Рішення № 76692094, 26.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 вересня 2018 року № 826/7236/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І. розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить:

- визнати повідомлення-рішення №00005740001 від 09 березня 2017 року, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області про застосування відносно ФОП ОСОБА_1 відповідно до підпункту 54.3, 54.3.3 ст.54 ПК України, абз. 14 ч. 2 ст.17 ЗУ від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" штрафних (фінансових) санкцій за нібито порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", ст.18 Закону України від 19.12.1995 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у сумі 10 000 гривень 00 копійок незаконним та скасувати його;

- судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване рішення, оскільки позивачем не було порушено норм податкового законодавства.

Ухвалою суду від 18 липня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/7236/17, призначено судовий розгляд справи на 07 вересня 2017 року.

07 вересня 2017 року позивач у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення.

У зв'язку з неявкою позивача, судове засідання було відкладено до 09.11.2017 року.

09.11.2017 року від представника позивача через канцелярію суду подано заяву про відкладення судового засідання.

Зважаючи на подану представником позивача заяву щодо відкладення судового засідання, судом визначено наступну дату, а саме - 01.02.2018 року.

01.02.2018 у зв'язку з моїм перебуванням у відпустці, судове засідання було переназначено на 15 березня 2018 року.

У судове засідання 15 березня 2018 року позивач не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення.

Відповідно до частини п'ятої статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на вимоги статті 205 КАС України та ураховуючи позицію відповідача, судом ухвалено розпочати розгляд справи по суті.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Зокрема, обґрунтовуючи заперечення на позовну заяву відповідач зазначив, що в ході перевірки встановлено факт реалізації пляшки горілки "Медоф Класік" об'ємом 0,5 л, міцністю 40% по ціні 63,00 грн., в той час коли Постановою КМУ №957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" встановлено мінімальну роздрібну ціну на такий напій в такій тарі 69,78 грн. Отже, вважає, що позивачем було допущено порушення вимог чинного законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а тому застосування штрафних санкцій є таким, що вчинено у відповідності до вимог чинного законодавства.

На підставі ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Суд звертає увагу на те, що 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши у письмовому провадженні подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області винесено наказ від 26 січня 2017 року №84, на підставі якого проведено фактичну перевірку магазину-кафе Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яке розташоване за адресою: вулиця Леніна, 98, с. Мотожин, Макарівського району Київської області щодо дотримання норм законодавства з питань виробництва та обігу підакцизних товарів.

Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: реалізація пляшки горілки особливої "Пшениця українська відбірна" по ціні нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

За наслідками вказаною перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області складено акт від 24 лютого 2017 року №60/10-36-40/НОМЕР_1.

На підставі вказаного акту відповідачем 09 березня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000574001 форма "С", яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 10 000,00 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вищезазначеної вимоги податкової вимоги, позивач звернувся з відповідною скаргою до Державної фіскальної служби України з проханням скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.10.2017 року №0027781207.

Рішенням ДФС України від 18.05.2017 року №6989/6/99-99-11-03-01-25 скаргу позивача було залишено без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 09 березня 2017 №0000574001 протиправним і таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано положеннями статті 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Так, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

У розумінні статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

При цьому, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України (частина перша статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів").

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (частина перша статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів").

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

З акта перевірки вбачається, що контролюючим органом встановлено:

факт реалізації 05.12.2016 пляшки горілки "Медоф Класік" об'ємом 0,5 л, міцністю 40% виробництва ТОВ "УДК" по ціні 63, 00 грн., що підтверджується Z - звітом електронного журналу від 05.12.2016 року, в той час коли постановою Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 року зі змінами та доповненнями встановлено мінімальну роздрібну ціну на такий алкогольний напій в такій тарі в сумі 69, 78 грн., чим порушено ст.18 ЗУ №481/95-ВР від 19.12.95р. зі змінами та доповненнями.

Так, згідно з Розмірами мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 "Про встановлення розділу мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту у товарі "Горілка та лікеро-горілчані вироби, інші" складала 348, 90 грн.

При цьому, пунктом 1 Приміток визначено, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Враховуючи вказане горілка "Медоф Класік" 1,0 л., 0,5 л., 40% мала коштувати 69, 78 грн.

Однак, з наявної у матеріалах справи копії електронного журналу від 05.12.2016 року, позивачем реалізовано горілку "Медоф Класік", 40%, об'ємом 0,5 літр в кількості 1 пляшка за ціною 63,00 грн. за пляшку.

Отже, позивачем реалізовано горілку "Медоф Класік", 40%, об'ємом 0,5 літр за ціною нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такі напої, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем.

Відповідальність за порушення передбачено абзацом 14 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до статті 17 вказаного Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Як вбачається з оскаржуваного рішення податковим органом застосовано до ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до підпунктів 1.2 Державного стандарту України (ДСТУ 3993-2000) "товарознавство, терміни та визначення", терміни, регламентовані у цьому стандарті, є обов'язковими для застосування в усіх видах нормативних документів, науково-технічній, довідковій та навчально-методичній літературі, що належить до товарознавства, для робіт зі стандартизації, сертифікації або для використання результатів цих робіт, що містять програмні засоби для комп'ютерних систем.

Згідно з пунктом 5.1.6 (ДСТУ 3993-2000), партія товару це - визначена кількість товарів одного або декількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом.

З наведено вбачається, що визначення партія товарів може включати в себе товари одного або декількох найменувань, які закуплених одночасно за одним товаросупровідним документом.

Як вбачається з матеріалів справи, горілки горілка "Медоф Класік" 0,5 л., 40% об., виробництва ТОВ "УДК" була продана по ціні 63, 00 грн, що підтверджується копіює електронного журналу від 15.12.2016 року.

Отже, сума фінансових санкцій, яка визначена в оскаржуваному рішенні у розмірі 10 000 грн є обґрунтованою.

Із системного аналізу вищевикладеного суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення контролюючого органу відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для визнання його протиправним та скасування не вбачається.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда