Ухвала суду № 76689264, 20.09.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про залишення позовної заяви без розгляду двічі не з'явився)

20 вересня 2018 року м. Житомир справа № 806/2321/18

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В.

за участю представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов"язання повторно розглянути заяву про прийняття рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов"язання повторно розглянути заяву про прийняття рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

Ухвалою від 29.05.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 02.07.2018.

02.07.2018 розгляд справи відкладено у зв"язку з відрядженням судді на 16.07.2018.

16.07.2018 у судовому засіданні оголошено перерву для надання додаткових доказів до 24.07.2018.

Протокольною ухвалою суду від 24.07.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 28.08.2018.

28.08.2018 позивачем через канцелярію суду подана заява про залишення позовної заяви без розгляду та повернення доданих до позову документів.

Ухвалою від 28.08.2018 заяву ОСОБА_3 про залишення без розгляду позовної заяви повернуто без розгляду.

В судові засідання, призначені на 28.07.2018р., 20.09.2018 року позивач не прибула, причини неявки суду не повідомила про час, дату та місце розгляду справи повідомлена вчасно і належним чином, про свідчать розписка та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Судову повістку про виклик в судове засідання на 12:00 20.09.2018 позивач отримала 06.09.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 94), однак в судове засідання не з'явилася. Причини неявки до суду не повідомила. Клопотань не надіслала.

Отже, про судові засідання, призначені на 28.08.2018 та 20.09.2018, позивач повідомлена вчасно та належним чином. Проте, доказів поважності причин неприбуття у судове засідання не надано, як і завчасного повідомлення про їх наявність, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що має місце повторна неявка позивача у судове засідання без поважних причин.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечувала проти залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно зі ч.1,2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають рівні процесуальні права і обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Отже, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

З метою дотримання встановлених процесуальним законом строків розгляду адміністративних справ та перешкоджання проявам зловживання процесуальними правами, враховуючи принципи рівності учасників судового процесу та диспозитивності, Кодекс адміністративного судочинства України рівною мірою передбачає негативні наслідки для учасників судового процесу, як для відповідача, так і для позивача.

Відповідно до ч.5 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, підставою для залишення позовної заяви без розгляду є повторна неявка належним чином повідомленого позивача без поважних причин та відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності, якщо його відсутність перешкоджає розгляду справи.

При цьому, вимоги ч.5 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України перешкоджають позивачеві зловживати своїми процесуальними правами та штучно затягувати розгляд справи. Можливість неприбуття у судове засідання без поважних причин призводитиме до порушення законодавчо встановлених строків розгляду справ та матиме негативний вплив на ефективність судочинства.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході її розгляду, предметом оскарження є дії Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області щодо відмови, викладеної у листах від 15.03.2018 № Ч-809/0-1215/0/22-18 та від 08.05.2018 №Ч-2972/0-2434/0/22-18, у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою та зобов"язання відповідача прийняти рішення про надання такого дозволу. Зокрема, в обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що просить зобов"язати надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку розміром 0,8 га, яка складається із земельної ділянки розміром 0,65 га, що перебувала в користуванні її покійного чоловіка, та із земельної ділянки розміром 0,15 га, яка раніше перебувала у користуванні її сім"ї. На вказані земельні ділянки Миролюбівською сільською радою надано їй погодження на приватизацію.

Разом з тим, оглядом в судовому засіданні оригіналів заяв позивача та доданих до них документів, за наслідками розгляду яких прийняті спірні відмови, встановлено, що до вказаних заяв додані графічні матеріали, в яких зазначені різні земельні ділянки.

Тому, з метою визначення позивачем своїх позовних вимог щодо конкретної земельної ділянки, на яку вона просить зобов"язати надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, за її клопотанням судом в судовому засіданні була оголошена перерва.

Однак, як вже зазначалося, позивач до суду не прибула та будь-якої заяви щодо конкретизації своїх позовних вимог до суду не надала, тому ця обставина є перешкодою для розгляду даної справи без участі позивача.

Відповідно до ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. При цьому, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_4 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

При цьому, суд враховує, що за приписами Кодексу адміністративного судочинства адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку. В розумінні п. 11 ч.1 ст. 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява залишається без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Залишення позову без розгляду на підставі ст. 240 ч.1 п. 4 КАС України, не перешкоджає позивачеві повторно звернутися до адміністративного суду в загальному порядку (стаття 240 частина 4 КАС України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду.

Керуючись ч.5 ст.205, статтями 240, 256 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов"язання повторно розглянути заяву про прийняття рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 КАС України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду за правилами встановленими статтями 295 - 297 КАС України.

Повний текст ухвали складено 25.09.2018

Суддя О.В. Капинос