Рішення № 76688214, 03.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2018Справа № 910/8602/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль»

до відповідача публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 52 336,16 грн.,

Представники:

від позивача Костерний Д.О. (за дов.)

від відповідача Яковчук О.Д. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 58 048,90 грн..

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач послався на те, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві штраф у розмірі 58 048,90 грн. за січень, лютий 2018 року, оскільки доставив порожні вагони з порушенням терміну доставки, встановленого п. 41 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, та Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 865/5086.

Суд своєю ухвалою від 09.07.2018 відкрив провадження у справі та постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 52 336,16 грн.

Відповідач відзиву на позов не подав. Його представник у судовому засіданні факт порушення терміну доставки порожніх вагонів не заперечив.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

19.05.2017 публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (перевізник) та товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» (замовник) уклали договір № 6823-Є/537ЦТЛ-2017 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги (далі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору, предметом цього Договору є надання перевізником замовнику послуг, пов'язаних з організацією та перевезенням вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт), і проведення розрахунків за ці послуги. За Договором перевізник зобов'язався доставити прийнятий до перевезення вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язався сплатити за перевезення вантажу та надані послуги, що пов'язані з цим перевезенням. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується оформленням залізничних накладних відповідно до чинного законодавства.

У період з 02.01.2018 по 04.02.2018 на адресу позивача, як вантажоодержувача, відповідач доставив порожні вагони №№ 95107934, 95671855, 95101762, 95015970, 95223400, 95222113, 95221966, 95181921, 95181731, 95103271, 95699567, 95635405, 95041802, 95074068, 95665550, 95682977, 95683009, 95692711, 95104675, 95222311, 95191276, 95602660, 95602686, 95661807, 95663142, 95663241, 59880443, 59880500, 59880609, 95121323, 95154316, 95191508, 95602678, 95661567, 95103156, 95191425, 95102943, 95104915, 95660262, 95663159, 95663209, 59880575, 59880724, 95191813, 95192837, 95222287, 95222337, 95175642, 95191318, 95224952, 95321147, 95670204, 95661856, 95660239, 95221933, 95034252, 95694709, 95191508, 95103115, 95121927, 95663134, 95665758, 95222113 (далі - вагони) за залізничними накладними №№ 42900407, 40029837, 42943589, 40123093, 40202202, 40202194, 40202186, 40202178, 40202160, 40197089, 40202251, 40202210, 40178386, 40178394, 40178402, 40178410, 40178428, 40178436, 40197097, 40219214, 40452997, 40207524, 40207532, 40207540, 40207557, 40207565, 40542052, 40542060, 40542078, 40552960, 40552978, 40552986, 40237000, 40236994, 40236945, 40236937, 40237026, 40237133, 40250748, 40250755, 40250763, 40566853, 40566861, 40850927, 40850935, 40850968, 40850976, 40856494, 40856502, 40856510, 40861080, 40861098, 40875718, 40875742, 40926065, 40861031, 40930273, 40962680, 40893257, 40893265, 40893356, 40893364, 40905895 (надалі - накладні).

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Аналогічний припис містить ст. 909 ЦК України.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, передбачено, що договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній.

Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Згідно зі ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць України), Статут залізниць України визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до п. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на корить третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажу), термін доставки вантажу визначається виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктами 1.1, 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Терміни доставки збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу, а також на термін затримок, які трапилися з вини відправника та одержувача. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо вагон подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну. У разі затримки подачі вагонів під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення, до закінчення терміну доставки.

Пунктом 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу встановлено, що терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються:

на одну добу:

- на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу;

- у разі переадресування вантажів;

на 2 доби:

- у разі перевезення вантажів за участю поромної переправи;

- у разі перевантаження вантажу у вагони іншої ширини колії.

Встановлений ст. 116 Статуту залізниць України штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин) - 10%, на три доби (більше ніж на 72 години) - 20% і на чотири доби (більше ніж на 96 годин) - 30%.

Відповідач порушив термін доставки порожніх вагонів, вказаних вище, що сторонами визнається. Отже, за розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 52 336,16 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 52 336,16 грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, код 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» (проспект Московський, 9-В, м. Київ, 04073, код 40001366) 52 336,16 грн. штрафу, 1 762,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 25.09.2018.

Суддя С. А. Ковтун