Ухвала суду № 76690296, 26.09.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

26 вересня 2018 року Справа №0440/5010/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

при секретарі судового засідання Зіненко А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" до Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2018р. (згідно штемпеля поштового зв'язку) Акціонерне товариство “КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ” звернулося з адміністративними позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними дії відповідача з погашення вимог кредитора, які не заявлені в межах строку, встановленого Законом України №2343 від 14.05.1992р. “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” по грошовому зобов’язанню з податку на додану вартість в сумі 2129410,00 грн., яке виникло по податковому повідомленню-рішенню (форма Р) №0001602202 від 29.09.2015р.;

- зобов’язати відповідача зарахувати кошти, які сплачені позивачем платіжним дорученням №649 від 06.02.2018р. на суму 7761000,00 грн. на рахунок в системі електронного адміністрування та взяті до обліку згідно платіжних доручень №14642858 від 06.02.2018р. на суму 1831855,00 грн.; №14642857 від 06.02.2018р. на суму 2572605,58 грн.; №1462859 від 06.02.2018р. на суму 3356539,42 грн. в погашення боргу за грошовими зобов’язаннями, термін виконання яких настав після 23.03.2017р. – дати введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, про що внести відповідні зміни до інтегрованої картки з податку на додану вартість позивача;

- зобов’язати відповідача утриматись від зарахування поточних платежів з податку на додану вартість та з податку на прибуток, які здійснює або протягом дії мораторію (справа №904/128/17), буде здійснювати позивач, в погашення зобов’язань за податковими повідомленнями-рішеннями (форми Р) №0001602202 від 29.09.2015р. та №0001612202 від 29.09.2015р.

Ухвалою суду від 11.07.2018р. було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та зобов'язано відповідача протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву, копію якого разом з доданими до нього документами надіслати позивачеві, а докази надіслання надати суду згідно до вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 2).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем вимог ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, судом за ухвалою суду від 10.09.2018р. було здійснено перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання на 26.09.2018р. та, зокрема, вдруге зобов'язано відповідача до 21.09.2018р. надати суду обґрунтований відзив на позов з дотриманням вимог п.5 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням того, що представником відповідача відзив підготовлений без дотримання вимог ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, а також копію зазначеного відзиву з доданими до нього документами (за наявності) надіслати на адресу позивача та докази направлення надати суду відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також і даною ухвалою суду від 10.09.2018р. попереджено відповідача про наслідки невиконання процесуальних обов’язків, покладених судом на учасника судового процесу згідно до норм ст.149 Кодексу адміністративного судочинства України.

25.09.2018р. представник відповідача подав до канцелярії суду клопотання, у якому зазначив, що в судовому засіданні 10.09.2018р. був наданий обґрунтований відзив із позицією контролюючого органу, а також і оригінал фіскального чеку про направлення копії відзиву позивачу, зазначив, що інші додаткові пояснення (докази) у відповідача відсутні, а також просив про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі документами.

У підготовчому засіданні 26.09.2018р. судом встановлено, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, процесуальні вимоги ухвали суду від 10.09.2018р. щодо надання обґрунтованого відзиву на позов з дотриманням вимог п.5 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, не виконав та такого відзиву суду не надав, а також і не повідомив суд про причини неможливості подання такого відзиву, а лише повідомив суд про відсутність у відповідача додаткових пояснень (доказів), тобто відповідач, як суб'єкт владних повноважень, фактично відмовився виконати вищевказані обов'язки щодо надання відзиву на позов з дотриманням вимог п.5 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України без поважних причин.

Окрім того, слід зазначити, що предметом спору у даній справі є протиправність дій відповідача по зарахуванню сплачених позивачем коштів в рахунок погашення податкового боргу, який виник до порушення справи про банкрутство, тобто в період дії мараторію, передбаченого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", проте жодного правового обґрунтування щодо зазначених позовних вимог, наданий відповідачем відзив від 11.09.2018р. не містить в порушення вимог п.5 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, що свідчить про небажання відповідача, як суб'єкта владних повноважень, виконувати свої функції, делеговані йому державою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем повторно не подано обґрунтованого відзиву на позов з дотриманням вимог п.5 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, витребуваного ухвалою суду від 10.09.2018р. без поважних причин, що є підставою для застосування до відповідача як учасника справи штрафу на підставі п.3 ч.2 ст.149 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Так, за вказані порушення нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено застосування заходів процесуального примусу.

За ст. 144 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Статтею 145 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заходами процесуального примусу є попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, привід, штраф.

Згідно п.3 ч.2 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за повторне чи систематичне неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

У відповідності до вимог ч.3 ст.149 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку невиконання процесуальних обов’язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

За викладених обставин, та враховуючи, що судом встановлено факт повторного неподання відповідачем - суб'єктом владних повноважень витребуваного судом обґрунтованого відзиву на позов з дотриманням вимог п.5 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України без поважних причин, суд приходить до висновку про наявність достатніх та обґрунтованих підстав для застосування до відповідача, як суб'єкта владних повноважень штрафу за повторне неподання витребуваних судом доказів без поважних причин у розмірі, встановленому ч.2 ст.149 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 26.09.2018р. становить 1841,00 грн.

Керуючись статтями 149, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) в дохід Державного бюджету України штраф у сумі 1841,00 грн. (одна тисяча вісімсот сорок одна грн. 00 коп.).

Стягувачем за даним виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Боржником за даним виконавчим документом є Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856).

Реквізити, на які підлягає сплаті штраф: р/р отримувача №31116106026007 УК у Печерському районі 21081100, код ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 21081100.

Строк пред'явлення ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законною сили.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, або протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали (у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини ухвали) відповідно до відповідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п. 15.1 п. 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва