Рішення № 76690949, 13.09.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1910/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Голубенко В.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску та вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску.

Позовні вимоги:

визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску № НОМЕР_1 від 09.02.2018 року;

визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску № НОМЕР_2 від 02.04.2018 року;

визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-0014031311 від 09.02.2018 року.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

05 червня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі також - позивач, ФОП ОСОБА_3В.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - відповідач -1, ГУ ДФС у Полтавській області) , Державної фіскальної служби України (надалі також - відповідач-2, ДФС України) про визнання протиправними та скасування:

- податкового повідомлення-рішення від 09.02.2018 року № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 267 167 грн 81 коп., з них за основним платежем - 213 734 грн 25 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 53 433 грн 56 коп.;

- податкового повідомлення рішення від 09.02.2018 року № НОМЕР_4, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 9 925 грн 73 коп., з них за основним платежем - 7 940 грн 58 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 985 грн 15 коп.;

- рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску від 09.02.2018 року № НОМЕР_1 на суму 13692 грн 11 коп.;

- рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску від 02.04.2018 року № НОМЕР_2 на суму 2947 грн 13 коп.;

- вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-0014031311 від 09.02.2018 року на суму 73 372 грн 46 коп.

В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_3 зазначив, що вказані податкові повідомлення - рішення, вимога про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій є протиправними, з огляду на наступне.

На його думку вказані рішення прийняті контролюючим органом на підставі невірних висновків про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України під час господарських правовідносин із ПАТ "Росава".

Позивач вважав такі висновки необґрунтованими з огляду на те, що цей контрагент на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, перебував на податковому обліку, позивачем від нього отриманий відповідний товар, який в подальшому використаний у господарській діяльності.

Правомірність віднесення до складу валових витрат позивачем витрат на придбання автошин у ПАТ "Росава" підтверджено необхідною первинною документацією, зокрема: податковими накладними, довіреностями на представництво інтересів та отримання товару, наявними сертифікатами якості товару, накладними на відпуск товару, товарно-транспортними накладними тощо.

Оскільки, як зазначив позивач, відсутні підстави для висновку про заниження податку на доходи фізичних осіб, то й, відповідно, протиправним є висновок про заниження єдиного внеску на відповідну суму та висновок про заниження податкового зобов`язання з військового збору.

Ухвалою від 08 червня 2018 року Полтавській окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження, ухвалив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

25 червня 2018 року від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву /т. 2 а.с. 1-2/, у якому зазначено, що рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 20.04.2018 року № 5696/В/99-99-11-02-01-14 скасоване податкове повідомлення - рішення від 09.02.2018 року № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 267 167 грн 81 коп. та скасоване податкове повідомлення рішення від 09.02.2018 року № НОМЕР_4, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 9 925 грн 73 коп.

Відносно рішень про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску від 09.02.2018 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 02.04.2018 року й вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-0014031311 від 09.02.2018 року відповідачами вказано, що винесені вони відповідно до норм чинного законодавства, у зв`язку з виявленим заниженням суми чистого оподатковуваного доходу, що є базою для нарахування єдиного внеску.

30 липня 2018 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій додатково вказано на порушення ДФС України процедури розгляду скарги позивача на вказані рішення ГУ ДФС У Полтавській області. Повідомив, що за наслідками адміністративного оскарження скасовані податкові повідомлення-рішення від 09.02.2018 року № НОМЕР_3 та від 09.02.2018 року № НОМЕР_4, у зв`язку з чим він просив визнати протиправними та скасувати лише рішення від 09.02.2018 року № НОМЕР_1 та №0037281311 від 02.04.2018 року й вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ф-0014031311 від 09.02.2018 року.

У наданих до суду 16 серпня 2018 року запереченнях на відповідь на відзив представником відповідачів повторно вказано, що приймаючи рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску № НОМЕР_1 від 09.02.2018 року та №0037281311 від 02.04.2018 року, а також вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.02.2018 року № Ф-0014031311, ГУ ДФС у Полтавській області діяло відповідно до норм чинного законодавства.

Ухвалою від 16 серпня 2018 року Полтавський окружний адміністративний суд закрив підготовче провадження у справі 816/1910/18, призначив справу до судового розгляду по суті.

13 вересня 2018 року позивач надав до суду заяву про залишення адміністративного позову в частині без розгляду, оскільки рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 20.04.2018 року № 5696/В/99-99-11-02-01-14 скасовані податкове повідомлення - рішення від 09.02.2018 року № НОМЕР_3 та податкове повідомлення рішення від 09.02.2018 року № НОМЕР_4.

Своєю ухвалою від 13 вересня 2018 року суд залишив без розгляду позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 09.02.2018 року № НОМЕР_3 та від 09.02.2018 року № НОМЕР_4.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5) зареєстрований як фізична особа-підприємець 12.01.2001 року /т.1 а.с. 24/.

Головним управлінням ДФС у Полтавській області у період з 14.12.2017 року по 28.12.2017 року проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період 0 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 15 січня 2018 року № 48/16-31-13-11-16/2210516358 /т.1 а.с. 27-51/, в якому зафіксовані наступні порушення:

- порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 138.1 статті 138, пункту 139.1 9 статті 139, пункту 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 213 734 грн. 25 коп., в тому числі за 2014 рік на суму 112 190 грн 79 коп., та за 2015 рік на суму 101 543 грн 46 коп.;

- порушення підпунктів 1.1, 1.2, 1.4, 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме: заниження податкових зобов`язань по військовому збору за 2015 рік у сумі 7940 грн 58 коп.;

- порушення підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, пункту 6 статті 128 Господарського кодексу України, а саме: включення до декларації про майновий стан та доходи за 2014, 2015 рік неправдивих даних;

- порушення пункту 2 частини 1 статті 7, частини 11 статті 8, пункту 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в результаті чого занижено єдиний внесок на загальну суму 73 372 грн 46 коп., в тому числі за 2014 рік – 19 647 грн 49 коп., за 2015 рік – 53 724 грн 97 коп.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Полтавській області винесені наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 09.02.2018 року № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 267 167 грн 81 коп., з них за основним платежем - 213 734 грн 25 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 53 433 грн 56 коп. /т.1 а.с. 66/;

- податкове повідомлення рішення від 09.02.2018 року № НОМЕР_4, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 9 925 грн 73 коп., з них за основним платежем - 7 940 грн 58 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 985 грн 15 коп. /т.1 а.с. 67/;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.02.2018 року № НОМЕР_1 на суму 13692 грн 11 коп. /т.1 а.с.69/;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-0014031311 від 09.02.2018 року на суму 73 372 грн 46 коп. /т.1 а.с. 68/.

Зазначені податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату боргу (недоїмки) ФОП ОСОБА_3 оскаржив в адміністративному порядку, звернувшись зі скаргою до Державної фіскальної служби України /т. 1 а.с. 58-61/.

Розгляд скарги ДФС України здійснювався частинами.

За наслідками розгляду питання щодо правомірності рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску від 09.02.2018 року № НОМЕР_1 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-0014031311 від 09.02.2018 року, ДФС України прийняте рішення про результати розгляду скарги від 28.03.2018 року № 4434/В/99-99-11-02-02-25 /т. 1 а.с. 62-63/, яким вказані рішення та вимога залишені без змін, а також зобов`язано ГУ ДФС у Полтавській області винести і направити нове рішення на суму збільшення штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно ненарахованого єдиного внеску.

З огляду на це ГУ ДФС у Полтавській області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 02.04.2018 року № НОМЕР_2 на суму 2947 грн 13 коп. /т.1 а.с. 70/.

Продовживши своїм рішенням від 13.03.2018 року № 3436/В/99-99-11-02-01-14 строк розгляду скарги щодо правомірності податкових повідомлень - рішень від 09.02.2018 року №0014061311 та від 09.02.2018 року № НОМЕР_4, ДФС України прийняла рішення за результатами розгляду скарги в цій частині пізніше. Так, 20 квітня 2018 року рішенням ДФС України № 5696/В/99-99-11-02-01-14 /т. 2 а.с.53-55/ скасовані податкові повідомлення - рішення 09.02.2018 року № НОМЕР_3 та від 09.02.2018 року № НОМЕР_4.

Позивач, враховуючи залишені без розгляду позовні вимоги, не погоджуючись з рішеннями про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску № НОМЕР_1 від 09.02.2018 року та № НОМЕР_2 від 02.04.2018 року, а також вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 09.02.2018 року № Ф-0014031311, оскаржив їх до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про застосування штрафних санкцій та вимозі про сплату недоїмки, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2019 року № 2464-VІ.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Згідно з частиною 11 статті 8 зазначеного Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Положеннями пункту 6 статті 1 та частини 3 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені законом, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Висновки щодо правозастосування

Судом встановлено, що висновок ГУ ДФС у Полтавській області про заниження необхідної до сплати суми єдиного внеску побудований лише на твердженні про заниження чистого оподатковуваного доходу, що є базою для нарахування єдиного внеску у період з 2014 року по 2015 рік.

У зв`язку з тим, що рішенням ДФС України від 20 квітня 2018 року № 5696/В/99-99-11-02-01-14 за наслідками розгляду скарги позивача встановлено, що для визначення заниження платником податків податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб (податкове повідомлення - рішення від 09.02.2018 № НОМЕР_3) та військового збору (податкове повідомлення - рішення від 09.02.2018 № НОМЕР_4) у контролюючого органу не було достатніх підстав і що відповідні висновки перевірок є передчасними та необґрунтованими, суд констатує, що відтак відсутні й підстави для висновку про заниження суми єдиного внеску за 2014 - 2015 роки, нарахованого на таке заниження чистого оподаткованого доходу, а отже відсутні й підстави для нарахування штрафних санкцій.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.02.2018 року № Ф-0014031311 та рішень про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску від 09.02.2018 року № НОМЕР_1 та від 02.04.2018 року № НОМЕР_2.

Відповідно до положень, закріплених статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийняття оскаржуваних рішень та вимоги, а тому позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", ОСОБА_3 як інвалід ІІ групи звільнений від сплати судового збору. Доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 36028, рнокпп НОМЕР_5) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область,36014, код ЄДРПОУ 39461639), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску від 09.02.2018 року № НОМЕР_1; рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску від 02.04.2018 року № НОМЕР_2; вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-0014031311 від 09.02.2018 року задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску від 09.02.2018 року № НОМЕР_1 на суму 13692 грн 11 коп.; рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску від 02.04.2018 року № НОМЕР_2 на суму 2947 грн 13 коп.; вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-0014031311 від 09.02.2018 року на суму 73 372 грн 46 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24 вересня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_4