Рішення № 76691314, 20.09.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2524/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю.,

секретаря судового засідання – Панькіної А.С.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідачів – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ПВО" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2018 року позивач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ПВО" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України про :

визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.04.2018 №664833/36792853,

визнання протиправним та скасування рішення з питань розгляду скарг від 05.05.2018 №2734/36792853/2,

зобов'язання зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "ПВО" (код ЄДРПОУ 36792853, адреса: 36007, м. Полтава, вул. Заводська, 3) №71 від 09.11.2017 на суму 101500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Зазначив, що на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкових накладних, ТОВ "ПВО" надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення накладної. Проте, відповідні документи не були взяті відповідачем до уваги, у зв'язку з чим прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

У відзиві, що надійшов до суду 15 серпня 2018 року, ДФС України проти задоволення позову заперечувала посилаючись на те, що позивачем заявлено вимогу до контролюючого органу, який не приймав рішення про відмову у прийнятті податкової накладної.

Ухвалою суду від 23 серпня 2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління ДФС у Полтавській області.

05.09.2018 ГУ ДФС у Полтавській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому підтримуючи відзив ДФС України, проти задоволення позову заперечувало посилаючись на те, що комісія Головного управління ДФС України у Полтавській області, діючи у відповідності до приписів Податкового кодексу України, забезпечуючи виконання покладених на неї функцій та повною мірою використовуючи надані їй законодавством права правомірно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України прийняла оскаржуване рішення. Причиною прийняття комісією вказаного рішення слугувало надання ТОВ "ПВО" контролюючому органу документів, які не є достатніми для прийняття комісією рішень про реєстрацію податкової накладної від 09.11.2017 № 71, а саме не надано: розрахункові документи, банківські виписки з особового рахунку

Ухвалою від 06 вересня 2018 року закрито підготовче провадження у справі призначено справу до судового розгляду на 20 вересня 2018 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідачів проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.08.2017 між ТОВ "ПВО" (постачальник) та ТОВ "Контракт Енерджі" (покупець) укладено договір поставки № 116 /а.с. 48-50/, згідно пункту 1.1 умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити лушпиння соняшнику гранульоване, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти цей товар та оплатити його.

Сторони Договору узгодили, що ціна даного договору складає 1200 грн./тонну з урахуванням ПДВ та вартістю біг-бега /пункт 4.1 умов договору/.

Відповідно до пункту 4.3 умов договору покупець зобов'язується сплачувати 100% вартості товару у якості попередньої оплати, на підставі рахунку постачальника, або протягом 2-х робочих днів з моменту поставки товару.

На виконання умов договору ТОВ "ПВО" виписано: рахунок на оплату від 08.11.2017 №417 на загальну суму 101500 грн, у тому числі ПДВ 16916,67 грн /а.с. 45/; видаткові накладні від 10.11.2017 №664, №663 /а.с. 46-47/; податкову накладну від 09.11.2017 №71 на загальну суму 101500 грн, у тому числі ПДВ 16916,67 грн /а.с. 17/.

На підтвердження оплати ТОВ "Контракт Енерджі" надано банківську виписку з особових рахунків позивача від 09.11.2017 та платіжне доручення від 08.11.2017 № 499 /а.с. 44, 187/.

29.11.2017 податкову накладну від 09.11.2017 №71 на загальну суму 101500 грн, у тому числі ПДВ 16916,67 грн подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно інформації, зазначеної у Квитанції, направленої позивачу через "Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, версія 2.2.16.10" реєстрація даної податкової накладної була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ, оскільки ПН відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПК РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1404. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН /а.с. 18/.

23.04.2018 позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення № 2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК (реєстрація якої/го зупинено), які включали пояснення та первинні документи на підтвердження реальності господарської діяльності та відповідних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Контракт Енерджі" за договором №116 від 02.08.2017 /а.с. 139-170/.

В поданих письмових поясненнях позивачем зазначено, що ТОВ "Контракт Енерджі" здійснило попередню оплату за лушпиння соняшникове гранульоване в сумі 101500,00 грн. Разом з письмовими поясненнями позивачем надіслано договір оренди нерухомого майна, договір оренди обладнання, банківські виписки, завірені печаткою банку, видаткові накладні, акти надання послуг, рахунки на оплату, акти приймання-передачі майна, товарно-транспортні накладні, змінні рапорти, договір перевезення вантажів автомобільним транспортом, акти звірки взаєморозрахунків, оборотно-сальдові відомості, договори поставки, податкову накладну.

Комісією ГУ ДФС України в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації /надалі - Комісія/ 25.04.2018 прийнято рішення №664833/36792853 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.11.2017 №71 в ЄРПН /а.с. 22-23/.

Відповідно до вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є ненадання платником розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Позивач звернувся в порядку адміністративного оскарження до ДФС України зі скаргою від 26.04.2018 № 39 на рішення №664833/36792853 від 25.04.2018 /а.с. 87-93/. До вказаної скарги додано скановані копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податкової накладної.

Рішенням Комісії з питань розгляду скарги від 05.05.2018 №2734/36792853/2 залишено скаргу ТОВ "ПВО" без задоволення, а рішення комісії ГУ ДФС України в Полтавській області від 25.04.2018 № 664833/36792853 без змін /а.с. 24/.

Не погодившись з зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень №664833/36792853 від 25.04.2018 та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України/.

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацами другим - третім пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Тобто, законодавцем введено положення, за яким фіскальний орган з 1 липня 2017 року фактично позбавляється повноважень на здійснення контролю за правомірністю формування платниками податку - покупцями податкового кредиту, адже в силу наведеної вище норми абзацу третього пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.

Натомість, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Як визначено пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Таким чином, законодавцем фактично змінено порядок здійснення фіскальними органами контролю за правомірністю нарахування платниками сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, а саме - визначено, що відповідна перевірка проводиться контролюючим органом на стадії реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції станом на момент зупинення реєстрації податкової накладної від 09.11.2017 № 71), у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена (як зазначено у квитанції від 29.11.2017) у зв'язку з тим, що "податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 1404.

Положеннями зазначеного пункту Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 встановлено, що Моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Однак, відповідач не надав суду обґрунтованих пояснень стосовно того, в чому ж саме полягає невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 1404 та якому виду, визначеному пунктом 6 зазначених Критеріїв, вона відповідає.

На підтвердження реальності господарських відносин ТОВ "ПВО" з ТОВ "Контракт Енерджі" щодо поставки продукції на умовах договору від 02.08.2017 №116 на загальну суму 101500 грн, у т.ч. ПДВ 16916,67 грн, про що виписано спірну податкову накладну від 09.11.2017 №71, позивачем до матеріалів справи надано специфікацію та рахунок на оплату від 08.11.2017 № 417, видаткові накладні від 10.11.2017 №664, №663, товарно-транспортні накладні від 10.11.2017, акт надання послуг по перевезенню вантажу від 30.11.2017 №419, договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.03.2017 №123.

Розрахунок між позивачем та його контрагентом за поставлену продукцію проведено в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується наявною у справі платіжним дорученням від 08.11.2017 № 499 та банківською випискою від 09.11.2017.

Таким чином, наявні у справі документи фактично свідчать про реальність господарських відносин ТОВ "ПВО" з ТОВ "Контракт Енерджі" на суму, зазначену у податковій накладній від 09.11.2017 №71.

Контролюючим органом порушено норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки ним не зазначено у квитанції від 29.11.2017 про зупинення реєстрації конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

01.01.2018 набув чинності Закон України від 07.12.2017 №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", яким з Податкового кодексу України виключено пункт 74.2 статті 74, а пункт 201.16 статті 201 викладено у такій редакції: "Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".

Пунктом 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з пунктом 22 Порядку №117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкової накладної.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 /додаток 2 до вказаного Порядку/.

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Так спірне рішення від 25.04.2018 №664833/36792853 містить відмітку в графі "ненадання платником податку копій документів", зокрема, рядку "Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків".

Однак, як встановлено в ході розгляду справи,23.04.2018 згідно повідомлення №2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено надано пояснення про те, що ТОВ "Контракт Енерджі" 09.11.2017 перераховувало передоплату за товар в сумі 101500 грн, ТОВ "ПВО" 10.11.2017 реалізувало товар - лушпиння соняшника гранульоване ТОВ "Контракт Енерджі" в кількості 69,66 тон на суму 101007 грн. При цьому додано детальні пояснення та документи, що розкривають зміст операції.

Таким чином, позивачем надано письмові пояснення та первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій із ТОВ "Контракт Енерджі".

Суд наголошує, що будь-які рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Натомість, рішення суб'єкта владних повноважень - Комісії ГУ ДФС в Полтавській області від 25.04.2018 №664833/36792853 не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість.

У той час, господарська операція, за результатами якої видана податкова накладна від 09.11.2017 №71 має реальний характер.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Контракт Енерджі", а також на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 09.11.2017 №71.

Враховуючи зазначене, суд вважає, за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.04.2018 №664833/36792853.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, тому у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно із пунктом 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов’язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ "ПВО" від 09.11.2017 №71 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення з питань розгляду скарг від 05.05.2018 №2734/36792853/2, суд зазначає наступне.

Стаття 56 Податкового кодексу України регулює питання оскарження рішень контролюючих органів.

Так, вказаною статтею встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

У пунктом 56.6 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Згідно з пунктом 56.10 цієї статті рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Водночас згідно з пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв'язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи. У свою чергу, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку в публічно-правових відносинах. Відповідні зміни або перешкоди можуть бути створені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно, на думку особи, спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків особи (тобто є юридично значимими), особа може порушити питання про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку. Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше ущемлення прав чи свобод. При цьому позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду позивач вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право, охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір по суті вимог, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до адміністративного суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Тобто, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення для позивача, тобто впливати на його коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків. Наслідком розв‘язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб’єктивного права позивача.

Проте, оскаржуване позивачем рішення з питань розгляду скарг від 05.05.2018 №2734/36792853/2 не створює для позивача будь-якого обов‘язку, а відтак не має юридичного значення та не є актом індивідуальної дії у розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України. Юридичний наслідок створює для позивача рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 25.04.2018 №664833/36792853, правова оцінка якому надана судом вище. У зв’язку з цим, визнання судом протиправним та скасування рішення про результати розгляду скарги не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення з питань розгляду скарг від 05.05.2018 №2734/36792853/2 задоволенню не підлягає.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом частини 3 статті 139 Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ПВО" (вул. Заводська, б.3, м. Полтава, Полтавська область, 36007, код ЄДРПОУ 36792853) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, від 25.04.2018 №664833/36792853 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.11.2017 №71 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 09.11.2017 №71, складену та подану на реєстрацію ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ПВО".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ПВО" (код ЄДРПОУ 36792853) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 вересня 2018 року.

Суддя ОСОБА_4