Ухвала суду № 76690447, 25.09.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 вересня 2018 року ОСОБА_1Справа № 812/508/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О. під час розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває вказана адміністративна справа.

Від Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі – відповідач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області) 16.03.2018 разом з відзивом на позовну заяву надійшло клопотання про:

залучення до участі у справі як третьої особи Управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 міської ради (далі – УПСЗН ОСОБА_1);

витребування від УПСЗН ОСОБА_1 інформації щодо чинності довідки позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.08.2016 № 919057917 (арк. спр. 28).

В обґрунтування клопотання зазначено, що питання поновлення виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, якою є й позивач, врегульовано Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», постановами Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», від 05 листопада 2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Згідно з даними нормами права, пенсія внутрішньо переміщеним особам призначається (відновлюється), окрім іншого, за наявності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та за наслідками перевірки фактичного місця проживання пенсіонера.

Контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Також, відповідачем 12.09.2018 до суду подано клопотання про:

витребування від Державної прикордонної служби інформації про перебування позивача на території, підконтрольній України, на момент підписання позову до суду – 16.02.2018;

витребування від УПСЗН ОСОБА_1 інформації щодо чинності довідки позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.08.2016 № 919057917 (арк. спр. 31).

В обґрунтування клопотання, додатково до раніше наведеного у клопотанні, яке надійшло до суду 16.03.2018, зазначено, що за даними, які надійшли до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, позивач з березня 2016 року не перебуває на території, підконтрольній Україні. Позов до суду датований 16.02.2018. Вказані обставини, на думку відповідача, дають підстави вважати, що позивач не міг самостійно звернутися до суду.

Вирішуючи клопотання про залучення третьої особи, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов’язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов’язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Всупереч вище викладених вимог статті 49 КАС України заява відповідача про залучення третьої особи не містить відомостей, на яких підставах належить залучити до участі у справі УПСЗН ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Також, у заяві не зазначено, яким чином рішення у даній справі взагалі може вплинути на права, інтереси або обов’язки УПСЗН ОСОБА_1

Суд вважає за необхідне також зауважити, що, з огляду на предмет та підстави доказування у даній справі, вирішенню підлягає публічно-правовий спір, що виник суто між позивачем та відповідачем з приводу виконання останнім своїх повноважень, визначених Законом України Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Що стосується заяв відповідача про витребування доказів, суд зазначає таке.

Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено обов’язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частинами першою, третьою та четвертою статті 79 КАС України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Частиною першою статті 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини другої статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

З вищевикладеного слідує, що відповідач як суб’єкт владних повноважень зобов’язаний самостійно надати до суду разом із відзивом на позов всі докази, якими підтверджено правомірність прийнятого ним рішення, вчинення дій, допущення бездіяльності.

У виключних випадках, обґрунтувавши неможливість самостійного надання доказів, зазначивши, як заходів вжито суб’єктом владних повноважень для отримання таких доказів, разом із відзивом на позов відповідач може подати заяву про витребування доказів судом.

Всупереч вищевикладених вимог КАС України відповідачем у заяві, поданій до суду 16.03.2018 разом із відзивом на позов, не зазначено: які саме обставини підтверджує доказ, про витребування якого просить відповідач; відомості, чи існував такий доказ під час прийняття відповідачем рішення, вчинення дій чи допущенні бездіяльності, які є предметом оскарження у даній справі; чи був такий доказ покладений в основу оскаржуваного рішення; яких заходів вжив відповідач для отримання такого доказу самостійно з метою виконання свого обов’язку щодо надання такого доказу суду.

З огляду на недотримання відповідачем вищевказаним вимог КАС України, суд вважає заяву відповідача, подану до суду 16.03.2018 разом із відзивом на позов, необґрунтованою та такою, що слід залишити без задоволення.

Що стосується заяви відповідача про витребування доказів, поданої до суду 12.09.2018, суд зауважує, що таку заяву подано з пропуском встановленого строку. При цьому, відповідач жодним чином не обґрунтовує неможливість подання цього клопотання у строк з причин, що не залежали від нього.

Крім того, заява відповідача про витребування доказів, що надійшла до суду 12.09.2018, як і заява, що надійшла до суду 16.03.2018, не відповідає вимогам КАС України.

Таким чином, заяву про витребування доказів, подану до суду 12.09.2018 слід також залишити без задоволення.

Керуючись статтями 9, 49, 77, 79, 80, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяви Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про залучення третьої особи та витребування доказів, що надійшли до суду 16.03.2018 та 12.09.2018, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя ОСОБА_3