто строк доставки його до митниці призначення, більш ніж на 10 діб.
06.06.2018 року начальник Волинської митниці виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил за викладеною у протоколі фабулою і накладено стягнення у вигляді 8500 гривень штрафу.
Доказами винуватості ОСОБА_1 начальник митниці в постанові вказав витяг з ЄАІС, протокол про порушення митних правил та інші документи. Крім цього, послався на дані картотеки Любомльського РС УДМС України у Волинській області від 19.05.2018 року, за якими позивач документована паспортами громадянина України для виїзду за кордон серії ЕТ 195897, виданим 11.08.2011 року до 11.08.2021 року, та серії FG951214, виданим 13.07.2017 року до 13.07.2027 року.
З витягів з баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС вбачається, що 28.11.2015 року о 01:46 годині жителька селища Головне вулиця Мижова 5 Любомльського району Волинської області ОСОБА_5(НОМЕР_2) ввезла на митну територію України через пункт пропуску «Ягодин» смугою руху «зелений коридор» з метою особистого користування в режимі «транзит» автомобіль ««Фольксваген Гольф», номерний знак HWP4000, кузов №WVWZZZ1JZWB023433.
Інформацією із цих же витягів стверджено, що у вказаному автомобілі слідувало дві особи, водієм була ОСОБА_5, дані про пасажира відсутні.
З наданої ДФС України інформації про факти перетину державного кордону України транспортними засобами(системи «Аркан») встановлено, що 28.11.2015 року о 01:28 годині в автомобілі «Фольксваген Гольф», номерний знак HWP4000, на в’їзд в Україну слідували ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Згідно із протоколом опитування від 25.05.2018 року інспектор митниці ОСОБА_7, який здійснював митні формальності на час оформлення ввезення вказаного автомобіля на митну територію України, пояснив, що по батькові громадянку ОСОБА_5 як «Анатоліївну» та місце її проживання(селище Головне, вулиця Мижова 5, Любомльського району Волинської області) в базу даних митниці внесено з її слів, оскільки цих даних закордонний паспорт не містить.
Інспектор митниці ОСОБА_4, яка за базою даних виявила перевищення строку транзиту автомобіля на території України, у письмових поясненнях вказала, що за наявним орієнтуванням на ОСОБА_5 вона провела звірку по даті народження та персональному номеру, які співпадали із наданими до митного контролю паспортними даними позивача.
Позивач стверджує, що автомобіля «Фольксваген Гольф», номерний знак HWP4000, на територію України не ввозила та повністю заперечила свою причетність до нього.
Частиною 1 ст.460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених … статтею 470 цього Кодексу, внаслідок протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, … не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
На думку суду, під час складання протоколу і винесення оскаржуваної постанови відповідачем допущено істотну неповноту і необ’єктивність провадження в справі.
Так, згідно копії паспорта серії АС №565115 П.І.Б. та дата народження позивачки зазначені як ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідач при прийняті рішення по суті протоколу здійснив ідентифікацію особи позивача за датою народження та персональним номером, однак зробив формальні висновки щодо її винуватості, не здійснивши належної перевірки.
Матеріалами справи стверджено, що автомобілем «Фольксваген Гольф», номерний знак HWP4000, митний кордон, крім ОСОБА_5, перетинала ще одна особа - ОСОБА_6.
Причин не зазначення даних ОСОБА_6 в базі даних ЄАІС митницею не з’ясовано.
Особа даного громадянина митницею взагалі не встановлювалась, пояснення у нього з приводу обставин слідування в автомобілі через митний кордон України не відбирались.
Розбіжність даних по батькові та місця проживання позивача з даними, наявними в орієнтуванні, мали б насторожити посадових осіб митниці, які здійснювали провадження у справі, а не обмежуватись формальним допитом інспекторів митниці та вчиненням запитів щодо видачі позивачу закордонних паспортів.
Перевірка зазначеної в базі даних ЄАІС адреси – селище Головне, вулиця Мижова 5, Любомльського району Волинської області також не здійснювалась. Зокрема, не з’ясовано жителів цієї адреси, відповідно при необхідності не відібрано у них пояснень з приводу факту ввезення автомобіля в Україну, відношення до осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Обґрунтованих мотивів повідомлення позивачкою неправдивих даних про себе(по батькові та місця проживання) за наявності в розпорядженні митниці її паспортного документа для виїзду за кордон по справі відповідачем не встановлено.
Така неповнота проведеної перевірки з урахуванням пояснень позивачки щодо відсутності у неї посвідчення водія та навиків керування транспортними засобами дає підстави для обґрунтованого сумніву у визначенні посадовими особами митниці саме її як водія автомобіля, а іншої особи як пасажира, а відтак оформлення транзиту транспортного засобу на ОСОБА_5.
Звинувачення особи у вчиненні будь-яких протиправних дій повинно гуртуватись на належних та допустимих доказах, які у своїй сукупності та логічному взаємозв’язку повинні виключати жодний сумнів у доведеності кожного факту.
Згідно з п.2 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
З огляду на такі норми закону і відповідні їм правовідносини, що встановлені під час розгляду позову, вбачаються підстави для висновку, що під час здійснення провадження митницею не вжито всіх необхідних процесуальних дій для повного з’ясування обставин переміщення транспортного засобу через митний кордон.
У зв’язку з цим оскаржувана постанова як протиправна підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд, під час якого слід врахувати та перевірити зазначені у даному рішенні обставини.
Таким чином, судом встановлено підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд
у х в а л и в :
Позов задовольнити.
Постанову начальника Волинської митниці ДФС від 06.06.2018 року в справі про порушення митних правил №1912/20500/18 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст.470 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень скасувати.
Справу за протоколом про порушення митних правил №1912/20500/18 відносно ОСОБА_1 направити на новий розгляд Волинській митниці ДФС.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення через Любомльський районний суд.
Ім’я позивача – ОСОБА_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП – НОМЕР_3.
Найменування відповідача – Волинська митниця ДФС; місце знаходження: вулиця Призалізнична 13, село Римачі Любомльського району Волинської області; код ЄДРПОУ – 39472698.
Головуючий : суддя С.С.Чишій
Судове рішення № 76692126, Любомльський районний суд Волинської області було прийнято 25.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 163/1146/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: