Ухвала суду № 76689387, 11.09.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 вересня 2018 року м. Київ № 810/4663/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши позовну заяву АТ "Сбербанк" до Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1, Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення ,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось АТ "Сбербанк" з позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1, Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву, суддя дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху у зв’язку з наступним.

Зі змісту адміністративного позову, суддя встановив, що позивач оскаржує рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексними номерами №№33848699, 33848850, 33850345, 33848926, 33850233 від 14.02.2017 року. В адміністративному позові позивач стверджує, що про порушення своїх прав, а саме про оскаржувані рішення державного реєстратора від 14.02.2017, дізнався лише 17.05.2018, згідно інформації сформованої з Державного реєстру прав на нерухоме майна та Реєстру прав.

Повідомлені позивачем обставини щодо моменту визначення, коли саме йому стало відомо про порушення своїх прав оспорюваною постановою, суд ставить під сумнів, за умови відсутності додаткових пояснень та належних обґрунтувань.

Так, порівняльний аналіз термінів “дізнався” та “повинен був дізнатись”, що містяться у статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про встановлення чинним процесуальним законодавством презумпції можливості та обов’язку особи знати про стан своїх прав, а тому самого лише посилання на момент, коли особа для себе з’ясувала, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням її прав у сфері публічних правовідносин, недостатньо.

Виходячи із закріпленої у КАС України презумпції можливості та обов’язку особи знати про стан своїх прав, доведенню також підлягає факт, що позивач не міг дізнатися про порушення свого права, що прямо випливає із загального правила про обов’язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Подібну правову позицію висловив Верховний Суд України у справі №6-17цс17.

В тексті позовної заяви представник позивача стверджує, що позивач листом за вих. №351/5/28-2 від 16.01.2017 року на підставі інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованої станом на 08.02.2016 рік, повідомив Корольовський ВДВС про те, що за ОСОБА_2 значиться наступне майно: земельна ділянка загальною площею 0,12 га, кадастровий номер 3222783201:01:021:0124, що знаходиться за адресою: с. Копилів Макарівського р-ну Київської області; - земельна ділянка загальною площею 0,12 га, кадастровий номер 3222783201:01:021:0120, що знаходиться за адресою: с. Копилів Макарівського р-ну Київської області; - земельна ділянка загальною площею 0,12 га, кадастровий номер 3222783201:01:021:0132, що знаходиться за адресою: с. Копилів Макарівського р-ну Київської області; - земельна ділянка загальною площею 0,12 га, кадастровий номер 22783201:01:021:0128, що знаходиться за адресою: с. Копилів Макарівського р-ну Київської області; - земельна ділянка загальною площею 0,12 га, кадастровий номер 3222783201:01:021:0130, що знаходиться за адресою: с. Копилів Макарівського р-ну Київської області.

08.02.2016 позивач на підставі інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованої станом на 08.02.2016 рік, дізнався про наявність земельних ділянок у боржника.

Через 11 місяців позивач звернувся до Корольовського ВДВС направивши листа №351/5/28-2 від 16.01.2017 року.

Згодом, через більш ніж 1 рік і два місяці у зв'язку із відсутністю будь-яких відомостей здійснення державним виконавцем виконавчих дій, 30.03.2018 року направив скаргу на бездіяльність державного виконавця.

За таких обставин суддя переконаний, що починаючи з 14.02.2017 позивач у силу свого правового статусу у спірних правовідносинах мав можливість та повинен був отримати відомості про стан виконавчого провадження та правове становище земельних ділянок. Водночас, будь-яких доказів або пояснень щодо причин, з яких позивач протягом більше ніж 1 рік не вчиняв дій по з’ясуванню стану виконавчого провадження та правового стану земельних ділянок, позивачем не зазначено.

Суддя зазначає, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Водночас доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поновлення процесуального строку без об’єктивної наявності виключних підстав та наведення відповідних причин є порушенням принципу правової визначеності та порушує права учасників справи на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, в рішенні у справі “Пономарьов проти України” (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча саме національним судам, перш за все, належить приймати рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

З урахуванням викладеного, позивачеві слід навести обставини, що свідчать про відсутність у АТ "СБЕРБАНК" об’єктивної можливості дізнатись про рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексними номерами №№33848699, 33848850, 33850345, 33848926, 33850233 від 14.02.2017 року з огляду на презумпцію можливості та обов’язку особи знати про стан своїх прав.

Вимогами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Проте, подана позовна заява та долучені до неї документи не містять таких відомостей про поважність причин пропуску строку звернення до суду і не дають можливості встановити, чи є підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

У зв’язку з наведеним суддя вважає за необхідне витребувати від позивача письмове обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду, та, за необхідності, клопотання про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим адміністративним позовом, якщо такий строк було пропущено з поважних причин.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказані недоліки повинні бути усунуті у п'ятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду доказів отримання оскаржуваної постанови та письмове обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду, та, за необхідності, клопотання про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим адміністративним позовом, якщо такий строк було пропущено з поважних причин. Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву АТ "Сбербанк" до Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.

Встановити позивачеві п'ятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали, шляхом подання до суду доказів отримання оскаржуваної постанови та письмове обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду, та, за необхідності, клопотання про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим адміністративним позовом, якщо такий строк було пропущено з поважних причин.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві та його представнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лиска І.Г.