Рішення № 76690358, 26.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 р. Справа№0540/6489/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В.,

при секретарі судового засідання – Гришиної А.А.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши в порядку загального провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – Слов’янське об’єднане управління ПФУ, відповідач) із позовною заявою про визнання протиправним дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за вислуги років, визнання протиправним та скасування рішення відповідача №22 від 01.06.2018 р., зобов’язання відповідача зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років до п. "а" ч.1 ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи позивача в ТОВ "Макіївпромтранс" з 21.01.1982 по 09.05.1982 – складач поїздів, з 01.06.1984 по 13.01.1987 – складач поїздів, з 14.01.1987 по 17.02.1998 – помічник машиніста тепловоза, з 18.02.1998 по 18.04.2000 – машиніст тепловоза, та призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ч.1 ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" починаючи з 24 травня 2018 р. з урахуванням відомостей про заробітну плату позивача за період роботи в ТОВ "Макиївпромтранс" за 1992-1996 р.р.

Ухвалою донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року відкрито провадження по справі.

03 вересня 2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не прийняв до уваги надані позивачем довідки на підтвердження стажу роботи та розміру заробітної плати, з тих підстав, що останні видані на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження не в повному обсязі, оскільки ТОВ "Макіївпромтранс" зареєстроване ІНФОРМАЦІЯ_1, що потягло за собою порушення прав позивача у вигляді непризначення пенсії, що саме й стало приводом для звернення до суду з цією позовною заявою.

В установлений судом строк відповідачем через відділ документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду були надані заперечення на адміністративний позов позивача, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що представник відповідача зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з тих підстав, що ТОВ "Макіївпромтранс" зареєстроване на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження не в повному обсязі, отже відповідач не має можливості перевірити достовірність наданих позивачем довідок, у зв’язку з чим, періоди роботи позивача в ТОВ "Макіївпромтранс" відповідачем не зараховані до стажу, який надає право на призначення пенсії за вислугу років.

Представник позивача до судового засідання з'явилась, наполягала на задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач та представник відповідача до судового засідання не з’явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Представник відповідача 29 вересня 2018 року через відділ документообігу та діловодства суду надав заяву, якою просив суд розглянути справу без участі представника управління.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

ОСОБА_2 звернувся до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою від 24.05.2017 № 9297 про призначення заявнику пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ч.1 ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із додаванням таких документів: копія паспорту та ідентифікаційного коду, копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_1 від 23.05.2018 р., трудова книжка БЕ-І № 3678431 від 15.12.1980 з копією, копія військового квитка НУ № 8770028 від 16.05.1982, копія повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця від 24.12.2014 р., довідка про підтвердження стажу роботи за вислугу років для призначення пільгової пенсії від 04.09.2017 р. № 19-02-ок, довідка про заробітну плату від 07.09.2017 р. № 17, довідка про реорганізацію підприємства ТОВ "Макіївпромтранс" із зазначенням того, що наведені "довідки видані незаконно створеними органами на тимчасово непідконтрольній українській владі території" (дослівно).

За наслідками розгляду поданих позивачем документів, відповідачем прийнято рішення № 22 від 01.07.2018 р. про відмову у призначенні пенсії з огляду на наступне.

Як, зокрема, зазначає у своєму рішенні № 22 від 01.07.2018 р. відповідач, м.Макіївка Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 віднесене до населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Крім цього, відповідач вказав, що за змістом Постанови Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014 "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства" підприємствам з непідконтрольної українській влади території було рекомендовано перереєструватися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі.

Отже, з урахуванням того, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач зазначив, що здійснити перевірку пільгової довідки № 19-02-ок від 04.09.2017 р. та довідки про заробітну плату № 17 від 07.09.2017 р. не є можливим, отже, зроблений висновок про те, що позивачу не може бути зарахований період роботи в ТОВ "Макіївпромтранс" до стажу, який надає право на призначення пенсії за вислугу років.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що спірним є саме визнання відповідачем відомостей, що зазначені у пільгової довідці № 19-02-ок від 04.09.2017 р. та довідці про заробітну плату № 17 від 07.09.2017 р. щодо стажу та заробітної плати позивача під час його роботи у ТОВ "Макіївпромтранс", що розташоване на непідконтрольній українській владі території, оскільки відомості, що містяться у наведених довідках, у даному випадку мають вирішальне значення для призначення пенсії позивачу.

Статтею 46 Конституцій України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За змістом п.п. 1, 2, 4 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно п."а" ч.1 ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за вислугу років, зокрема, мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар’єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення", затверджено, зокрема, Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, згідно якого, таким правом користуються. зокрема, машиністи і помічники машиністів тепловозів, машиністи і помічники машиністів електровозі, машиністи і помічники машиністів дизель-поїздів, складачі поїздів.

Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1.1 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", що затверджена Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства захисту населення України 29.07.93 № 58 та Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п.п.1-3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (далі – Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи, позивачем не ставляться під сумнів наявність у відповідача повноважень вимагати додаткові (інші ніж трудова книжка) документи під час прийняття рішення про призначення пенсії.

Щодо оцінки відповідачем наданих позивачем довідки про підтвердження стажу роботи за вислугу років для призначення пільгової пенсії від 04.09.2017 р. № 19-02-ок, довідки про заробітну плату від 07.09.2017 р. № 17 суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Статтею 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання відповідача, як на підставу для відмови в призначенні пенсії, на Постанову Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 595 є безпідставними, оскільки цією постановою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, згідно п. 1 якого, цей Порядок визначає процедуру фінансування бюджетних установ, надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям (далі - установи), здійснення соціальних виплат населенню Донецької та Луганської областей.

Тобто, цей підзаконний акт не вирішує питання безпосереднього функціонування підприємств та організацій, які знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У той же час, відповідач зазначає, що ТОВ "Макіївпромтранс" знаходиться на непідконтрольній українській владі території, отже, відповідач не має можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві.

Суд констатує, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на не підконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Отже, за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд не приймає до уваги доводи відповідача про неможливість здійснення перевірки наданих позивачем довідок про підтвердження стажу роботи за вислугу років для призначення пільгової пенсії від 04.09.2017 р. № 19-02-ок, довідки про заробітну плату від 07.09.2017 р. № 17 у зв’язку із знаходженням ТОВ "Макіївпромтранс" на території, що тимчасово не підконтрольна українській владі (а.с. 16-18).

Такі висновки відповідають правовим позиціям Верховного суду України, що викладені, зокрема, в постановах по справах № 175/4336/16-А та № 500/232/17.

У той же час, суд звертає увагу на наступне.

Форма спірної довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.09.2017 р. № 19-02-ок встановлена Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній".

Частина 2 пункту 20 наведеної постанови вказує, що у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Наявна в матеріалах справи копія довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.09.2017 р. № 19-02-ок не відповідає наведеним вимогам, оскільки не містить в собі відомості про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи позивача (а.с. 16).

Згідно п.23 Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Як вбачається з довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.09.2017 р. № 19-02-ок, остання підписана в.о. директора ("и.о.директора" – рос.) ОСОБА_3, будь-який наказ або інший документ, якій надає цієї особи повноваження на підписання документів станом на дату видачі спірної довідки в матеріалах справи відсутній.

Щодо спірної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.09.2017 р. № 17, суд зазначає наступне.

Форма зазначеної довідки встановлена Додатком 1 до Постанови правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Наявна в матеріалах справи копія довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.09.2017 р. № 17 не відповідає наведеним вимогам, оскільки не містить в собі відомості про прізвища посадових осіб, що підписали видану позивачу довідку, а вказана сума заробітної плати з розшифруванням зазначена із позначкою "руб" (рублі) замість "грн" (гривні), що також не відповідає ст.99 Конституції України, згідно якої, грошовою одиницею України є гривня.

Крім зазначеного, суд констатує, що, незважаючи на те, що довідку про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.09.2017 р. № 19-02-ок та довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.09.2017 р. № 17 підписано однією особою як керівником ТОВ "Макіївпромтранс", у довідці про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.09.2017 р. № 19-02-ок ця особа зазначена як "в.о.директора", а у довідці про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.09.2017 р. № 17 така ж сама особа зазначена вже як "директор".

Щодо мови спірних довідок суд зазначає, що державною мовою в Україні є українська мова, що закріплено статтею 10 Конституції України.

Згідно п.1 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що затверджені Наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18.06.2015 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 р. за №736/2718, ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма установами.

Згідно п.13 Розділу ІІ наведених Правил організації діловодства, установи здійснюють діловодство державною мовою. Документи оформлюють державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством про мови в Україні.

В порушення наведених вимог, обидві спірні довідки (довідку про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.09.2017 р. № 19-02-ок та довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.09.2017 р. № 17) складено з одночасним використанням як державної так й російської мови, що, зокрема, має значення для визначення того, чи відповідають зазначені у відповідної довідці посади, на яких працював позивач, посадам, які зазначені у Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення".

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем частково доведено, правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується квитанцією № 34067077 від 31 липня 2018 року, позивач за подання адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 704, 80 гривень (а.с. 3).

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб становить 1 762, 00 грн.

Таким чином, зважаючи на те, позивачем сплачено судовий збір, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області 352,40 грн. на користь ОСОБА_2, як того вимагає ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 2-17, 42-47, 72-77, 90, 94, 121, 122, 132, 133, 139, 143, 159-164, 168, 171, 173, 175, 179-181, 183, 192-194, 199, 205, 224, 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Слов’янского об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років, визнання протиправним та скасуванню рішення Слов’янского об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 22 від 01.06.2018 року, зобов’язання зарахувати до стажу роботи період роботи в ТОВ «Макіївпромтранс» та призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 24 травня 2018 року, врахування відомостей про заробітну плату за період роботи в ТОВ «Макіївпромтранс» за 1992-1996 року - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Слов’янского об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років, визнати протиправним та скасувати Рішення № 22 від 01.06.2018 року про відмову в призначенні пенсії Слов’янского об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Зобов’язати Слов’янское об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 24.05.2018 р. № 9297.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок на користь ОСОБА_2.

ОСОБА_2 (місце реєстрації проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2., вул. 48 Квартала , б. 48; місце фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 58А; РНОКПП НОМЕР_2; серія та номер паспорту ВЕ 284255).

Слов’янське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, пл. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 37803258).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Арестова Л.В.