Рішення № 76688798, 27.08.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року Справа № 804/3567/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Бузякові М.Р.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" (далі - ТОВ "ПРОМИСЛОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ЕНЕРГО-ІНВЕСТ", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач), в якій просить (з урахуванням клопотання про виправлення помилки у тексті позовної заяви та уточненої позовної заяви):

- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України оформлене квитанцією від 06.12.2017 року, документ J1201209, реєстраційний номер документу: НОМЕР_1 про зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №260 від 27.11.2017 року, до податкової накладної №439 від 28.08.2017 року, та рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.12.2017 року №403883/33612250;

- зобов'язати ДФС України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №260 від 27.11.2017 р. до податкової накладної №439 від 28.08.2017 року подану ТОВ "ПРОМИСЛОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позову зазначено, що комісією ДФС України прийнято рішення №403883/33612250 від 13.12.2017 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Позивач вважає його протиправним, оскільки відповідно до положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не було визначено які саме документи не відповідали вимогам Закону. Таким чином, посилання відповідача на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Ухвалою суду від 22.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

14.06.2018 року представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що рішення від 13.12.2017 року №403883/33612250 комісії ДФС України прийнято правомірно, оскільки підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, встановлених ПК України. Таким чином, надані платником податку копії документів, не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Також відповідач зазначив, що питання реєстрації податкових накладних в реєстрі є дискреційною функцією фіскального органу.

18.06.2018 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив, у якій підтримав позицію, викладену в позовній заяві.

18.06.2018 року перенесено підготовче засідання на 02.07.2018 року для надання додаткових доказів; 02.07.2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 18.07.2018 року; 18.07.2018 року перенесено розгляд справи на 01.08.2018 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондар М.В. у відрядженні; 01.08.2018 року перенесено розгляд справи на 27.08.2018 року, у зв'язку з відсутністю електроенергії у Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

За письмовою згодою представника позивача розгляд справи по суті відбувся 27.08.2018 року після закінчення підготовчого засідання.

В судовому засіданні 27.08.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

ТОВ "ПРОМИСЛОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ЕНЕРГО-ІНВЕСТ", зареєстровано як юридична особа 16.06.2005 року та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Між ТОВ "ПРОМИСЛОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" (покупець) та LLC “Rustavi Steel” (постачальник) укладено контракт від 21.01.2013 року №01-10/13UK, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити, товарно-матеріальні цінності, асортимент, кількість, одиниці виміру, ціна та якісні характеристики зазначені у додатках (специфікаціях) до цього контракту (а.с. 27-30).

Додатковою угодою №22 від 25.12.2016 року продовжено строк дії контракту від 21.01.2013 року №01-10/13UK до 31.12.2017 року (а.с. 31).

На підтвердження виконання умов контракту позивачем надано специфікацію №80 від 24.11.2016 року (товар, мовою оригіналу “трубы т/д бесшовные стальные гладкие 325*12 ГОСТ 8732-78, 219*7 ГОСТ 8732-78, 325*8 ГОСТ 8792-78, 245-8,9 ГОСТ 632-80, 325*10 ГОСТ 8732-78, 377*12 ГОСТ 8732-78, 426*14 ГОСТ 8732-78), вантажну митну декларацію №110100001/2017/201924 від 31.01.2017 року, сертифікат якості №22 від 20.01.2017 року, сертифікат походження товару: мовою оригіналу “трубы стальные бесшовные гладкие 219*7мм”, специфікацію на товар: мовою оригіналу “трубы стальные бесшовные гладкие 219*7мм”.

Послуги з декларування та митного оформлення вказаного товару здійснено ФОП ОСОБА_2 на підставі договору доручення від 11.03.2015 року №01/110315, який укладений між ТОВ “ПРОМИСЛОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ЕНЕРГО -ІНВЕСТ” (довіритель) та ФОП ОСОБА_2 (повірений) (а.с. 38-41).

На підтвердження виконання умов договору від 11.03.2015 року №01/110315 позивачем надано рахунок на оплату №18 від 31.01.2017 року на суму 2400 грн., видаткову накладну №18 від 31.01.2017 року на суму 2400 за оформлення ВМД №201924, МДЗ (1).

Послуги з прийому та диспетчеризації автотранспорту здійснювались на підставі договору №108 від 28.10.2016 року, укладеного між ФОП ОСОБА_3 (виконавець) та ТОВ “ПРОМИСЛОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ЕНЕРГО-ІНВЕСТ” (замовник), за умовами якого виконавець надає, а замовник приймає та оплачує надані послуги з прийому та диспетчеризації автотранспорту, а саме розміщення та надання інформації з прибуття та місця знаходження автотранспорту замовника на території автопорту (а.с. 44-45)

На виконання умов договору №108 від 26.10.2016 року позивачем надано акт надання послуг №798 від 31.01.2017 року на суму 1882 грн., рахунок на оплату №178 від 31.01.2017 року на суму 1882 грн.

Перевезення товару здійснювалось на підставі договору транспортного експедирування та перевезення №2312П від 23.12.2014 року, укладеного між ПП “ДНІПРО-ТРЕЙД” (перевізник) та ТОВ “ПРОМИСЛОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ЕНЕРГО-ІНВЕСТ” (клієнт), за умовами якого клієнт доручає, а перевізник зобов'язується за винагороду від свого імені та за рахунок клієнта організувати надання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів (48-50).

Додатковою угодою №1 від 21.12.2015 року продовжено строк дії договору від 23.12.2014 року №2312П до 31.12.2017 року (а.с. 51).

На виконання вказаного договору позивачем надано заявку на перевезення №19/01 від 19.01.2017 року, міжнародну товарно-транспортну накладну від 20.01.2017 року, документ щодо пропуску товару через митний кордон від 25.01.2017 року, уніфіковану митну квитанцію МД-1 серія 80714Л №0002615 від 25.01.2017 року, лист №118/1 від 30.01.2017 року від 30.01.2017 року від позивача до директора ПП “ДНІПРО-ТРЕЙД” щодо прохання здійснити відвантаження трубної продукції за адресою м. Дніпро, вул. Гаванська, 2, рахунок на оплату №7 від 25.01.2017 року на суму 20 000 грн., акт надання послуг №7 від 31.01.2017 року на суму 20 000 грн.

Придбаний товар за контрактом від 21.01.2013 року №01-10/13UK зберігався на складі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 2 на підставі договору зберігання товарно-матеріальних цінностей №1С від 05.01.2015 року, укладеного між ТОВ виробничо-комерційна фірма “МЕРИДІАН” (зберігач) та ТОВ “ПРОМИСЛОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ЕНЕРГО-ІНВЕСТ” (власник) (а.с. 59-60).

Додатковою угодою №1 від 31.12.2015 року продовжено строк дії договору №1С від 05.01.2015 року до 31.12.2018 року (а.с.62).

Відповідно до акту передачі майна на відповідальне зберігання від 31.01.2017 року позивачем передано на зберігання зберігач товар: мовою оригіналу: “трубы стальные бесшовные 219*7”.

28.08.2017 року між ТОВ “ПРОМИСЛОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ЕНЕРГО-ІНВЕСТ” (постачальник) та ТОВ “ТЕРМОПОЛ УКРАЇНА” (покупець) укладено договір поставки №2808-Т, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити на адресу покупця продукцію, а покупець прийняти та оплатити товар, асортимент, кількість та ціна яка вказана у специфікаціях, які оформлені як додатки до договору (а.с. 64-66).

Відповідно до додатку №1 від 28.08.2017 року постачальник зобов'язується поставити покупцю товар: мовою оригіналу “трубы бесшовные, круглого поперечного перереза, без фитингов, без резьбы и тепловой изоляции, стальные, диаметр 219*7” загальною вартістю 312 936 грн., в тому числі ПДВ 20% - 52 156 грн. (а.с. 67).

Позивачем складено видаткову накладну №РН-0000840 від 28.08.2017 року на загальну суму 303916,08 грн., в тому числі ПДВ - 50652,68 грн., на підставі якої товар передано покупцю, в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності №4 від 28.08.2017 року.

28.08.2017 року на дату виникнення податкових зобов'язань позивачем складено та 13.09.2017 року зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №439 на загальну суму 303 916,08 грн., в тому числі ПДВ 20% - 50 652,68 грн. (а.с. 17).

17.10.2017 року позивач звернувся до ТОВ “ТЕРМОПОЛ УКРАЇНА” з листом-вимогою №0409, у якому зазначив, що згідно додатку №1 від 28.08.2017 року до договору №2808-Т від 28.08.2017 року оплата за товар здійснюється покупцем протягом 30 робочих днів з дати підписання цього договору. Останнім днем сплати по вказаному додатку ж 10.10.2017 року. Враховуючи наведене, ТОВ “ПРОМИСЛОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ЕНЕРГО-ІНВЕСТ” виконати умови договору та сплатити заборгованість у сумі 303 916,08 грн. (а.с.71).

У відповіді від 07.11.2017 року №0711-17 на лист-вимогу ТОВ “ТЕРМОПОЛ УКРАЇНА” запропоновано позивачу розглянути можливість повернення товару та розірвання договору №2808-Т від 28.08.2017 року (а.с.72).

27.11.2017 року додатковою угодою до договору №2808-Т від 28.08.2017 року сторони договору дійшли згоди розірвати договір №2808-Т від 28.08.2017 року за взаємною згодою (а.с. 68).

27.11.2017 року повернуто постачальнику товар від ТОВ “ТЕРМОПОЛ УКРАЇНА” на суму 303 916,08 грн., в тому числі ПДВ 50 652,68 грн. (а.с. 73).

27.11.2017 року, у зв'язку з поверненням товару, позивачем складено та 05.12.2017 року направлено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №260 до податкової накладної №439 від 28.08.2017 року для реєстрації в ЄРПН (а.с. 20).

06.12.2017 року від автоматизованої системи “Єдине вікно подання електронних документів” ДФС України надійшла квитанція №9257135442, з якої вбачається, що документ прийнято, реєстрація зупинена (а.с. 22).

Підставами для зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної вказано наступні виявлені помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 7304. Відповідно пункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ реєстрація РК зупинена. РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним підпунктом 3 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. Товариству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

07.12.2017 року ТОВ “ПРОМИСЛОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ЕНЕРГО-ІНВЕСТ” подано до ДПІ у Соборному районі м. Дніпра повідомлення №11 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК, реєстрація якої зупинено, в поясненнях якого зазначено, що у зв'язку з зупиненням реєстрації РК №260 від 27.11.17 надаємо наступні пояснення: 28.08.17 нашим підприємством була здійснена поставка товара, а саме “труби безшовні ГОСТ 8732-78, ст.20: діаметр 219*7 мм (УКТ ЗЕД НОМЕР_2” на ТОВ “ТЕРМОПОЛ УКРАЇНА” згідно документів: договір №2808-Т від 28.08.17, специфікація №1 від 28.08.17, видаткова накладна №РН-0000840 від 28.08.17, (маса вантажу 16,51 т) та складена і вчасно зареєстрована ПН №439 від 28.08.17 (реєстраційний номер НОМЕР_3). Даний товар був придбаний нашим підприємством 31.01.17 у LLC “Rustavi Steel” згідно контракта №01-10/13 UK від 21.01.13, ВМД №110100001/2017/201924 від 31.01.17 ПДВ за митною декларацією сплачено в повному обсязі з ТОВ ВКФ “МЕРИДІАН”. 27.11.17 ТОВ “ТЕРМОПОЛ УКРАЇНА” здійснило повернення товара, згідно документа “Повернення постачальнику” №1 на 16,51 т. вантажу. Нашим підприємством було відповідно складено РК №260 від 27.11.2017. (а.с.23).

До пояснень позивачем надано наступні документи: додаткова угода №1 від 31.05.2015 року, додаток №1 від 05.05.2015 року, договір зберігання №1С від 05.01.2015 року, контракт №01-10/13 UK від 21.01.2013 року, сертифікат якості №22 від 20.01.2017 року, уніфікована митна квитанція МД-1 №0002615 від 25.01.2017 року, сертифікат походження товару СТ-1 №122314104917 від 20.01.2017 року, СМR №0919553 від 20.01.2017 року, повернення постачальнику №1 від 27.11.2017 року, довіреність №4 від 28.08.2017 року, видаткова накладна №РН-0000840 від 28.08.2017 року, додаток №1 від 28.08.2017 року, договір постачання №2808-Т від 28.08.2017 року, ВМД №110100001/2017/201924 від 31.01.2017 року (а.с. 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130).

В матеріалах справи містяться квитанції від 07.12.2017 року про прийняття вказаних документів (а.с. 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131).

Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №403883/33612250 від 13.12.2017 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування №260 від 27.11.2017 року до податкової накладної №439 від 28.08.2017 року (а.с. 26).

Вказане рішення прийнято з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1246), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПК України.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (далі - Критерії оцінки ступеня ризиків), в редакції, чинній на час зупинення реєстрації спірної податкової накладної.

Пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків визначає критерії, за якими ДФС здійснюється моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що підставою для відмови у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації розрахунку коригування, складеного ТОВ “ПРОМИСЛОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ЕНЕРГО-ІНВЕСТ”.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, що саме стало підставою для винесення вказаного рішення, а зазначено загалом, що надані платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства чи недостатність поданих документів для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної. Проте, не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що рішення комісії ДФС України від 13.12.2017 року №403883/33612250 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №260 від 27.11.2017 року до податкової накладної №439 від 28.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним.

Разом з тим, суд зауважує, що позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення ДФС України, оформлене квитанцією від 06.12.2017 року, документ: J1201209, реєстраційний номер документу:НОМЕР_1 про зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №260 від 27.11.2017 року до податкової накладної №439 від 28.08.2017 року.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При цьому, у відповідності до частин 2 та 3 статі 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, до адміністративного суду можуть бути оскаржені безпосередньо рішення суб'єкта владних повноважень, якими порушуються права, свободи або законні інтереси позивача і таким рішенням є остаточне рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.12.2017 року №403883/33612250 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №260 від 27.11.2017 року до податкової накладної №439 від 28.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, зупинення реєстрації не є остаточним етапом в процедурі реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація розрахунку коригування може бути здійснено у випадку надання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу та копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, складених згідно вимог законодавства та достатніх для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН/РК.

Відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення ДФС України, оформлене квитанцією від 06.12.2017 року, документ: J1201209, реєстраційний номер документу:НОМЕР_1 про зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №260 від 27.11.2017 року до податкової накладної №439 від 28.08.2017 року не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданий ТОВ “ПРОМИСЛОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ЕНЕРГО-ІНВЕСТ” розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №260 від 27.11.2017 року до податкової накладної №439 від 28.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає наступне.

За приписами статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може, зокрема, прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи вказане вище, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадках встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти будь-які дії.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лелас проти Хорватії” від 20.08.2010 року визначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Отже, в даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №260 від 27.11.2017 року до податкової накладної №439 від 28.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є належним способом відновлення порушених прав позивача і дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Щодо доводів відповідача, що питання реєстрації розрахунку коригування в реєстрі є дискреційною функцією фіскального органу, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Суд зазначає, що дискреційні функції ДФС України як суб'єкта владних повноважень під час прийняття рішення щодо реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних чітко визначені законом, оскільки наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 визначений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до ДФС України документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування №260 від 27.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд вважає, що, у даному випадку, у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв'язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача може бути здійснений шляхом зобов'язання ДФС України здійснити реєстрацію розрахунку коригування від №260 від 27.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, ДФС України не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, рішення ДФС України від 13.12.2017 року №403883/33612250 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №260 від 27.11.2017 року до податкової накладної №439 від 28.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню, а порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов’язання ДФС України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №260 від 27.11.2017 року до податкової накладної №439 від 28.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3 524 грн., що підтверджується квитанцією №ПН6264 від 15.05.2018 року.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних, що складає 1 762 грн.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" (адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Обручева, буд.17; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 33612250) до Державної фіскальної служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 13.12.2017 року №403883/33612250 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і якісних показників до податкової накладної №260 від 27.11.2017 року до податкової накладної №439 від 28.08.2017 року.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і якісних показників до податкової накладної №260 від 27.11.2017 року до податкової накладної №439 від 28.08.2017 року, поданого ТОВ "ПРОМИСЛОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судові витрати у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду в повному обсязі складено 07.09.2018 року.

Суддя ОСОБА_5