Рішення № 76691895, 14.09.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року справа № 823/2547/18

м. Черкаси

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації про скасування рішення та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 з позовною заявою до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії ОСОБА_1 обласної державної адміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом №5 від 31.05.2018 про відмову у встановленні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення категорії 1 та зобов’язати ОСОБА_1 обласну державну адміністрацію видати посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 із вкладкою.

В обґрунтування позовних вимог послалась на ті обставини, що з 26.04.2018 має І групу інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з впливом аварії на ЧАЕС, тому має право на видачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. 31.05.2018 комісією ОСОБА_1 обласної державної адміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи було розглянуто заяву позивача та прийнято рішення про відмову у видачі посвідчення категорії 1 з тих підстав, що згідно Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” позивач вважається такою, що не проживає на забрудненій території, тому підстави для видачі посвідчення постраждалого 1 категорії із числа постраждалих категорії 4 відсутні. Вважає вказану відмову протиправною, оскільки довідкою медико-соціальної експертної комісії встановлений причинний зв?язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Відповідач ОСОБА_1 обласна державна адміністрація проти позову заперечив. 24.07.2018 надав відзив, в якому зазначив, що позивачу правомірно відмовлено у видачі посвідчення (категорії 1) як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у зв’язку із виключенням з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю з числа зон, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, внаслідок чого факт проживання позивача в зоні радіоактивного забруднення відсутній. Виключення із правового регулювання такої зони, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, як зона посиленого радіоекологічного контролю, мало наслідком як скасування компенсації та пільг особам, віднесеним до категорії 4, які були гарантовані державною до 01.01.2015, так і скасування підстав для видачі посвідчень особам, віднесеним раніше до категорії 4, а тому посвідчення потерпілого 4 категорії втратило чинність з 01.01.2015. Відтак, позивач не є потерпілим від Чорнобильської катастрофи. З вказаних підстав у задоволенні позову просив відмовити.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві, дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступне.

Згідно посвідчення серії В-1 №713458 від 14.12.1992 позивач мала статус особи, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, категорія 4.

Експертним висновком №54 від 15.03.2018 Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ на МНС України по встановленню причинного зв’язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС встановлено, що захворювання позивача пов’язане із впливом аварії на ЧАЕС.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №122635 позивачу з 26.04.2018 була встановлена І група інвалідності, захворювання пов’язане із впливом аварії на ЧАЕС.

Позивач звернулась до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради та Департаменту соціального захисту населення про видачу їй посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Комісією ОСОБА_1 обласної державної адміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи розглянуто документи позивача та прийнято рішення про відмову у встановленні йому статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та видачі їй посвідчення категорії 1, яке оформлене протоколом №5 від 31.05.2018. Підставою відмови зазначені Закон України №76-VІІІ від 28.12.2014 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» та роз’яснення Міністерства соціальної політики України №245/0/76-17 від 18.04.2017 та №16900/0/2-17/29 від 22.08.2017.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров?я, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:

1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення;

2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;

3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;

4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;

5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 - 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;

6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.

У відповідності до частини 1 статті 14 вказаного Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1; особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Судом встановлено, що позивач постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю і йому було видане посвідчення потерпілого категорії 4, яке діє на час проживання або роботи у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Режим та правове визначення територій радіоактивного забруднення регулюється Законом України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» №791а-ХІІ від 27.02.1991.

Разом з цим, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 №76-VIII абзац 5 частини 2 статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» №791а-ХІІ від 27.02.1991, який визначав зони посиленого радіоекологічного контролю, виключено. Цим же Законом статті 2 («Визначення категорії зон радіоактивного забруднених територій») та 23 («Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4») Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виключені, вказані зміни до Закону вступили в силу з 1 січня 2015 року.

Позивач на час встановлення захворювання, пов'язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідності не проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, оскільки згідно вищенаведених змін до законодавства така зона відсутня, отже, посвідчення потерпілого 4 категорії втратило чинність з 01.01.2015, а позивач не є потерпілою від Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, на час встановлення І групи інвалідності та надання експертного висновку №54 від 15.03.2018 позивач не належала до осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому підстави для встановлення категорії 1 як інваліду з числа осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною 1 статті 14 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 відсутні.

Відтак, відмова у встановленні позивачу статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 є законною, а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №375/555/17, і застосовується судом при вирішенні даної справи згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору як інвалід І групи на підставі Закону України “Про судовий збір” з відповідача судові витрати, у відповідності до ст. 139 КАС України, не стягуються.

Керуючись статями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 (вул. Старицького, 17, м. Канів, Черкаська область, 19003, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації (бул. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 00022668) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Руденко