Рішення № 76690809, 25.09.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2009/18

Справа № 226/2009/18

Провадження №2/226/752/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2018 Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Петуніна І.В.,

за участю секретаря судового засідання Альберті О.В.,

учасників судового процесу: позивача ОСОБА_1, відповідача ДП «Мирноградвугілля»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мирнограді Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про зобов’язання включення до списків осіб, які мають право на отримання вугілля на побутові потреби,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 виклад позиції позивача.

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що з 18.08.2003 він знаходився у трудових відносинах з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» за трудовим договором, 19.07.2004 з ним стався нещасний випадок на виробництві, наслідком якого стала втрата працездатності на 30%, встановлення ІІІ групи інвалідності до 01.12.2019. За п.12.10.9 Галузевої угоди особи, які мають право на безоплатне забезпечення побутовим вугіллям, але пішли на пенсію з підприємств інших галузей економіки України, забезпечуються паливом на побутові потреби відповідно до ст.ст.43, 48 Гірничого закону України за останнім місцем роботи на вуглевидобувному (перероблювальному) або шахтовуглебудівельному підприємстві. Останнім місцем його роботи є ВП «Шахта «Стаханова» (зараз – ВП «Шахта «Капітальна») ДП «Мирноградвугілля», куди він 22.02.2018 надав заяву про включення його до списків осіб, які мають право на отримання вугілля на побутові потреби разом з додатками. Згідно з протоколом засідання комісії від 28.05.2018 у виписці вугілля йому було відмовлено, оскільки він отримує пенсію по інвалідності з 13.07.2004, а трудове каліцтво отримав на ДП «Шахта «Краснолиманська». Вважає таку відмову неправомірною і просить зобов’язати відповідача включити його до списку осіб, які мають право на отримання вугілля на побутові потреби на 2017 рік в обсязі 5,9 тон, стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір в сумі 704,80 гривень.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився. Надав суду заперечення, де вказав, що позовні вимоги вважає необґрунтованими, оскільки позивач отримав травму на ДП «ВК «Краснолиманська» та внаслідок чого отримує пенсію по інвалідності і у нього недостатньо стажу підземних робіт для безоплатного забезпечення його вугіллям. Так як, працівник забезпечується побутовим вугіллям тим підприємством, з якого він вийшов на пенсію і необхідно мінімум стажу – 10 років підземних робіт, просив у позові відмовити.

Клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Димитровського міського суду Донецької області від 06.08.2018 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрите спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи по суті на 9-00 29.08.2018.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з відомостями трудової книжки АЕ№011786, ОСОБА_1 має підземний стаж 4 роки 11 місяців 18 днів у якості роботи електрослюсаря підземного.

ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи внаслідок трудового каліцтва, яке відбулося під час його роботи на ДП «ВК «Краснолиманська» 19.07.2004, що підтверджується актом про нещасний випадок №61 від 07.02.2005 та довідкою МСЕК АВ№0873244 від 10.11.2016, і його інвалідність встановлена строком до 01.12.2019.

Позивач мешкає за адресою: Донецька область, м.Мирноград, вул.Сєдова, 32, і за відомостями довідки з місця проживання №265/8 від 20.02.2018 його будинок не є газифікованим, має пічне опалення та кухонне вогнище для приготування їжі. За письмовими відомостями Красноармійського управління по газопостачанню і газифікації №942/13 від 20.02.2018, ОСОБА_1 не є абонентом управління у приватному секторі з природного газу.

22.02.2018 позивачем відповідачеві подано заяву про включення його до списків осіб, що мають право на отримання вугілля на побутові потреби, на підставі 12.10.9 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості, з посиланням на норму статті 43 Гірничого закону України. 20.03.2018 позивачем направлені відповідачеві документи для долучення до його заяви від 22.02.2018. 11.05.2018 ОСОБА_1 надана заява з проханням додати його до списку на отримання безкоштовного вугілля для побутових потреб.

Згідно з протоколом засідання комісії з розгляду документів трудящих і пенсіонерів ВП «Шахта «Капітальна» на право отримання вугілля на побутові потреби від 28.05.2018, ОСОБА_1 було відмовлено у виписці вугілля, оскільки він отримує пенсію по інвалідності з 13.07.2004 за трудовим каліцтвом, що відбулося під час його роботи у ДП «Шахта «Краснолиманська».

V. Оцінка суду.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи суд вбачає, що правовідносини між сторонами регулюються ст.43 Гірничого закону України від 06.10.1999 №1127-XIV та пунктом 12.10 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.11.2001 (далі – Галузева угода).

Відповідно до ст.43 Гірничого Закону України, підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, зокрема, таким категоріям осіб: працівникам з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств за переліком професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах – не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців – для жінок; інвалідам і ветеранам війни та праці, особам, нагородженим знаками ОСОБА_3 або ОСОБА_3 Доблесті трьох ступенів, особам, інвалідність яких настала внаслідок загального захворювання, у разі, якщо вони користувалися цим правом до настання інвалідності.

За п.п.12.10.1 Галузевої угоди, порядок забезпечення паливом на побутові потреби і надання компенсації витрат за спожиті електроенергію та газ працівниками і пенсіонерами підприємств вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на підприємствах відповідно до Гірничого закону України, цієї Угоди, а також Переліку професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вуглебудівних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби (постанова Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 №303), Порядком надання компенсації особам, які мають право на безкоштовне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках з централізованим опаленням (постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 №887), Інструкцією про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби від 11.05.1976 у частині, що не суперечить вказаним вище нормативно-правовим актам.

Відповідно до п.п.12.10.3 Галузевої угоди безоплатне забезпечення вугіллям працівників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру. Списки вуглеотримувачів складаються щорічно з 1 по 15 грудня станом на 1 грудня, підписуються за згодою з профкомом керівником підприємства, головним бухгалтером, відділом кадрів. На тих, що поступили пізніше, складаються додаткові списки.

Згідно з розділом І Інструкції про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств та організацій Міністерства вугільної промисловості СРСР паливом на побутові потреби правом на безоплатне отримання вугілля користуються працівники та пенсіонери, які проживають в будинках з пічним опаленням або пічними кухонними вогнищами.

Судом встановлено і відповідачем не заперечується, що позивач ОСОБА_1 мешкає в негазифікованому будинку з пічним опаленням.

Відповідно до п.12.10.4 Галузевої угоди інваліди і ветерани війни, інваліди праці вугледобувних, вуглепереробних, шахтовуглебудівельних підприємств, та ветерани праці, які відпрацювали в галузі необхідний термін, обумовлений цим пунктом Угоди, сім’ї загиблих на виробництві, непрацюючі вдови померлих працівників і пенсіонерів, що мають право на отримання пенсії в зв’язку з втратою годувальника, забезпечуються вугіллям вугледобувними, вуглепереробними, шахтовуглебудівельними підприємствами безоплатно.

За змістом підпунктів 12.10.7-12.10.9 Галузевої угоди, безоплатне забезпечення вугіллям поширюється на пенсіонерів, що живуть в Україні, незалежно від того, з якого підприємства вугільної промисловості України вони вийшли на пенсію, якщо вони відпрацювали в галузі:

- на підземних роботах чоловіки – не менше 10 років, жінки – 7,5 років;

- на роботах, пов'язаних з підземними умовами, чоловіки – не менше 15 років, жінки – 12,5 років;

- на роботах у технологічному ланцюжку і на поверхні діючих і тих, що будуються, шахт, розрізів, збагачувальних і брикетних фабриках, в шахтовуглебудівельних підприємствах чоловіки – не менше 20 років, жінки – 15 років.

Ця категорія осіб забезпечується побутовим вугіллям тим підприємством, з якого вони вийшли на пенсію.

Особи, які мають право на безоплатне забезпечення побутовим вугіллям, в тому числі ті, що пішли на пенсію з підприємств інших галузей економіки України, забезпечуються паливом на побутові потреби за останнім місцем роботи на вуглевидобувному (перероблювальному) або шахтовуглебудівельному підприємстві або їх правонаступниками.

Отже, нормами Галузевої угоди чітко визначено суб’єкта, який зобов’язаний забезпечувати побутовим вугіллям пенсіонерів – підприємство, з якого вони вийшли на пенсію. І лише ті, які пішли на пенсію з інших галузей економіки, то вони забезпечуються паливом за останнім місцем роботи на вуглевидобувному (перероблювальному) або шахтовуглебудівельному підприємстві або їх правонаступниками.

Відповідно до ч.1 ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Серед інших даних до неї заносяться відомості про роботу.

Як вбачається з трудової книжки позивача ОСОБА_1, наразі він не є працівникам з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств за переліком професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України. З підприємства відповідача – ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» він звільнився 25.01.2009 за власним бажанням за ст.38 КЗпП України, тобто з цього підприємства позивач на пенсію не виходив.

Трудова книжка позивача не містить відомостей про його вихід на пенсію з будь-якого підприємства, відомостей про наявність у нього статусу пенсіонера, ОСОБА_1 не надано, як само не надано й пенсійного посвідчення. Також трудова книжка не містить відомостей щодо праці позивача в інших, ніж підприємства вугільної промисловості, галузях економіки.

Отже, підстав, передбачених діючим законодавством, для включення відповідачем позивача до списку осіб, що мають право на безоплатне отримання вугілля для побутових потреб, судом не встановлено, що свідчить про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України у зв’язку із відмовою в задоволенні позовних вимог судовий збір у справі покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, зареєстрований та мешкає за адресою: вул.Сєдова, 32, м.мирноград Донецької області, 85322, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля», місцезнаходження за адресою: вул.Соборна, 1, м.Мирноград Донецької області, 85323, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 32087941 про зобов’язання включення до списків осіб, які мають право на отримання вугілля на побутові потреби – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складене 25.09.2018.

Суддя: І.В.Петунін