Рішення № 76688297, 25.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2018Справа № 910/10230/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

до товариства з додатковою відповідальністю "Домінанта"

про стягнення 23 453,05 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з додатковою відповідальністю "Домінанта" про стягнення 23 453, 05 грн.

Позов обґрунтовано тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів А№ 512067 від 20.06.2017 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки "Skoda Fabia" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу "Volkswagen Passat" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10230/18/ Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд ухвалою встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав письмовий відзив на позов.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі була відправлена за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак повернута на адресу суду з відміткою пошти про неможливість вручення.

Відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 76 та 79 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 165 названого Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Ілта» 20.06.2017 укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів А№ 512067А, відповідно до якого позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки "Skoda Fabia" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

10.07.2017 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася на регульованому перехресті пр. Л. Ландау на Салтівському шосе в м. Харкові, автомобілі марки "Skoda Fabia" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) та "Volkswagen Passat" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою № 3017192340403386 Управління патрульної поліції у м. Харкові.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля "Volkswagen Passat" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) гр. ОСОБА_3 вимог пункту 16.5 Правил дорожнього руху України та водієм автомобіля "Skoda Fabia" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) ОСОБА_4 вимог пункту 8.10 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Московського районного суду м. Харкова від 21.09.2017.

В матеріалах справи наявний рахунок на оплату № 743 від 13.07.2017 фізичної особи-підприємця Мамотова Сергія Михайловича з якого вбачається, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого у результаті ДТП автомобіля марки "Skoda Fabia" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) склала 49 440, 90 грн.

Позивач страховим актом № 15722Р/01/2017 від 27.07.2017 визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 46 906, 10 грн., виплата якого позивачем підтверджується платіжним дорученням № 28992 від 31.07.2017.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Volkswagen Passat" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) застрахована відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/003567975.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.

Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/003567975 встановлено ліміт відповідальності відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 100 000,00 грн., франшиза - нуль грн.

Пунктом 34.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" на страховика (у даному випадку - на Відповідача) покладено обов'язок протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Докази виконання відповідачем покладеного на нього Законом обов'язку в матеріалах справи відсутні. В матеріалах справи також відсутні і докази того, що невиконання цього обов'язку з боку відповідача відбулось внаслідок об'єктивних обставин.

Крім того, відповідачем також порушено обов'язок, встановлений статтями 36 та 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Позивач, 13.10.2017 направив на адресу відповідача вимогу з додатками про сплату страхового відшкодування, яка залишилася останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок проведення дослідження експерта чи аварійного комісара покладено саме на відповідача (пункт 34.2), а до позивача від потерпілої особи перейшло згідно пункту 34.3 лише право (а не обов'язок) на проведення відповідних досліджень.

Позивачу Законом одночасно з покладенням означених вище обов'язків надано досить суттєвий перелік прав, у тому числі і право з'ясування обставин страхового випадку та визначення розміру завданих збитків власним розслідуванням. Означеним правом відповідач не скористався та не надав суду взагалі жодного доказу здійснення ним будь-якої дії.

Оскільки в процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач фактично ухилявся від виконання своїх обов'язків, суд визнає право позивача на визначення розміру збитків за рахунками СТО (тобто, реальної вартості відновлювального ремонту).

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що позивач має право на відшкодування за рахунок відповідача страхового відшкодування у розмірі 23 453, 05 грн. Таким чином, позовна вимога підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до товариства з додатковою відповідальністю "Домінанта" про стягнення 23 453,05 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (03056, м. Київ, провулок Індустріальний, будинок 23, ідентифікаційний код 35265086) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115243) страхове відшкодування в розмірі 23 453 (двадцять три тисячі чотириста п'ятдесят три) грн. 05 коп. та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано та підлягає оскарженню відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.09.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк