Рішення № 76691486, 25.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 вересня 2018 року № 826/8865/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у склад судді Григоровича П.О, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про зобов'язання винити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просив:

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести ОСОБА_1 індексацію пенсії з урахуванням індексу інфляції за період з лютого 2017 по жовтень 2017 включно на рівні 224,4% та з урахуванням величини оцінки одного рівня страхового стажу на рівні 1,35%.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку у Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач через свого представника звернувся до відповідача із заявою про надання інформації про здійснену інфляцію пенсії відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", починаючи з 01.02.2014 року. Листом відповідач повідомив позивача, що йому було проведено перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу на рівні 1%.

За таких обставин, вбачаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації пенсії в повному розмірі, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Ухвалою суду від 11.06.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач правом на подання відзиву на позов у запропонований судом строк не скористався, отже справа розглянута на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером та перебуває на обліку у Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Києва, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

13 квітня 2018 року позивач через свого представника звернувся до Правобережного управління Пенсійного фонду України у м. Києві із заявою в якій просив повідомити про здійснену індексацію пенсії позивача щомісячно відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» починаючи з 01.01.2014 року по жовтень 2017 року та повідомити про яка кратність у відсотковому значенні коефіцієнт стажу застосовується до пенсії.

Листом від 27.04.2018 року №1157/01/Ф-904 відповідачем повідомлено позивача, що індексація грошових коштів населення здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003 року №491-IVз урахуванням змін та доповнень, та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 зі змінами та доповненнями. Зазначено, що оскільки пенсія позивача обчислена з урахуванням страхового стажу та заробітної плати, доплата за понаднормовий стаж відсутня, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином пенсія позивача не є об'єктом індексації.

Відповідно до листа Державної служби статистики України №15.2-20/390пі від 02.03.2018 року індекс інфляції по Україні (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції) за період з січня 2014 року по жовтень 2017 року включно становив 224,4% .

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації пенсії з урахуванням індексу інфляції за період з лютого 2017 по жовтень 2017 включно на рівні 224,4% та з урахуванням величини оцінки одного рівня страхового стажу на рівні 1,35%, внаслідок чого звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» (надалі по тексту - Закон) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Положеннями ст. 4 Закону визначено підстави для проведення індексації, відповідно до яких індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. (ст. 6 Закону)

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року (надалі по тексту - Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку.

Відповідно до п. 4 Порядку у межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Згідно з приписами п. 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету.

Варто зазначити, що пунктом 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення встановлено, що до об'єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема: соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму).

Отже, враховуючи, що сума пенсії позивача не досягала до мінімального прожиткового рівня, що встановлений Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, позивачу призначено доплату до прожиткового мінімуму, а тому, суд вважає, що у випадку, якщо призначена сума пенсії не досягає мінімального прожиткового рівня, пенсіонеру здійснюється доплата до мінімального розміру пенсії і мінімального прожиткового рівня для непрацездатних осіб та індексація не сплачується.

Враховуючи вищенаведене та з огляду на те, що у складі пенсійної виплати позивач мав доплату до прожиткового мінімуму згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно позивач не має права на індексацію.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 жовтня 2015 року (справа № 21-2389а15).

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35%, суд зазначає наступне.

Так, Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у частині першій статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» друге речення абзацу п'ятого викладено в такій редакції: «За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%».

Закон України № 2148-VIII від 03.10.2017 набрав законної сили 11.10.2017.

Проте, згідно із положеннями абз. 2 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закон України № 2148-VIII від 03.10.2017 у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % відбулось зменшення розміру виплачуваної пенсії.

Суд звертає увагу на те, що посилання позивача на порушення норм статті 22 Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже Закон України № 2148-VIII від 03.10.2017 не визнано неконституційним.

У рішенні від 09.10.1979 у справі "Ейрі проти Ірландії" Європейський суд з прав людини констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення від 12.10.2004 у справі "Кйартан Асмудсон проти Ісландії").

Отже, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 (03142, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пнсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м.Київ, ВУЛИУЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 16) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович