Рішення № 76687908, 25.09.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.09.2018 м.Харків Справа № 905/1298/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Лабуня С.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЛАГМАН СІФУД”, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНТИНІУМ-ТРЕЙД” в особі Маріупольської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНТИНІУМ-ТРЕЙД”, м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення 262036,61грн.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ФЛАГМАН СІФУД”, м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНТИНІУМ-ТРЕЙД” в особі Маріупольської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНТИНІУМ-ТРЕЙД”, м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 262036,61грн., з яких: 249558,68грн. – основний борг; 12477,93грн. – штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на не виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором №112ПМ15 від 16.11.15р. в частині оплати отриманого товару.

В якості правової підстави позову позивач посилається, зокрема, на положення ст.ст.525, 526, 530, 549, 611, 625 Цивільного Кодексу України, 193, 265 Господарського кодексу України.

Автоматичним розподілом автоматизованої системи документообігу господарського суду Донецької області сформовано судову справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №905/1298/18.

Ухвалою господарського суду від 16.07.18р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1298/18; дану справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 30.07.18р.

Ухвалою господарського суду від 30.07.18р. підготовче засідання відкладено на 04.09.18р.

Представник позивача у підготовчому засіданні 04.09.18р. надав оригінали документів, які додані до позовної заяви для огляду суду та підтримав заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 04.09.18р. за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначений на 25.09.18р.

Відповідач у судові засідання протягом розгляду справи не з’явився; про місце, час та дату слухання справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомлено. Відзив на позовну заяву суду не наданий.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов’язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що відповідач протягом розгляду справи у судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив суду не надав, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.11.15р. між позивачем (постачальник) Товариством з обмеженою відповідальністю “ФЛАГМАН СІФУД” та відповідачем (покупцем) Товариством з обмеженою відповідальністю “КОНТИНІУМ-ТРЕЙД” в особі Маріупольської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНТИНІУМ-ТРЕЙД” укладений договір поставки №112ПМ15 з додатковою угодою до нього від 16.11.15р. (далі за текстом - договір), згідно, якого постачальник зобов’язується поставити і передати у власність покупця товар на його замовлення на підставі специфікації (яка діє на момент направлення замовлення покупцем), затвердженої сторонами, а покупець зобов’язується прийняти цей товар і здійснити оплату відповідно до умов цього договору (п.п.2.1., 2.2. договору).

Поставка товару здійснюється партіями відповідно до замовлення покупця. Фактичною датою поставки товару є дата приймання покупцем товару в місці поставки, яка відповідає даті товарної накладної, підписаної сторонами (п.п.6.1., 6.3. договору).

Розділом 8 договору сторони погодили ціну та наступні умови оплати, а саме:

п.п.8.1.1. - ціна товару вказується у замовленні на підставі специфікації, яка діє на момент відправлення замовлення;

п.п.8.1.3. - загальна вартість замовлення вказується в замовленні;

п.п.8.1.4. – при поставці ціна товару вказується в товарних накладних, які надаються постачальником покупцю разом з товаром, і ця ціна повинна відповідати ціні на товар, що вказана у підписаній сторонами та дійсній на момент поставки специфікації (з врахуванням положень п.п.8.1.2.). У разі наявності відхилення між ціною, зазначеною в товарній накладній, за якою поставлені товари, та ціною зазначеною в діючій специфікації (з врахуванням положень п.п.8.1.2), покупець має право оприбуткувати товар за ціною, вказаною в діючій специфікації. В такому випадку, надання необхідних накладних здійснюється в порядку, передбаченому п.п.3.1.5. даного договору;

п.п.8.1.6. – загальна вартість договору – вартість всього товару поставленого за даним договором;

п.п.8.2.1. (в редакції протоколу розбіжностей від 16.11.15р.) – покупець зобов’язується повністю сплатити вартість отриманого товару на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної, яка підтверджує факт виконання постачальником своїх умов згідно даного договору.

Пунктом 10.5. договору (в редакції протоколу розбіжностей від 16.11.15р.), у випадку порушення покупцем п.8.2.1. чинного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ несплаченої вартості переданого покупцеві товару за кожний календарний день прострочення оплати. У випадку порушення покупцем п.8.2.1. чинного договору більш ніж на 25 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% несплаченої вартості переданого покупцеві товару.

Цей договір набиране чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2015 року, а в частині взаєморозрахунків – до повного та належного виконання сторонами своїх зобов’язань. Строк дії договору вважається автоматично продовженим на 1 рік, якщо від жодної із сторін за місяць до закінчення строку дії договору не надійшла вимога про його припинення (п.п.13.1., 13.2. договору).

Договір підписано керівниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі видаткових накладних №2140109 від 02.08.17р., №2140110 від 02.08.17р., №2140516 від 02.08.17р., №2140517 від 02.08.17р., №2210309 від 09.08.17р., №2210311 від 09.08.17р., №2210312 від 09.08.17р., №2280070 від 16.08.17р., №2280494 від 16.08.17р., №2280495 від 16.08.17р., №2280496 від 16.08.17р., №2280497 від 16.08.17р., №2350112 від 23.08.17р., №2350366 від 23.08.17р., №2350367 від 23.08.17р., №2350368 від 23.08.17р., №2350369 від 23.08.17р., №2420107 від 30.08.17р., №2420673 від 30.08.17р., №2420674 від 30.08.17р., №2420675 від 30.08.17р., №2490116 від 06.09.17р., №2490665 від 06.09.17р., №2490666 від 06.09.17р., №3050185 від 01.11.17р., №3050640 від 01.11.17р., №3050641 від 01.11.17р., відповідачу поставлено товар на загальну суму 264946,77грн.

При цьому, при прийомі товару на товарному складі ТОВ «КОНТИНІУМ-ТРЕЙД» по видатковим накладним №2420673 від 30.08.17р. та №2490666 від 06.09.17р. представниками сторін договору були складені акти про виявлені недоліки, у зв’язку з чим покупець повернув постачальнику товар на суму 2079,30грн. згідно накладної на повернення №3891 від 02.11.17р.

Отже, представником відповідача був прийнятий товар по вищевказаними видатковими накладними на загальну суму 262867,47грн., що підтверджується підписом представника отримувача (відповідача) на відповідних видаткових накладних без зауважень та заперечень.

Видаткові накладні мають посилання на договір №112ПМ15 від 16.11.15р. та містять печатки сторін договору.

Крім того, 31.10.17р. сторонами договору проведено зарахування однорідних грошових вимог на суму 2000,00грн., про що складено протокол зарахування зустрічних однорідних грошових вимог.

Таким чином, на виконання умов договору поставки №112ПМ15 від 16.11.15р. позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято продукцію на загальну суму 260867,47грн.

Факт отримання від позивача товару з боку відповідача за вищевказаним договором не спростований.

Як зазначає позивач, згідно картки рахунку: 361 за період 01.06.17р. – 09.07.18р. відповідач 30.10.17р. перерахував на користь позивача грошовім кошти в сумі 50000,00грн. згідно договору №112ПМ15 від 16.11.15р., з яких 11235,98грн. було зараховано позивачем в рахунок оплат заборгованості за товар отриманий відповідачем по вищевказаним видатковим накладним.

Таким чином, з урахуванням часткової оплати відповідачем вартості отриманого товару, у останнього наявна прострочена заборгованість перед позивачем за договором поставки №112ПМ15 від 16.11.15р. в сумі 249631,49грн.

При цьому, відповідно до змісту позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з оплати товару, отриманого відповідачем по договору поставки №112ПМ15 від 16.11.15р. згідно вищевказаних видаткових накладних в сумі 249558,68грн.

Враховуючи, що згідно ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, суд розглядає спір в межах позовних вимог заявлених позивачем.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі п.10.5. договору нараховано та пред’явлено до стягнення штраф у розмірі 12477,93грн.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного:

Внаслідок укладення договору поставки №112ПМ15 від 16.11.15р. між сторонами згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Разом з тим, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п.8.2.1. договору (в редакції протоколу розбіжностей від 16.11.15р.) сторонами узгоджено, що покупець зобов’язаний повністю сплатити вартість отриманого товару на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної, яка підтверджує факт виконання постачальником своїх умов згідно даного договору.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи поставка товару була здійснена позивачем згідно видаткових накладних №2140109 від 02.08.17р., №2140110 від 02.08.17р., №2140516 від 02.08.17р., №2140517 від 02.08.17р., №2210309 від 09.08.17р., №2210311 від 09.08.17р., №2210312 від 09.08.17р., №2280070 від 16.08.17р., №2280494 від 16.08.17р., №2280495 від 16.08.17р., №2280496 від 16.08.17р., №2280497 від 16.08.17р., №2350112 від 23.08.17р., №2350366 від 23.08.17р., №2350367 від 23.08.17р., №2350368 від 23.08.17р., №2350369 від 23.08.17р., №2420107 від 30.08.17р., №2420673 від 30.08.17р., №2420674 від 30.08.17р., №2420675 від 30.08.17р., №2490116 від 06.09.17р., №2490665 від 06.09.17р., №2490666 від 06.09.17р., №3050185 від 01.11.17р., №3050640 від 01.11.17р., №3050641 від 01.11.17р.

Відповідач у встановленому договором порядку не відмовився від прийняття товару, поставленого позивачем згідно вказаних видаткових накладних. Товар був поставлений постачальником та прийнятий належним чином відповідачем без застережень щодо відсутності необхідних товаросупровідних документів.

За вказаних підстав, відповідач мав сплатити вартість товару, отриманого від позивача згідно видаткових накладних в строки обумовлені п.8.2.1. договору.

Проте відповідач зобов’язання щодо своєчасної оплати поставленого товару в розмірі 249558,68грн. за договором №112ПМ15 від 16.11.15р. належним чином не виконав, доказів перерахування коштів на рахунок позивача суду не надано, матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.

Таким чином, за висновком суду відповідач свої зобов’язання за договором поставки №112ПМ15 від 16.11.15р. щодо оплати поставленого товару у строки обумовлені сторонами договору, не виконав, а отже прострочив виконання зобов’язання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України. Доказів зворотного суду не надано.

За таких обставин, враховуючи викладене, позов в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 249558,68грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Водночас, порушення зобов’язано є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до ст.549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.10.5. договору (в редакції протоколу розбіжностей від 16.11.15р.), у випадку порушення покупцем п.8.2.1. чинного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ несплаченої вартості переданого покупцеві товару за кожний календарний день прострочення оплати. У випадку порушення покупцем п.8.2.1. чинного договору більш ніж на 25 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% несплаченої вартості переданого покупцеві товару.

Судом встановлено, що прострочка відповідачем оплати поставленого товару в розмірі 249558,68грн. за договором №112ПМ15 від 16.11.15р. становить більш ніж на 25 календарних днів, що дає позивачу право нарахувати та заявити до стягнення з відповідача обумовлений п. 10.5. договору (в редакції протоколу розбіжностей від 16.11.15р.) штраф.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, судом встановлено, що розрахунок штрафу є арифметично вірним.

З наведених підстав, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 12477,93грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, доводи позивача, викладені у позовній заяві не спростував.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 46, 73, 74, 76, 79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛАГМАН СІФУД», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНТИНІУМ-ТРЕЙД” в особі Маріупольської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНТИНІУМ-ТРЕЙД”, м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 262036,61грн., з яких: 249558,68грн. – основний борг; 12477,93грн. – штраф, задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНІУМ-ТРЕЙД (43000, Волинська обл., м.Луцьк, просп. Соборності, буд.43, ЄДРПОУ 33170637) в особі Маріупольської філії товариства з обмеженою відповідальністю “КОНТИНІУМ-ТРЕЙД” (87512, Донецька обл., м.Маріуполь, Жовтневий р-н., Запорізьке шосе, буд.2, ЄДРПОУ 38181340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛАГМАН СІФУД» (01103, м.Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 6-В, ЄДРПОУ 39369112) суму основного боргу у розмірі 249558,68грн., штраф у розмірі 12477,55грн., судовий збір у розмірі 3930,55грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Рішення складено та підписано 25.09.18р.

Суддя М.О. Лейба