Рішення № 76689590, 18.09.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2433/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Василько А.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) до Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції (Сколівське відділення) Головного управління ДФС у Львівській області (далі – Стрийська ОДПІ (Сколівське відділення) ГУ ДФС у Львівській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.05.2018 року №0031604001 Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції (Сколівське відділення) Головного управління ДФС у Львівській області щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 17000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що податкове повідомлення-рішення контролюючого органу є безпідставним, необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що вказане рішення було винесено на підставі акта перевірки №13/273/4000/НОМЕР_1 від 04.05.2018 року при перевірці павільйону, розташованого за адресою с.Камянка, Сколівський район, що належить суб’єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 Висновки акту про порушення ним податкового законодавства є необґрунтованими, надуманими, базуються на припущеннях. Акт перевірки на місці перевірки не складався.

Ухвалою від 12.06.2018 року відкрито провадження та призначено підготовче засідання у справі на 12.07.2018 року.

12.07.2018 підготовче засіданні відкладене на 24.07.2018.

24.07.2018 року протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18.09.2018.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що позивач порушив вимоги ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме здійснив зберігання алкогольних напоїв в місцях не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання. Вважає, що перевіркою встановлено факт зберігання алкогольних напоїв у місці де здійснює свою господарську діяльність ОСОБА_1, а також той факт, що на момент проведення перевірки у позивача була відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, представника відповідача та свідка ОСОБА_3, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Стрийській об’єднаній державній податковій інспекції (Сколівське відділення) Головного управління ДФС у Львівській області, як приватний підприємець та здійснює підприємницьку діяльність згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 01.02.2017 року №24070000000002900 та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основний вид діяльності – роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям.

04.05.2018 року працівниками Головного управління ДФС у Львівській області відповідно до наказу від 04.05.2018 року №2696 та на підставі направлень №758, №759 від 04.05.2018 року здійснено перевірку з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами у магазині за адресою: с.Кам’янка, Сколівський район за результатами якої складено акт від 04.05.2018 року №13/273/4000/НОМЕР_1.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яке полягало у зберіганні в приміщенні павільйону за адресою: с.Кам’янка, Сколівський район, 10 (десять) пляшок пива «Львівське» ємністю 0,5 л. за відсутності довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв.

На підставі акту перевірки винесено 24.05.2018 року ГУ ДФС у Львівській області податкове-повідомлення рішення №031604001, яким позивачу нараховано фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 17000, 00 грн., за зберігання алкогольних напоїв в місці зберігання не внесеному до Єдиного реєстру (порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95 ВР від 19.12.1995 (далі - Закон № 481).

Відповідно до статті 15 Закону №481, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Частиною 2 статті 17 вказаного Закону №481 встановлена відповідальність за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 гривень.

Статтею 1 цього Закону визначено, що місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

За таких обставин, норми про зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру мають відношення до суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, їх виробляють чи отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб. Штрафні санкції за зберігання алкогольних напоїв у місцях не внесених до Єдиного реєстру можуть бути застосовані до суб'єктів, що здійснюють процес виробництва алкогольних напоїв, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями та вимушені зберігати алкогольну продукцію у певних місяцях.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 22.08.2018 року у справі №814/152/17.

Згідно матеріалів справи, оскаржуване у даній справі рішення винесене відповідачем на підставі акта перевірки № 13/273/4000/НОМЕР_1 від 04.05.2018 року. При обґрунтуванні спірного рішення зазначено, що в ході проведеної перевірки встановлено факт зберігання в магазині 10 (десяти) пляшок алкогольного пива «Львівське» ємністю 0,5 л в місці, яке не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання партій алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Позивач не здійснює оптовий і роздрібний продаж алкогольних напоїв і не має ліцензії на такий вид діяльності.

Крім того, позивач у судовому засіданні стверджував, що не зберігав і не реалізовував пиво «Львівське». Вказував, що перевіряючим було виявлено лише 2 пляшки медового безалкогольного напою. Зазначене у акті перевірки порушення є надуманим.

Судом допитано у якості свідка інспектора, який проводив фактичну перевірку – ОСОБА_3 Показання інспектора були досить суперечливими. Інспектор вказав, що етикеток на пляшках не було, кількість алкогольних напоїв визначалась орієнтовано, де знаходились дані пляшки він не пам’ятає і т.п.

Крім того, свідок зазначив, що фотографування місця зберігання алкогольної продукції не проводилося, акт з описом товару не складався.

З огляду на вищенаведене, суд проходить до висновку, що порушення зазначене в акті перевірки не підтверджується під час розгляду справи, а позиція позивача є не спростована відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У спірних правовідносин відповідач діяв не у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими суб’єктом владних повноважень.

Позов слід задоволити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.05.2018 року №0031604001 Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції (Сколівське відділення) Головного управління ДФС у Львівській області щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 17000 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.14, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.05.2018 року №0031604001 Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції (Сколівське відділення) Головного управління ДФС у Львівській області щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 17000 грн.

Стягнути з Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції (Сколівське відділення) Головного управління ДФС у Львівській області (82600, м.Сколе, вул.Княза Світослава, 5а, код ЄДРПОУ 39519683 ) за рахунок бюджетних асигнувань 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 (82600, Львівська область, Сколівський район, с.Кам’янка, вул.І.Франка, 3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 вересня 2018 року.

Суддя Крутько О.В.