Рішення № 76689093, 13.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 р. Справа№805/4584/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасенка І.М.,

при секретарі судового засідання: Ковальовій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Харківський метисний завод» до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування картки (рішення) № UA 807190/2018/00056, протоколу № 0563/80700/18 від 27.03.2018 року, повернення безпідставно сплачених антидемпінгового мита та надмірно сплаченого ПДВ у сумі 355723,29 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Харківський метисний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування картки (рішення) № UA 807190/2018/00056, протоколу № 0563/80700/18 від 27.03.2018 року, повернення безпідставно сплачених антидемпінгового мита та надмірно сплаченого ПДВ у сумі 355723,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Харківською митницею ДФС України було складено протокол про порушення митних правил від 27.03.2018 року № 0563/80700/18 та направлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № UA 807190/2018/00056, посилаючись на те, що опис товару підпадає під Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.12.2017 року № АД-382/2017/4411-05 та підлягає застосуванню антидемпінгового мита. Внаслідок вищевказаних дій, позивачем було сплачені антидемпінгове мито та надмірно сплачений ПДВ на загальну суму 355723,29 грн. за деклараціями № UA807190/2018/005650 від 27.03.2018 року (антидемпінгове мито – 151911,47 грн. та переплачене ПДВ – 30382,30 грн., загалом переплата за декларацією 182293,77 грн.) та № UA807190/2018/007285 від 18.04.2018 року (антидемпінгове мито – 144524,60 грн. та переплачене ПДВ – 28904,93 грн., загалом переплата за декларацією становить 173429,53 грн.)

Позивач не згоден зі складеним протоколом про порушення митних правил від 27.03.2018 року № 0563/80700/18 та рішенням про направлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807190/2018/00056.

Просить визнати протиправною та скасувати картку (рішення) про відмову) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807190/2018/00056; визнати протиправним та скасувати протокол про порушення митних правил від 27.03.2018 року № 0563/80700/18; повернути безпідставно сплачені антидемпінгове мито на надмірно сплачений ПДВ на загальну суму 355723,29 грн. за деклараціями № UA807190/2018/005650 від 27.03.2018 року та № UА807190/2018/007285 від 18.04.2018 року.

20 червня 2018 року відкрито провадження по справі, та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року судом вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

05 вересня 2018 року, позивач зменшив свої позовні вимоги, просив визнати протиправною та скасувати картку (рішення) про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807190/2018/00056 та повернути безпідставно сплачені антидемпінгове мито та надмірно сплачений ПДВ на загальну суму 355723, 29 грн. за деклараціями № UA807190/НОМЕР_1 від 27.03.2018 року та № UA807190/2018/007285 від 18.04.2018 року.

Представники сторін до судового засідання не з’явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, просили розглядати справу за їх відсутності.

Представник відповідача надіслав на адресу суду відзив на адміністративний позов, в якому вказав на необґрунтованість та безпідставність позовної вимоги ПрАТ «Харківський метисний завод» повернути безпідставно сплачені антидемпінгове мито та надмірно сплачений ПДВ на загальну суму 355723,29 грн. за деклараціями № UA807190/2018/005650 від 27.03.2018 року та № UA807190/2018/007285 від 18.04.2018 року, у зв’язку із чим така вимога не може бути задоволена. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог ПрАТ «Харківський метисний завод» в повному обсязі.

Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Позивач – приватне акціонерне товариство «Харківський метисний завод» зареєстровано як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 00223220.

07 вересня 2017 року між Акціонерним товариством «Оскольський електрометалургійний комбінат» та Приватним акціонерним товариством «Харківський метисний завод» було укладено контракт № СХМЗ-333094 від 07 вересня 2017 року, предметом якого було постачання продукції в номенклатурі, кількості та в терміни визначені та узгоджені Доповненнями (специфікаціями).

В подальшому між сторонами було укладено Специфікацію від 23.01.2018 року номер 5 у якій визначалася 100% передоплата та постачання на станцію призначення Залютіно Південної залізниці товару, зокрема: сортовий прокат 16-В1-НДМ-ГОСТ2590-2006-/2ГП-М1-ТВ1-ГОСТ1050-2013 діаметром 16 мм, 17-в1-НМД-ГОСТ2590-2006/10-2ГП-М1-ТВ1-ГОСТ1050-2013 діаметром 17 мм.

На виконання вказаних домовленостей позивача з контрагентом – АТ «Оскольський електрометалургійний комбінат» на підставі виставлених останнім рахунків, було здійснено відповідні оплати, а в подальшому контрагентом позивача було здійснено постачання обумовленого товару до станції Залютіно Південної залізниці.

28 лютого 2018 року уповноваженою особою Приватного акціонерного товариства «Харківський метисний завод» ОСОБА_1 (наказ про призначення від 20.09.2017 року номер 60) було подано до митного поста «Харків – автомобільний» Харківської митниці ДФС для митного контролю та митного контролю та митного оформлення ЕМД типу ІМ 40АА №807190/2018/003810 на товар «Сталь вуглецева (нелегована). Прутки гарячекатані, вільно укладені в бухти, вироблені з вуглецевої, нелегованої сталі, круглого поперечного перерізу діаметром 16 мм та 17 мм, з масовою часткою вуглецю менш як 0,25% марка сталі 10, не із брухту. Прутки нелегованої сталі гарячекатані моток 16-В1-НМД-ГОСТ2590-2006-/2ГП-М1-ТВ1-ГОСТ1050-2013 діаметром 16 мм – 32,125 тн. 17-В1-НМД-ГОСТ2590-2006/10-2ГП-М1-ТВ1-ГОСТ1050-2013 діаметром 17 мм – 29,790 тн. Загальнопромислового призначення. Виробник ВАТ «ОЕМК». Країна виробництва RU. Торгівельна марка «METALLOINVEST OEMK». Товар проходження з Росії.

Митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (основний метод). На підтвердження заявленої митної вартості позивач надав примірники наступних документів: Сертифікат якості № 0607631 від 22.02.2018 року круг 17 мм; сертифікат якості № 0607632 від 22.02.2018 року круг 16 мм; Пакувальний лист № 0168481 від 22.02.2018 року; Рахунок – фактура (інвойс) № 470529 від 22.02.2018 року; залізнична накладна № 24855321 від 22.02.2018 року; Банківські платіжні доручення, що стосуються товару № 16 від 27.11.2017 року та № 2 від 08.02.2018 року; Комерційна пропозиція виробника товару № 398КД/137 від 23.01.2018 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений державним підприємством «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» № 443 від 27.02.2018 року; Специфікація № 5 від 23.01.2018 року до контракту від 07.09.2017 року № СХМЗ-333094; Контракт № СХМЗ-333094 від 07.09.2017 року; Митна декларація країни відправлення 10101101/220218/0000828 від 22.02.2018 року; Митна декларація UA807190/2018/003810 від 28.02.2018 року.

В процесі здійснення митного контролю системою управління ризиків було згенеровано форму контролю щодо правильності класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_2, правильність класифікації та кодування якого було підтверджено УАМП Харківської митниці ДФС 23 березня 2018 року.

Одразу після отримання підтвердження класифікації товару, 23 березня 2018 року Відповідачем було направлено запит до відділу митно – тарифного регулювання УАМП щодо перевірки застосування до вищезазначеного товару антидемпінгового мита. У відповідь на запит було повідомлено, що правильність справлення митних платежів за митною декларацією не підтверджено та зазначено, що опис товару підпадає під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.12.2017 року № АД-382/2017/4411-05.

В подальшому, в зв’язку з вищевикладеним, Харківською митницею ДФС України було складено протокол про порушення митних правил від 27.03.2018 року № 0563/80700/18 та направлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807190/2018/00056, посилаючись на те, що опис товару підпадає під Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.12.2017 року № АД-382/2017/4411-05 та підлягає застосуванню антидемпінгового мита.

Крім того позивачем було сплачено антидемпінгове мито та надмірно сплачений ПДВ на загальну суму 355723,29 за деклараціями № UA807190/2018/005650 від 27.03.2018 року (антидемпінгове мито – 151911,47 грн. та переплачене ПДВ – 30382,30 грн., загалом переплата за декларацією 182293,77 грн.) та № UA807190/2018/007285 від 18.04.2018 року (антидемпінгове мито – 144524,60 грн. та переплачене ПДВ – 28904,93 грн., загалом переплата за декларацією становить 173429,53 грн.).

Відповідно до контракту № СХМЗ-333094 від 07 вересня 2017 року та Специфікація № 5 до нього, позивач звернувся до відповідача з митною декларацією, в якій зазначив опис товару: «Сталь вуглецева (нелегована). Прутки гарячекатані, вільно укладені в бухти, вироблені з вуглецевої, нелегованої сталі, круглого поперечного перерізу діаметром 16 мм та 17 мм, з масовою часткою вуглецю як 0,25%, марка сталі 10, не із брухту. Прутки нелегованої сталі гарячекатані моток 16-В1-НМД-ГОСТ2590-2006-/2ГП-М1-ТВ1-ГОСТ1050-2013 діаметром 16 мм – 35,125 тн. 17-В1-НМД-ГОСТ2590-2006/10-2ГП-М1-ТВ1-ГОСТ1050-2013 діаметром 17 мм – 29,790 тн.».

Відповідно до висновку Харківського управління з питань експертиз Департаменту податкових та митних експертиз ДФС України № 142008800-0325 від 22.03.2018 року надані для дослідження матеріальними являються прутками з вмістом вуглецю відповідно наданих сертифікатів якості, арматурний прокат (арматура) чи катанка не підтверджено.

Відповідно до Рішення міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.12.2017 року № АД-382/2017/4411-05 та Повідомлення «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації», остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару з Російської Федерації у розмірі 15,21%.

Відповідно до вищевказаного рішення та повідомлення, остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в України товару походження з Російської Федерації мають такий опис: «АРТМАТУРНИЙ ПРОКАТ (АРМАТУРА) ДІАМЕТРОМ ВІД 6 ДО 40 ММ (ВКЛЮЧНО) ТА КАТАНКА ДІАМЕТРОМ ВІД 5,5 ДО 14 ММ (ВКЛЮЧНО), що класифікується згідно з УКТЗЕД за кодами 7213100000,7213911000, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_2, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23».

Однак Висновок Харківського управління з питань експертиз Департаменту податкових та митних експертиз ДФС України № 142008800-0325 від 22.03.2018 року не містить відомостей, що вказаний товар відноситься до арматурного прокату (арматури) діаметром від 6 до 40 мм включно або катанки діаметром від 5,5 до 14 мм включно.

Отже, рішення відповідача ґрунтується на неправомірному висновку, оскільки позивачем не було порушено жодних митних правил.

28 березня 2018 року позивач звернувся до незалежної лабораторії ВЦ «УкрНДІМет» Державне підприємство «УкрНТЦ «ЕНЕРГОСТАЛЬ» (атестат акредитації НААУ № 2Т459 від 12.12.2017 року) з метою отримання незалежного висновку, який міститиме відомості про діаметр, хімічний склад та властивості товару, а також чи відноситься товар до арматурного прокату (арматур) чи катанки.

Згідно висновку незалежної лабораторії ВЦ «УкрНДІМет» ДП «УкрНТЦ «ЕНЕРГОСТАЛЬ» № 17в від 06.04.2018 року, товар не відноситься до арматурного прокату (арматури) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та не відноситься катанки діаметром від 5,5 до 14 мм (включно).

Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із статтею 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною другої статті 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 53 МК, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п’ятої статті 53 МК, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Крім цього, відповідно до частини шостої статті 54 МК, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень статті 53, частин першої, другої та п’ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов’язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 31 березня 2015 року №21-53а15 та №21-127а15.

При цьому суд звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

З аналізу приведених норм також вбачається наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.

Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують число визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз викладених статей свідчить про обов'язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 (справа № 21-498а15).

Як вбачається з матеріалів справи, надані відповідачем пояснення та документи не містять жодного доказу, яким би підтверджувалося, що товар є арматурним прокатом (Арматурою) діаметром від 6 до 40 мм (включно) чи катанкою діаметром 5,5 до 14 мм (включно). А отже, останнім не доведено, що товар підпадає під дію Рішення міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.12.2017 року № АД-382/2017/4411-05 та підлягає до застосування антидемпінгового мита.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 275 МК України, антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Проте, товар, який зазначений в декларації відповідно до висновку експерта та зазначених вище і доданих до позову документів, не підпадає під дію вказаної норми статті.

Крім того, в силу положень статтей 627, 628Цивільного кодексу України є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять: умови (пукти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі №21-91а12 та від 11.09.2012 у справі №21-262а12.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ПрАТ «Харківський метисний завод» митної вартості товару судом не встановлено.

Крім того, суд зазначає, що під час проведення митного контролю задекларованих товарів, за результатами застосування системи управління ризиками, використання якої передбачено статтями 320, 337, 361 – 363 МК України, було сформовано перелік наступних митних формальностей, що передбачено Класифікатором митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками: 202-1 – проведення часткового митного огляду – з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації. За 28 днів уповноваженими особами відповідача, що ним не було під час розгляду справи також спростовано, не було вчинено жодних дій по опису товару (включаючи запити в спеціалізовані лабораторії), відповідач не отримав жодного висновку чи іншого документу на підтвердження того, чи є товар арматурою чи катанкою.

В зв’язку з чим, позивач, був змушений понести додаткові витрати (простій і охорона з боку Укрзалізниці, штрафи з боку російського власника вагону, простій і збитки виробництва, неможливість скомплектувати своєчасне законтрактоване відвантаження метизів) задля мінімізації збитків, шляхом оплати незаконного мита та в подальшому звернення до суду, щоб не допустити повної зупинки підприємства. Внаслідок незаконних дій відповідача, ПрАТ «Харківський метисний завод» було сплачено антидемпінгове мито та надмірно сплачений ПДВ на загальну суму 355723, 29 грн. за деклараціями № UA807190/2018/005650 від 27.03.2018 року (антидемпінгове мито – 151911,47 грн. та переплачене ПДВ – 30382, 30 грн., загалом переплата за декларацію 182293,77 грн.) та № UA807190/2018/007285 від 18.04.2018 року (антидемпінгове мито – 144524,60 грн. та переплачене ПДВ – 28904,93 грн., загалом переплата за декларацією становить 173429,53 грн.).

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб’єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Харківський метисний завод» до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування картки (рішення) № UA 807190/2018/00056, повернення безпідставно сплачених антидемпінгового мита та надмірно сплаченого ПДВ у сумі 355723,29 грн. – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку (рішення) про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807190/2018/00056.

Повернути безпідставно сплачені антидемпінгове мито та надмірно сплачений ПДВ на загальну суму 355723,29 грн. за деклараціями № UA807190/2018/005650від 27.03.2018 року та № UA807190/2018/007285 від 18.04.2018 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Харківський метисний завод» (84205, Донецька, м. Дружківка, вул. Гаврилівська, 2/54, код ЄДРПОУ 39534151) суму сплаченого судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 61003, м. Харків, вул. Короленка, 16б, код ЄДРПОУ 39534151) на користь приватного акціонерного товариства «Харківський метисний завод» (місцезнаходження: 84205, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 00223220), судовий збір у розмірі 7097 (сім тисяч дев’яносто сім) грн. 86 коп.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена у судовому засіданні 13 вересня 2018 року.

Повний текст рішення виготовлений 24 вересня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тарасенко І.М.