Рішення № 76689615, 20.09.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2955/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1

представник відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до приватного підприємства "СЦ-Сервіс-Центр Стрий" про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках та за рахунок вилучення готівки,

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до ПП "СЦ-Сервіс-Центр Стрий" про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках та за рахунок вилучення готівки.

Ухвалою від 10.07.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 03.08.2018 року було призначено справу до судового засідання за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 23.05.2018 року за відповідачем обліковується борг перед бюджетом по податку на прибуток у розмірі 31875,72 грн., який добровільно не сплачений відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову в судовому засіданні заперечувала, надала до суду письмовий відзив, у якому просила у задоволені позову відмовити. Відзив, обґрунтований тим, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту узгодженості податкового зобов’язання згідно податкового повідомлення – рішення від 30.04.2015 року - 23.09.2015 року. Крім того вказують, на те, що позивачем не вказано за який період проводиться розрахунок пені, на яку суму боргу проводиться нарахування пені, які докази подані на підтвердження дати виникнення податкового боргу – 23.09.2015 року. Вважає, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення пені після спливу 1095 денного строку з дня його виникнення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно довідки № 5422/9/13-01-17-08 від 24.05.2018 року Головного управління ДФС у Львівській області вбачається, що станом на 23.05.2018 року вбачається, що за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 755 995, 19 грн., в тому числі: податок на прибуток – 31 875, 72 грн., (штрафна санкція – 1020, 00 грн., пеня – 30 875, 72 грн.), податку на додану вартість – 724099, 47 грн., (пеня – 724099, 47грн.).

В позовній заяві позивач зазначає, що предмет позовних вимог із врахуванням ст. 102 Податкового кодексу України є податковий борг у розмірі 31 895, 72 грн., який складається з податку на прибуток приватного підприємства – 31 875, 72 грн.: 1020, 00 грн.- грошове зобов’язання, яке виникло на підставі податкового повідомлення – рішення від 30.04.2015 року № НОМЕР_1 , винесеного на підставі акту перевірки від 30.04.2015 року № 971/15-03/32053949), дата виникнення боргу 23.09.2015 року; 30 875, 72 грн.- пеня за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання (згідно зворотного боку облікової картки платника податку та довідки про заборгованість).

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цих Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 Податкового кодексу України.

Згідно п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Судом зобов»язувалось позивача надати докази на підтвердження факту узгодження податкового зобов’язання згідно податкового повідомлення – рішення від 30.04.2015 року № НОМЕР_1, позивачем надано копію повідомлення про вручення поштового відправлення не належної якості, з якої вбачається, що поштове відправлення вручено 16.07, однак якого року не можливо встановити, крім того не неможливо встановити , що саме було вручено. Позивача вдруге зобов»язувалось надати письмові докази, однак такі суду надані не були.

Суд вважає неналежним доказом повідомлення про вручення поштового відправлення, так як не містить інформації щодо предмету доказування. Інших доказів, які б підтвердили яке саме поштове відправлення було вручено відповідачу та коли не надано.

Як вбачається із наданої позивачем картки по податку на прибуток 23.09.2015 року у відповідача виник податковий борг згідно податкового повідомлення – рішення від 30.04.2015 року № НОМЕР_1.

Як встановлено у судовому засіданні відповідачем не оскаржувалось вищевказане податкове повідомлення-рішення, позивачем не обґрунтовано коли виник податковий борг.

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

При цьому, згідно пункту 95.1., пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України (в редакції на час звернення позивача до суду), контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Судом встановлено, що сума боргу, яка увійшла до предмету стягнення у даній справі складається з нарахованої пені на несвоєчасно сплаченого відповідачем вищезазначеного податкового зобов'язання. Відповідачем вказується, що податковий борг виник з 16.05.2015 року, так як податкове повідомлення-рішення отримано 04.05.2015 р., позивачем не спростовано дану обставину.

Позивач звернувся до суду про стягнення податкового боргу та пені 09.07.2018 року

При цьому, строк звернення позивача з позовом про стягнення суми боргу у відповідності до чинної на той час статті 99 КАС України (тепер стаття 122 КАС України) сплив, а тому контролюючий орган не має права звертатись до суду з вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму податкового боргу, після спливу 1095 денного строку з дня його виникнення.

Податковим кодексом України пеня визначена, як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, самі норми щодо порядку нарахування та сплати пені встановлені окремою Главою 12, у той час як штрафні (фінансові) санкції, штрафи передбачені Главою 11 «Відповідальність». Пеня, як спосіб забезпечення податкового боргу нараховується на суму податкового боргу, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання (при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків) або від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні (при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами) та закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, обов'язок сплати пені пов'язаний з обов'язком погашення податкового боргу.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об»єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України судові витрати стягненню із сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) до Приватного підприємства "СЦ-Сервіс-Центр Стрий" (вул. Шашкевича, буд. 21, м. Стрий, Львівська область, код ЄДРПОУ 32053949) про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках та за рахунок вилучення готівки – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційної адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 25 вересня 2018 року.

Суддя Кухар Н.А.