Ухвала суду № 76688749, 20.09.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 вересня 2018 року Справа 201/8167/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., дослідивши адміністративну справу № 201/8167/18 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій просили суд:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про накладення штрафу від 12.07.2018 року № 56255291;

- скасувати постанову про накладення штрафу від 12.07.2018 року, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №56255291.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.07.2018 року адміністративну справу за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу було направлено для розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

19.09.2018 року справа № 201/8167/18 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та за результатами розподілу справи автоматизованою системою документообігу, передана на розгляд судді Ількову В.В.

Так, на підставі положень частини другої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що провадження у справі не відкрито.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне прийняти справу до свого провадження.

Так, перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позов без руху, зважаючи на такі обставини.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно ч.2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позивачем подано до суду позов не за формою встановленою чинним процесуальним законодавством, а саме: у формі скарги, а не позовної заяви, що не відповідає вищевикладеним приписам ст.ст. 159, 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.287 КАС України у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач просить суд скасувати постанову про накладення штрафу від 12.07.2018 року, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №56255291. Оскаржувану постанову від 12.07.2018 року позивач, як зазначено у позові, отримав – 13.07.2018 року.

Відтак, позивач звернувся до суду із пропуском строку визначного п. 1 ч. 2 ст.287 КАС України.

При цьому, з матеріалів позовної заяви не вбачається та суд не може самостійно встановити причин пропущення позивачем строку звернення до суду, а відповідного клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду позивачем при поданні позову не надано та причин пропуску строку не зазначено.

Частиною 6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 ст.123 КАС України зазначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Відтак, з урахуванням зазначеного позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строків звернення до суду із відповідним обґрунтуванням причин пропущення таких строків та наданням підтверджуючих документів, за наявності.

Крім того, за правилами, визначеними частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України “Про судовий збір”.

За положеннями частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду позову юридичною особою позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1762,00грн. і не більше – 616 700,00 гривень, за подання адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року становить – 1762,00 гривень.

Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1762,00 гривень, однак, до позовної заяви, поданої позивачем, з урахуванням заявленого змісту позовних вимог, не додано документу на підтвердження сплати судового збору.

За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: Отримувач: УК у Чечелівському районі міста Дніпра, Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998.

Крім того, згідно п. 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, позивачем зазначені вимоги виконано не було та не зазначено, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Так, частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву Пенсійного фонду залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Прийняти до свого провадження адміністративну справу № 201/8167/18 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу.

Адміністративну справу № 201/8167/18 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу - залишити без руху.

Недоліки у справі можуть бути усунені шляхом надання до суду:

- примірників позовної заяви та її копій, а також копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи у формі, встановленій ст.ст. 159, 160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- клопотання про поновлення строків звернення до суду із відповідним обґрунтуванням причин пропущення таких строків та наданням підтверджуючих документів, за наявності;

- оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору за подачу адміністративного позову в розмірі 1762,00 гривень;

- письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Для усунення недоліків, визначених даною ухвалою, позивачу встановлюється десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання ним цієї ухвали.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56, код ЄДРПОУ 34984907).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В Ільков