Рішення № 76689479, 21.09.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1481/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)

адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 (27160, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Рівне, вул. Шевченка, 9, РНОКПП НОМЕР_1)

відповідач1: Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (73008, м. Херсон, Бориславське шосе, 46)

відповідач2: Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (25031, м. Кропивницький, вул. Автолюбителів, 2)

про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №168/18 від 27.03.2018 року та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №016229 від 02.05.2018 року.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що 27.03.2018 року він, керуючи вантажним автомобілем IVECO з напівпричепом, перевозив вантаж масою 18 тонн 392 кг. У цей час у м. Херсоні його автомобіль був зупинений працівниками Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки для проходження габаритно-вагового контролю, за результатами якого позивача повідомлено про відсутність порушень та дозволено подальший рух транспортного засобу. Однак, у квітні 2018 року позивач поштою отримав акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0000857 від 27.03.2018 року та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №168/18 від 27.03.2018 року, яким йому нараховано до сплати 648 євро. Згодом позивач отримав постанову управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу №016229 від 02.05.2018 року у розмірі 1700 грн. Позивач стверджує про незаконність цих рішень, посилаючись на те, що габаритно-ваговий контроль проводився відповідачем-1 необґрунтовано, з порушенням вимог законодавства, за допомогою вимірювального обладнання, яке не відповідає нормам та стандартам України. З цих підстав позивач просить суд визнати протиправними та скасувати спірні розрахунок та постанову.

Представник відповідачів подала до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, у якому зазначила, що 27.03.2018 року при проведенні рейдової перевірки державними інспекторами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки перевірено автомобіль марки IVECO, власником якого є позивач. За результатами перевірки встановлено перевищення нормативно допустимого осьового навантаження транспортного засобу, оскільки навантаження на одиночну вісь цього транспортного засобу склало 12,85 т при допустимих 11 т, що підтверджується чеком зважування, розрахунком, актом №0000857, актом перевірки №0435452. Цим актом також зафіксовано порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, а саме надання послуг з перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів, без оформлення дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами, тобто без оформлення обов'язкових документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". На цій підставі управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області відповідно до абз 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" винесено постанову про застосування фінансових санкцій №016229 від 02.05.2018 року, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн. Доводячи правомірність оскаржених позивачем розрахунку та постанови, представник відповідачів просила суд у задоволенні позову відмовити.

Правом подачі відповіді на відзив позивач не скористався.

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки IVECO, моделі STRALIS, 2007 року випуску, типу спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, об’єм двигуна 10308, реєстраційний номер НОМЕР_2, а також транспортного засобу марки FLIERL, моделі SDS 350, 2006 року випуску, типу н/причіп бортовий-Е, реєстраційний номер НОМЕР_3, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів. (а.с. 15).

Як свідчить товарно-транспортна накладна №Р632 від 26.03.2018 року, складена ПрАТ "Завод обважнювачів", вказаними транспортними засобами під керуванням водія ОСОБА_1 здійснювалося перевезення вантажу - наповнювача гігієнічного бентонітового для свійських тварин 0,315-0,63 мм вагою 18,392 т. Пункт навантаження товару - м. Костянтинівка Донецької області, пункт розвантаження – м. Одеса. (а.с. 19)

Посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на підставі направлення на перевірку №006681 від 23.03.2018 року у період з 26.03.2018 року по 01.04.2018 року проведено рейдову перевірку транспортних засобів усіх форм власності та видів діяльності, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом на автомобільній дорозі М-14 ОСОБА_2 - Мелітополь – Новоазовськ, щодо дотримання ними вимог чинного автотранспортного законодавства України. (а.с. 59)

У ході рейдової перевірки 27.03.2018 року здійснено габаритно-ваговий контроль належних позивачеві транспортних засобів марки IVECO, реєстраційний номер НОМЕР_2 та марки FLIERL, реєстраційний номер НОМЕР_3 та встановлено перевищення вагових обмежень осьових навантажень на другу одиничну вісь: замість нормативно допустимих 11 т фактичне навантаження становило 12,85 т.

За наслідками зважування транспортних засобів складено довідку №0019214 від 27.03.2018 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт №0000857 від 27.03.2018 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. (а.с. 22, 23)

На підставі цих документів відповідачем-1 сформовано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №168/18 від 27.03.2018 року до акту №0000857 від 27.03.2018 року, яким позивачу нараховано до сплати 648 євро. Згідно з цим розрахунком перевізник зобов’язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки. (а.с. 24)

Вказані документи позивач отримав поштою 07.04.2018 року. (а.с. 20 - 21, 67 - 68)

Також посадовими особами відповідача-1 складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №043552 від 27.03.2018 року, в якому зафіксовано порушення законодавства про автомобільний транспорт щодо надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме без оформлення дозволу, що дає право на рух транспортних засобів з перевищенням вагових обмежень дорогами України. Акт перевірки позивачем не підписаний. (а.с. 55)

Про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивач повідомлений відповідачем-2. (а.с.16 - 17, 56, 63-65)

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальник управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області виніс постанову про застосування адміністративного-господарського штрафу №016229 від 02.05.2018 року, якою на підставі абз.3 ч.1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (не оформлений дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів) з ФОП ОСОБА_1 стягнуто адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн. (а.с. 18,57)

Не погодившись з розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №168/18 від 27.03.2018 року та постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №016229 від 02.05.2018 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (надалі - Правила №30), які встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Пунктом 3 Правил №30 визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Згідно з пунктом 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" через центри надання адміністративних послуг.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 7 Правил №30 передбачено, що дозвіл видається на одноразовий проїзд великогабаритного та великовагового транспортного засобу. У разі здійснення постійних проїздів по одному маршруту тим самим транспортним засобом дозвіл може видаватися на кілька проїздів, але не більше ніж на три місяці.

Відповідно до пункту 25 Правил №30 забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" установлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі - Порядок №879).

Пунктом 3 цієї постанови Кабінету Міністрів України установлено, що дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України.

За визначенням, наведеним у підпункті 4 пункту 2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

За змістом пунктів 15-18, 20 Порядку №879, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).

У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред'явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до пункту 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

Згідно з пунктами 23, 24, 25 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням уповноваженого підрозділу Національної поліції.

Згідно з пунктом 26 Порядку №879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Відповідно до пункту 27 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Пунктом 28 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається.

Згідно з пунктами 30, 31 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

При визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 року №1007/1207, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за №215/24992, затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (надалі - Порядок №1007/1207).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1007/1207 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: 3) здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №422; 4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); 5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку.

Аналіз наведених законодавчих норм свідчить, що обов’язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи; перевізник - фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами; транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Як вбачається з матеріалів справи, посадові особи Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за результатами габаритно-вагового контролю, проведеного 27.03.2018 року під час рейдової перевірки належних позивачу транспортних засобів, якими здійснювалося перевезення вантажу по маршруту: м. Костянтинівка Донецької області - м. Одеса, встановили перевищення цими транспортними засобами нормативних вагових параметрів – навантаження на другу одиничну вісь склало 12,85 тони при нормативно допустимому 11 тон. Воднораз фактична маса транспортних засобів становила 35,20 тон при нормативно допустимій 40 тон.

Між тим, згідно з товарно-транспортною накладною №Р632 від 26.03.2018 року, яка супроводжувала вантаж та надавалася посадовим особам відповідача-1 під час проведення ними рейдової перевірки, перевезення вантажу здійснювалося автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_3 за замовленням ОСОБА_4 від вантажовідправника ПрАТ "Завод обважнювачів". (а.с. 19, 62)

Відтак, позивач не виступав перевізником при здійсненні перевезення вантажу з перевищенням нормативно вагових параметрів, установлених Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, а тому не повинен сплачувати плату за проїзд великовагового транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу. Отже визначення позивачу суми плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування, розрахованої відповідно до Порядку №879, є безпідставним.

Воднораз, всупереч вимогам пунктів 18, 23 Порядку №879 позивачу, як водію та власнику транспортних засобів, не було вручено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю, у якій був би зафіксований факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів транспортних засобів, та не надано можливість привести ці параметри у відповідність з установленими нормативами, зокрема шляхом переміщення вантажу по осям.

Відповідачами не надано суду доказів того, що належний позивачу транспортний засіб тимчасово затримувався у зв’язку з виявленими порушеннями установлених нормативів, як це передбачено пунктом 22 Порядку №879.

За таких обставин суд прийшов до висновку про незаконність оскаржуваного розрахунку, оскільки він складений відповідачем-1 внаслідок невірного встановлення особи перевізника в акті №0000857 від 27.03.2018 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Тому цей розрахунок як індивідуальний акт суб'єкта владних повноважень є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині слід задовольнити.

Вирішуючи позовну вимогу про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №016229 від 02.05.2018 року, винесеної відповідачем-2, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 3 частини 1 статті 60 цього Закону).

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт є видом адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб'єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності (ст.ст. 216, 217, 238, 239 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Оскільки, як установлено судом, позивач на час проведення рейдової перевірки 27.03.2018 року не мав статусу автомобільного перевізника при перевезенні вантажу по маршруту: м. Костянтинівка Донецької області - м. Одеса, а також не мав обов’язку отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, тому застосування до нього адміністративно-господарського штрафу на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за неоформлення такого дозволу є неправомірним.

За таких обставин суд прийшов до висновку про незаконність постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №016229 від 02.05.2018 року, тому вона є протиправною та підлягає скасуванню, а позов в цій частині також слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідачі у справі - Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки та управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області - не є розпорядниками бюджетних коштів, оскільки не є самостійними бюджетними установами, а є структурними підрозділами апарату Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальними органами.

Зважаючи на задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 1409,60 грн., слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з безпеки на транспорті.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №168/18 від 27.03.2018 року, складений Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки до акта №0000857 від 27.03.2018 року, щодо ОСОБА_1.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №016229 від 02.05.2018 року щодо ОСОБА_1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати на сплату судового збору в сумі 1409,60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_2