Рішення № 76691224, 24.09.2018, Волноваський районний суд Донецької області

236/891/18

2/221/929/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м.Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі

головуючого судді Безрук Т.В.,

за участю секретаря Чемезової Г.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Волноваха цивільну справу 236/891/18 за позовом Кредитної спілки «Схід» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому вказував, що 19.03.2013 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 025-13, за умовами якого позивач зобов’язався надати відповідачці кредит в сумі 20 000 грн на строк 24 місяці, а вона зобов’язалася повернути кредитні кошти та щомісячно, до 19 числа сплачувати відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 0,16 % від залишку основної суми за кожен день користування кредитним коштами, частинами повертати суму кредиту згідно з графіком погашення заборгованості та повністю погасити борг до 19.03.2015 року.

19.03.2013 року, з метою забезпечення повернення суми кредиту, між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладені договори поруки за № 025-13/1 та 025-13/2 відповідно, за якими поручителі зобов’язалися солідарно відповідати за борговими зобов’язаннями відповідача ОСОБА_1

У день укладення договору позивач надав відповідачу ОСОБА_1 першу частину кредиту в сумі 10 000 грн. За останньою частиною кредитних коштів вона зверталася.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитним договором, станом на 11.04.2018 року утворилася заборгованість у розмірі 33 515,10 грн, яка складається з 9 788 грн основної суми кредиту, 23 727,10 грн- процентів за користування кредитом.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 ухиляється від сплати заборгованості, просив стягнути суму боргу в судовому порядку.

У судове засідання представник позивача не з’явився, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про причини неявки не повідомили, відзиву та заперечень проти заявлених вимог не надали, тому суд, у відповідності до ст. 280 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи зміст спірних правовідносин, оцінивши докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

З кредитного договору за № 025-13 від 19.03.2013 року встановлено що 19.03.2013 року між Кредитною спілкою «Схід» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого позивач зобов’язався надати відповідачці кредит в сумі 20 000 грн на строк 24 місяці, а вона зобов’язалася повернути кредитні кошти та щомісячно, до 19 числа сплачувати відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 0,16 % на залишок основної суми заборгованості за кожен день користування кредитним коштами, частинами повертати суму кредиту згідно з графіком погашення заборгованості та повністю погасити борг до 19.03.2015 року. ( а.с.6)

Того ж дня відповідач ОСОБА_1 отримала кошти в сумі 10 000 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером на а.с.10.

19.03.2013 року, з метою забезпечення повернення суми кредиту, між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були укладені договори поруки за № 025-13/1 та 025-13/2 відповідно, за якими поручителі зобов’язалися солідарно відповідати за борговими зобов’язаннями відповідача ОСОБА_1 ( а.с.8,9)

За п.2.1 договорів поруки поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взяли на себе обов’язок відповідати за зобов’язаннями відповідача ОСОБА_1, що випливають з кредитного договору 025-13 від 19.03.2013 року, укладеного нею з КС «Схід». Відповідальність настає у випадку невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов’язань, боржник та поручитель несуть солідарну відповідальність перед кредитором, поручитель відповідає по зобов’язаннях боржника у повному обсязі.

Договір діє протягом трьох років після закінчення терміну основного зобов’язання або до повного виконання сторонами його умов.

Згідно з положеннями ст. ст. 526, 527 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, при цьому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор прийняти виконання зобов’язання.

У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За вимогами ст..1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України встановлено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором, відповідно до ч. 2 ст.1056-1 ЦК України, визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як встановлено ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 за весь час користування кредитним коштами здійснила 23.10.2013 року лише один платіж у рахунок погашення боргу за кредитом в сумі 212 грн, у період часу з 19.03.2013 року по 27.02.2014 року частково сплачувала кошти у рахунок нарахованих процентів. Внаслідок несплати нарахованих сум боргу, станом 11.04.2018р утворилася заборгованість на загальну суму 33 515,10 грн, яка складається з 9 788 грн – суми основного боргу та 23 727,10 грн- заборгованості за відсотками за користування кредитним коштами.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним його обов’язку. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Крім того, ч.2 ст.553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.

Згідно ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. При цьому, за положеннями ч. 4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Верховний Суд України у справі № 6-2662цс15 від 20 квітня 2016 року зробив правовий висновок, що згідно з ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов’язань боржника свідчать про те, що договором не встановлено строку припинення поруки в розумінні ст..251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК України про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Сплив строку, передбаченого нормою ч.4 ст.559 ЦК України, зумовлює припинення зобов’язань поручителя, а отже, і відмову кредиторові в позові в разі звернення до суду.

З огляду на припиняючий характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов’язання застосоване в другому реченні ч.4 ст.559 ЦК України словосполучення «пред’явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред’явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред’явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі й застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Отже вимогу до поручителя про виконання ним зобов’язання за договором поруки слід пред’явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов’язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч.2 ст.1051 ЦК України або з дня настання строку виконання основного зобов’язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем).

Враховуючи наведене, суд дійшов переконливого висновку, що позивач звернувся до суду з даним позовом, який містить вимогу до поручителів про виконання ними зобов’язань за договорами поруки в межах строку дії договорів поруки. Таким чином, вимоги позивача до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обґрунтовані, подані в межах строку дії договорів поруки, тому вони мають відповідати солідарно за зобов’язаннями відповідача ОСОБА_1

Враховуючи наведене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв’язку з задоволенням позову, суд стягує з відповідачів на користь позивача сплачену ним суму судового збору в розмірі 1762,00 гривень,- по 487,33 гривні з кожного.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.526,610,611,625,1052,1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 279, 280-284,353,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов кредитної спілки «Схід» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП – НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП – НОМЕР_3 на користь кредитної спілки «Схід» заборгованість за кредитним договором в сумі 33515 гривень 10 копійок, яка складається з основного боргу – 9788 гривень 00 копійок, плати за користування кредитом – 23727 гривень, 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП – НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП – НОМЕР_3 на користь кредитної спілки «Схід» судовий збір у сумі 1762 гривень 00 копійок по 587 гривень 33 копійки.

Повний текст рішення складений 24 вересня 2018 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.В. Безрук