Рішення № 76690940, 25.09.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/7357/18

Провадження № 2/219/2395/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 вересня 2018 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Наумової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу№219/7357/18

за позовною заявою ОСОБА_1

до відповідача – Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»,

про стягнення заборгованості із заробітної платі,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_2 виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_1А.) звернулась до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі – ПАТ «Укрзалізниця») про стягнення заборгованості із заробітної плати.

2.Як на підставу своїх вимог позивач посилається на ті обставини, що з 05 червня 2006 року перебувала у трудових відносинах з виробничим підрозділом «Дебальцевське пасажирське локомотивне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на посаді начальника центру оперативно-технічного обліку роботи локомотивного депо згідно наказу від 05 червня 2000 року №177 та згідно наказу №5206/ДН-08 від 10 липня 2017 року була звільнена 17 липня 2017 року на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) у зв’язку зі скороченням штату, проте роботодавець у порушення ст.44, 47, 49, 116 не провів з нею повний розрахунок при звільненні і письмово не повідомив про нараховані суми, належні їй при звільненні. У зв’язку з зазначеним просить суд стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати, у сумі 26 423,10 грн.

3.Представник відповідача у заяві по суті справи (відзиві) проти позову заперечувала у повному обсязі з підстав його необґрунтованості. Зокрема представник зауважила, що з додатків до позовної заяви, позивач перебував у трудових відносинах виробничим підрозділом «Дебальцевське пасажирське локомотивне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька ПАТ «Укрзалізниця» на посаді начальника центру оперативно-технічного обліку локомотивного депо. Територіально зазначений підрозділ знаходиться на непідконтрольній українській владі території — м. Дебальцеве. З 16 березня 2017 року, у зв’язку з відсутністю організаційних та технічних умов для господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та виробничих підрозділів підпорядкованих дирекції, викликаних припиненням переміщення вантажу через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської області шляхами залізничного та автомобільного сполучення, відповідно Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», введеного в дію Указом Президента України від 15 березня 2017 року №62/2017, нарахування заробітної плати було припинено. Наслідком вищевказаного рішення є відсутність зв’язку з виробничими підрозділами структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», а також передачі з непідконтрольної території первинних документів. Указує, що у зв’язку з відсутністю первинних документів в структурному підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» підтвердити інформацію щодо фактичного виконання робіт та здійснити нарахування заробітної плати не можливо. Тобто інформація, щодо наявності заборгованості з заробітної плати у відповідача відсутня.

ІІ. Заяви, клопотання

4.Позивач у судове засідання не з’явилась, просила розгляд справи проводити без її участі, наполягала на задоволення позову з посиланням на доводи і докази, зазначеному в ньому, просить його задовольнити.

5. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, просив розгляд справи провести без участі представника ПАТ «Укрзалізниця». Врахувати доводи наведені в відзиві до позовної заяви ПАТ «Укрзалізниця», які підтримує у повному обсязі.

6.З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

7.Ухвалою суду від 10 липня 2018 року відкрито провадження у справі, визначено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін Крім того сторонами запропоновано надати пояснення по суті справи та усі наявні в них докази.

8.Ухвалою суду від 22 серпня 2018 року відкладено судовий розгляд у справі у зв’язку з неявкою сторін.

IV. Установлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_4 з 05 червня 2000 року по 17 липня 2017 року перебувала у трудових відносинах з виробничим підрозділом «Дебальцевське пасажирське локомотивне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на посаді начальника центру оперативно-технічного обліку роботи локомотивного депо, що підтверджуються записами у трудовій книжці позивача. Отже не викликає сумніву і не заперечувався сторонами той факт, що роботодавцем, з яким ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах під час її звільнення, а також особою, яка повинна провести повний розрахунок з останньою, є саме ПАТ «Укрзалізниця».

10.17 липня 2017 року трудові відносини між сторонами було припинено на підставі п.1 ст.40 КЗпП згідно наказу №5206/ДН-08 від 10 липня 2017 року, з яким позивач ознайомилась у цей же день і отримала від роботодавця трудову книжку.

11.Зазначені фактичні дані підтверджені належними, допустимими та достатніми доказамиі по суті сторонами не заперечувались.

12.Фактичний розрахунок при звільненні з позивачем згідно положень ст.47 та ст.116 КЗпП України ПАТ «Укрзалізниця» проведений не був, зокрема не виплачено: заробітну плату за період з березня 2017 року по липень 2017 року, компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу при звільненні.

13.Згідно розрахункових листків за період з березня 2017 року по липень 2017 року, складених у структурному підрозділі «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», зафіксовано кількість відпрацьованих годин ОСОБА_1 кожного дня відповідного місяця. Відповідачем при цьому не надано будь-яких доказів порушення з боку позивача встановленого режиму роботи під час простою.

V. Норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин

14.Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

15.Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

16.Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «ОСОБА_5 Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

17.ЄСПЛ неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 Конвенції є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

18.Відповідно до частини першої ст.47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

19.Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень ст.233 КЗпП у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що за ст.47 КЗпП роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст.116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

20.Згідно ч. 2 ст.233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право на звернення до суду з позовом про стягнення належній йому зарплати без обмеження будь-яким строком.

Положеннями ч. 1 ст. 83 КЗпП передбачено обов’язок роботодавця у разі звільнення працівника виплатити грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про відпустки» порядок обчислення заробітної плати працівникам за час відпусток, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, та компенсації за невикористані відпустки встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5, фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять, зокрема, оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством.

21.Відповідно до статті 44 КЗпП при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36 та п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку, Додаткові, відповідно до чинного законодавства і угод, вихідні допомоги, соціально - побутові пільги можуть бути передбачені і в колективному договорі, положення якого поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації згідно ст. 13, 18 КЗпП.

22.Системний аналіз ч. 1 ст. 83 КЗпП, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про відпустки» та п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5 свідчить про те, що компенсація за невикористану відпустку має бути виплачена у день звільнення працівника.

VI. Аргументи сторін

24. Позивач як на підставу вимог посилалась на незаконне непроведення відповідачем з нею повного розрахунку при звільненні, у тому числі із заробітної плати за час вимушеного простою за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року. Заявниця стверджувала, що належним чином виконувала свої трудові обв’язки з виходом на робоче місце у відповідності до закону та умов Колективного договору.

24. Відповідач, обґрунтовуючи свою позицію, зазначив, що за відсутності будь-якої первинної документації щодо наявності заборгованості із заробітної плати та іншим виплатам такі нарахування та вплати здійснити неможливо і послався на наявність форс-мажорних обставин, що, на його думку, підтверджується науково-правовим висновком Торгово-промислової України від січня 2018 року №126/2/21-10.2.

VII. Оцінка суду

23.Згідно зі ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, викладені ЄСПЛ у своїх рішення. Так, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ,від 10 лютого 2010 року).

24.Зі змісту заяв сторін по суті справи, наданих документів, убачається, що відповідачем визнається той факт, що позивач ОСОБА_1 знаходилась з ПАТ «Укрзалізниця» в трудових відносинах та з нею не проведено остаточного розрахунку при звільненні.

25.Доводи відповідача з посиланням на відсутність первинних документів, як підставу для відмови у нарахуванні та виплаті позивачу заробітної плати також відхиляються судом, оскільки обов'язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо, лежить на саме на роботодавці, а не на працівникові. Суд акцентує увагу на тому, що невжиття роботодавцем (відповідачем) заходів для відповідного доступу до зазначеної документації з урахуванням того, що вже тривалий час (з 2014 року) на території Донецької області триває антитерористична операція, вочевидь не відповідає вимогам належної обачності і зазначене не може бути підставою для відмови у виплаті працівнику гарантованих Конституцією України і законами України виплат і безумовно не може будь-яким чином погіршувати стан останнього.

26.Як установлено судом і іншого з матеріалів справи не вбачається, фактичний повний розрахунок з позивачем на час розгляду справи не проведено. Зазначений факт відповідачем по суті не заперечувався і додаткового доказування не потребує.

27.Суд приймає до уваги надані позивачем розрахункові листи та довідку з Бахмутської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (арк.с.82) як належні та допустимі докази факту нарахування та сплати на користь позивача роботодавцем заробітної плати та інших виплат, їх розміру та складу, оскільки дані, які в них містяться, не містять суперечностей та не дають суду підстав сумніватися у їх достовірності. Відповідачем зазначені дані не спростовані наданням суду будь-яких переконливих належних та допустимих доказів .

28.Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 05 серпня 2016 року №11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік», норма тривалості робочого часу в березні 2017 року складає 175 годин, у квітні 2017 року – 152 години, у травні 2017 року – 159 годин, у червні 2017 року – 159 годин, у липні 2017 року – 160- годин.

29.Із зазначених документів убачається, що ОСОБА_1 у березні 2017 року нараховано 4859,17 грн, у тому числі оплату почасовиків – 2321,70 грн, разову винагороду за вислугу – 580,42, оплату простою – 1568,17 грн, заохочувальну премію на свята – 300 грн, матеріальну допомогу систематичного характеру – 88,88грн.

30.Крім того ОСОБА_1 у квітні 2017 року нараховано 3494,31 грн без утримання податків та інших обов’язкових платежів, передбачених законодавством (оплату простою, почасовиків, матеріальну допомогу систематичного характеру), у травні 2017 року нараховано 2087,79 грн відповідно без утримання податків та інших обов’язкових платежів, передбачених законодавством (оплату простою, матеріальну допомогу систематичного характеру), у червні 2017 року нараховано 0,00 грн відповідно без утримання податків та інших обов’язкових платежів, передбачених законодавством, у липні 2017 року нараховано 15981,83 грн без утримання податків та інших обов’язкових платежів, передбачених законодавством, з яких: оплата простою – 163,35 грн, компенсація за невикористану відпустку – 9519,84 грн, вихідна допомога при звільненні – 6006,29 грн, матеріальна допомога систематичного характеру – 292,35 грн. Оскільки зазначені нарахування не виплачені заборгованість за цей період складає 26 423, 10 грн без утримання податків та інших обов’язкових платежів, передбачених законодавством.

31.На виконання ухвали суду про витребування доказів 11 вересня 2018 року надійшла інформація з Бахмутської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області відповідно (а.с.81), за якою ОСОБА_1 у 2017 році отримала доходи у виді заробітної плати лише у першому кварталі 2017 року в розмірі 15 210,57 грн.

32.Ураховуючи зазначене, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП, Законам України «Про оплату праці» а позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем до 17 липня 2017 року, виконував свої трудові обов'язки в повному обсязі, а також при звільненні не отримав всі належні йому платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики ЄСПЛ. Суд наголошує, що відповідно до норм ст.115,116 КЗпП саме роботодавець повинен довести, що здійснив з працівником повний розрахунок у відповідності до норм законодавства. Відповідачем зазначені дані не спростовані наданням суду будь-яких переконливих належних та допустимих доказів.

33.Законом України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених ст. 116 КЗпП, не передбачено.

34.Отже позовні вимоги є обґрунтованими, доведені належним чином і підлягають задоволенню на загальну суму 26 423, 10 грн з розрахунку нарахованих сум без вирахування податків та обов’язкових платежів, з яких: заробітна плата – 10 896, 97 грн, вихідна допомога при звільненні – 6006, 29 грн, компенсація за невикористану відпустку 9519,84 грн.

35.Посилання відповідача на науково-правовий висновок, що викладений на бланку Торгово-промислової палати України не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки не є сертифікатом (висновком) в розумінні ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР, ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII та п. 3.3. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44(5).

36.Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

VIIІ. Розподіл судових витрат між сторонами

37.Відповідно до ст. 141 ЦПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

З огляду на викладене та керуючись ст. 5, 10, 13, 142, 259, 263-265 ЦПК, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації при звільнені задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (м.Київ, вул.Тверська, 5, ідентифікаційний код – 40075815) на користь ОСОБА_6 (Донецька область, м.Єнакієве, вул.Свердлова,30, ідентифікаційний код – НОМЕР_1) заборгованість із заробітної плати в розмірі 26 423,10 грн, з обов’язковим утриманням податків та інших обов’язкових платежів, передбачених законодавством.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (м.Київ вул.Тверська, 5, ідентифікаційний код - 40075815) в доход держави судовий збір у сумі 704,80 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць з обов’язковим утриманням податків та інших обов’язкових платежів, передбачених законодавством.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.В.Давидовська