Постанова № 76690103, 25.09.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2018 р. Справа№ 911/922/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Реуцька Т.О.

за участю представників:

від позивача: Коненко О.С.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

на ухвалу господарського суду Київської області

від 02.07.2018 (повний текст ухвали складено 02.07.2018)

у справі №911/922/18 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

до Державного підприємства "Завод порошкової металургії"

про стягнення 2731287,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2018 відмовлено у задоволенні заяви б/н від 19.06.2018 (вх. №199/18 від 21.06.2018) позивача - Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про забезпечення позову.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 02.07.2018 у справі №911/922/18. Вжити заходів по забезпеченню позову ПАТ "Київобленерго" до ДП "Завод порошкової металургії" про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію у справі №911/922/18, шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Державного підприємства "Завод порошкової металургії" в межах суми позову.

В апеляційній скарзі зазначено, що оскаржувана ухвала винесена без повного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи. Також в апеляційній скарзі скаржником викладено доводи щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, про які не було зазначено в заяві про забезпечення позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на ухвалу господарського суду Київської області від 02.07.2018 у справі №911/922/18; призначено справу до розгляду на 30.08.2018.

Згідно розпорядження Київського апеляційного господарського суду у справі №911/922/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/922/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на ухвалу господарського суду Київської області від 02.07.2018 у справі №911/922/18; призначено справу до розгляду на 25.09.2018.

В судове засідання апеляційної інстанції представник відповідача не з'явився.

Оскільки явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників справи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

ПрАТ „Київобленерго" звернулось до господарського суду Київської області із позовом до ДП „Завод порошкової металургії" про стягнення 2252657, 33 грн заборгованості за спожиту „активну" електроенергію, 229615, 09 грн заборгованості за спожиту „реактивну енергію" та отримані послуги, 159626,15 грн пені, 16487,56 грн 3 % річних, 72901,56 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання щодо оплати за активну електроенергію за договором про постачання електричної енергії №227 (о/р 220020592) від 12.03.2013.

21.06.2018 позивач звернувся до місцевого господарського суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Державного підприємства "Завод порошкової металургії" в межах суми 2252657,33 грн.

Обґрунтовуючи подану заяву, Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" зазначало, що відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі та не бажає повертати борг, існує ризик, що останній у будь-який час має можливість відчужити належне йому майно, яке знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, Промвузол, або витрачати кошти зі своїх розрахункових рахунків, що призведе до ускладнення або неможливості виконання рішення суду у майбутньому.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2018 відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про забезпечення позову. Суд виходив з того, що заявником у своїй заяві у відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74, ст. 136 ГПК України не було надано суду усіх належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність обставин, передбачених ст. 136 ГПК України, необхідних для забезпечення позову, а саме, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи заявника щодо перебування відповідача у скрутному матеріальному становищі не можуть вважатися належною підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Крім того вказані доводи не підтверджені належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про забезпечення позову, оскільки позивачем не зазначено достатніх обставин, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, та не надав належних та допустимих доказів на їх підтвердження.

При цьому в апеляційній скарзі скаржником викладено доводи щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, про які не було зазначено в заяві про забезпечення позову.

Викладені в апеляційній скарзі доводи щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, про які не було зазначено в заяві про забезпечення позову, не прийняті та не розглянуті судом апеляційної інстанції, оскільки вказані доводи не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування ухвали суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 02.07.2018 у справі №911/922/18 - без змін.

Матеріали оскарження ухвали господарського суду Київської області від 02.07.2018 у справі №911/922/18 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

К.В. Тарасенко

повний текст постанови складено на 26.09.2018